донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.03.2008 р. справа №38/279
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Гези Т.Д.
суддів:
Акулової Н.В. , Діброви Г.І.
при секретарі:
Разбейко Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
Фадєєв А.В. - по довір. №308 від 24.03.08р.
Просоленко О.М. - по довір. №4 від 31.03.08р.,
від відповідача:
Гребенюк О.М. - по довір. №1/2 від 08.01.08р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства "Селидіввугілля" м. Селидове Донецької області в особі відокремленого підрозділу шахта "Росія" м. Новогродівка Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
28.12.2007 року
по справі
№38/279 (Радіонова О.О.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес ЛТД" м. Донецьк
до
Державного підприємства "Селидіввугілля" м.Селидове Донецької областів особі відокремленого підрозділу шахта "Росія" м. Новогродівка Донецької області
предмет спору
стягнення заборгованості за договором №76/2000 від 07.03.00р. у сумі200 872грн. 68коп. (згідно заяви від 25.12.07р.)
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.12.07р. по справі №38/279 частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арес-ЛТД» м. Донецьк (далі по тексту -ТОВ «Арес ЛТД») до Державного підприємства «Селидіввугілля»м. Селидове Донецької області в особі Відокремленого підрозділу шахта «Росія»м. Новогродівка Донецької області (далі по тексту -ДП «Селидіввугілля»м. Селидове Донецької області в особі Відокремленого підрозділу шахта «Росія») про зобов'язання відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму у розмірі 250 997грн. 85коп.
З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за поставлену продукцію по договору № 76/2000 від 07.03.00р. у сумі 200 872грн. 68 коп.
В іншій частині позовних вимоги відмовлено.
Припинено провадження по справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № Р 17/3 від 17.03.2000р. у сумі 63 491грн., у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині, згідно заяви від 25.12.07р.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що згідно поданого позивачем розрахунку ціни позову за договором № 76/2000 від 07.03.00р. заборгованість відповідача становить 200 872грн. 68коп., що підтверджено накладними № 3/03 від 17.03.00р., № 3 від січня 2001р., № 4 від січня 2001р., № 12 від 26.02.01р., № 52 від 12.06.01р., та відповідно довіреностями серії ЯГН № 928815 від 26.02.01р., серії ИАМ № 489218 від 10.03.00р., серії ЯДГ № 566348 від 12.06.01р., серії ЯГН № 928675 від 23.01.01р., серії ЯГН № 928727 від 01.02.01р.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 200 872грн. 68коп. за договором № 76/2000 від 07.03.00р. є доведеними, тому ці вимоги судом задоволені.
Господарський суд дійшов до висновку, що строк сплину позовної давності за зобов'язанням по сплаті отриманої продукції за договором № 76/2000 від 07.03.00р. не сплинув, тому заява позивача про поновлення строку позовної давності - безпідставна, тому як право позивача на позов виникло з моменту, коли він дізнався про те, що його вимога - претензія від 30.08.07р. №109 була залишена відповідачем без задоволення (лист від 06.09.07р. №06-19/3063).
ДП «Селидіввугілля»м. Селидове Донецької області в особі Відокремленого підрозділу шахта «Росія» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 28.12.07р. по справі №38/279, в якій просить скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Арес ЛТД»у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості по двом договорам №Р-17/3 від 17.03.00р. і №76/2000 від 07.03.00р., у загальній сумі 250 997грн. 85коп. Відповідач зазначає, що звертався до господарського суду з клопотанням про роз'єднання позовних вимог окремо по кожному договору, тому як вважав, що сумісний розгляд спору по двом різним договорам вплине на не дослідження всіх обставин справи. Вказане клопотання господарським судом не було задоволено, та в оскарженому рішенні не зазначена причина відмови.
Заявник апеляційної скарги вказує на те, що позивач звертаючись до суду першої інстанції з позовом просив відновити строк позовної давності, як пропущений з поважних причин, але на думку скаржника, поважність причин позивачем доказана не була.
ТОВ «Арес ЛТД»у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Донецької області від 28.12.07р. по справі №38/279 залишити без змін.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що ним заявою від 25.12.07р. були уточнені позовні вимоги, де він просив господарський суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 200 872грн. 68коп. саме за договором №76/2000 від 07.03.00р., по якому строк позовної давності не був вичерпаний на час звернення з позовом. Від позовних вимог про стягнення заборгованості за договором №Р17/3 від 17.03.00р. в сумі 63 491грн. позивач відмовився. Заява була прийнята до уваги та розглянута судом першої інстанції.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухав представників сторін судова колегія встановила наступне.
01.10.07р. ТОВ «Арес-ЛТД»м. Донецьк звернулося до господарського суду з позовом до ДП «Селидіввугілля»м. Селидове Донецької області в особі Відособленого підрозділу Шахта «Росія»м. Новогродівка Донецької області про зобов'язання відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість по укладеним між сторонами договорів від 17.03.00р. №Р17/3 і від 07.03.00р. №76/2000 на поставку матеріалів та обладнання, у сумі 250 997грн. 85коп. - за обома договорами.
Розрахунку виникнення сум боргу окремо по кожному договору, з посиланням на первинні документи суду не надавалося.
До позову ТОВ «Арес-ЛТД» додана заява від 28.09.07р. №110, в якій позивач просив відновити строк позовної.
31.10.07р. позивачем на вимогу господарського суду надано клопотання, в якому він просив суд залучити до матеріалів справі докази у підтвердження заявлених позовних вимог, в тому числі і розрахунок позовної суми за договором №Р17/3 від 17.03.00р., в якому сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 63 491грн., та за договором №76/2000 від 07.03.00р. з вказаною сумою заборгованості 187 506грн. 85коп. (т.1 арк. справи 142-143).
27.11.07р. до господарського суду надійшло клопотання позивача від 26.11.07р. №119 про залучення до матеріалів справи розрахунку суми заборгованості відповідача по договору №17/3 від 17.03.00р. за надані проценти по товарному кредиту та поставленим матеріалам і обладнання, яким позивач змінив позовну суму та просив рахувати відповідно до розрахунку у розмірі 236 944грн. 12коп. Позивач в клопотанні, також просив суд не приймати до уваги раніш подані розрахунки, як помилково складені. (т.2 арк. справи 54-56).
28.11.07р. до господарського суду надійшла заява позивача, в якій він просить раніше подане клопотання від 26.11.07р. № 119 вважати помилково поданим, яка судом розглянута та залучена до матеріалів справи (т.2 арк. справи 59).
28.11.07р. судом першої інстанції отриманий лист від позивача, до якого доданий розрахунок суми позову до договору № 76/2000 від 07.03.00р., який складає 200 872грн. 68коп. Позивач в листі також просить суд, не приймати до уваги раніш наданий розрахунок до цього договору, що судом розглянуто, та прийнято до уваги (т.2 арк. справи 60-61).
Господарський суд ухвалою від 28.11.07р. по справі №38/279 зобов'язав відповідача надати докази, які підтверджують часткове погашення заборгованості перед позивачем по договору №76/2000 від 07.03.00р. за накладними вказаними у розрахунку позивача, згідно яких відповідач отримав продукцію від позивача (т.2 арк. справи 60-61).
Листом від 24.12.07р. відповідач повідомив суд, що витребувані докази стосовно погашення заборгованості перед позивачем не можуть бути представлені, у зв'язку з їх знищенням за сплином строку зберігання, що підтверджується актом про виділення до знищення документів, які не підлягають зберіганню від 20.07.07р. (т.2 арк. справи 69-72).
З цього вбачається, що позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, надавав нові розрахунки з посиланням на різні первинні документи виникнення боргу.
25.12.07р. позивачем подано до господарського суду заяву (т.2 арк. справи 68), в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою він остаточно уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором № 76/2000 від 07.03.00р. у сумі 200 872грн. 68коп., від позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором № Р 17/3 від 17.03.00р. у сумі 63 491 грн. відмовився. Вказана заява судом прийнята, за результатами розгляду прийняте рішення, яке оскаржується.
В обґрунтування уточненої суми позову по договору №76/2000 від 07.03.00р. позивач в розрахунку суми позову посилається на накладні №3/03, №3, №4, №12, №52.
Дослідивши докази матеріалів справи, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.02.03р. №96 «Про реорганізацію ВАТ ДХК «Селидіввугілля» реорганізовані державні відкриті акціонерні товариства, зокрема «Шахта Росія»(т.1 арк. справи 137) шляхом їх злиття та створення на їх базі Державного підприємства «Селидіввугілля». Пунктом 10 вказаного наказу встановлено, що правонаступником «Шахти Росія» є Державне підприємство «Селидіввугілля».
Державне відкрите акціонерне товариство Дочірнє підприємство Шахта «Росія» Державної холдингової компанії «Селидіввугілля»м. Новогродівка Донецької області вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 16.02.04р., у зв'язку з реорганізацією, що підтверджується листом Головного управління статистики у Донецькій області від 24.02.04р. № 25/1-276 (т.1 арк. справи 138).
Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 18.08.04р. № 492 «Про створення ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»припинена діяльність державних підприємств, в тому числі й Державного підприємства «Селидіввугілля» (пункт 7 наказу т.1 арк. справи 140-141).
Наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.05.05р. № 237 «Про реорганізацію ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» реорганізовано ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»шляхом виділення з його складу відокремлених підрозділів, в тому числі й «Шахта «Росія», та приєднання його до складу створеного, відповідно до п.6 вказаного наказу, ДП «Селидіввугілля».
Відповідно до розділу 3 Статуту Державного підприємства «Селидіввугілля», ДП «Селидіввугілля» є правонаступником прав та обов'язків відокремленого підрозділу, «Шахта «Росія», згідно розподільчого балансу.
З наведеного вбачається, що Державне підприємство «Селидіввугілля» м. Селидове Донецької області в особі Відокремленого підрозділу шахта «Росія» є належним відповідачем по справі №38/279.
З матеріалів справи вбачається, що між Державним відкритим акціонерним товариством шахта «Росія» ДП ДХК «Селидіввугілля»(Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арес-ЛТД» м. Донецьк (Продавець) був укладений договір № 76/2000 від 07.03.00р.
Пунктом п. 1.1 договору № 76/2000 від 07.03.00р. сторони передбачили, що постачальник ТОВ «Арес ЛТД»поставляє продукцію виробничого призначення відповідно до специфікацій на суму 200 000грн. (що менше, ніж сума заявленого позову), а покупець ДВАТ шахта «Росія» ДП ДХК «Селидіввугілля»приймає та оплачує продукцію.
Розрахунки за продукцію постачальника проводяться після поставки її покупцю шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.2.1, п.2.2 договору).
Строк дії вказаного договору встановлено з моменту його підписання до 31.12.00р. (п. 4.1).
До договору № 76/2000 від 07.03.00р. додані специфікації № 1 б/д, №2 від 01.11.00р., №3 від 01.12.00р., №4 від 14.12.00р., №5 від 17.01.01р., №7 від 02.04.01р., які є невід'ємною частиною договору (п.4.2).
Зазначені в специфікаціях найменування продукції, кількість продукції і сума, не співпадають з найменуванням продукції, кількістю продукції і сумою, зазначеною у накладних, вказаних у розрахунку суми позову, а саме: накладних №3/03, №3, №4, №12, №52.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав в повному обсязі і вказав на те, що ним у жовтні 2002 року була здійснена часткова оплата по вищевказаним договорам, тому він вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, який сплинув у жовтні 2005р., у зв'язку з чим, відповідачем у жовтні 2006р. заборгованість була списана.
Відповідач також зазначав, що позивач документально не підтвердив факт поставки продукції відповідачу на суму позову, та порушив правило об'єднання вимог, не надав документів у підтвердження поставки, а вказав суму заборгованості посилаючись лише на акт звірки розрахунків від 05.09.03р.
Згідно ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
На вимогу апеляційного суду, позивачем 31.03.08р. надано пояснення відповідно до якого судовою колегією встановлено, що до позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором № 76/2000 від 07.03.00р. у розмірі 200 872грн. 68коп., позивачем зроблений розрахунок суми позову (т.2 арк. справи 61), в якому перелічені первинні документи, на підставі яких позивач вважає, що у відповідача перед ним утворився борг за невиконане зобов'язання по оплаті поставленого товару за умовами договору № 76/2000 від 07.03.00р. в сумі 200 872грн. 68коп.
Дослідивши первинні документи, зазначені позивачем у розрахунку суми позову, а саме накладні: №3/03, №3, №4, №12, №52, якими ТОВ «Арес-ЛТД» підтверджує поставку відповідачу продукції за договором № 76/2000 від 07.03.00р. у розмірі 200 872грн. 68коп., судова колегія встановила наступне:
- у накладній №3/03 від 17.03.00р. (т.1 арк. справи 120-121) на поставку гірлянди ЛУ -100 у кількості 300 шт. на суму 108 000грн. з ПДВ відсутнє посилання на підставу поставки даної продукції, тобто не має посилань на договір № 76/2000 від 07.03.00р.
В доданій до зазначеної накладної довіреності серії ИАМ №489218 від 10.03.00р., виданій на ім'я Мозоля Є.К. на отримання від ТОВ «Арес-ЛТД»вказаної продукції не зазначено на яку суму надається право отримати продукцію;
- у накладній №3 від січня 2001р. (т.2 арк. справи 8-9) на поставку позивачу руд. долгот. діаметр. 18мм у кількості 86,11 шт. та лісу піловалочн. діаметр. 22мм у кількості 36,9 на загальну суму з ПДВ і залізничним тарифом 12 233грн. 01коп., відсутнє посилання на підставу поставки даної продукції, тобто не має посилань на договір № 76/2000 від 07.03.00р. У накладній №3 від січня 2001р. не зазначена дата поставки продукції та серія, номер, дата довіреності, на підставі якої і ким отримано зазначену продукцію.
Додана позивачем до вказаної накладної довіреність серії ЯГН №928727 від 01.02.01р. видана відповідачем на ім'я Закаможного М.С., не підтверджує того, що саме на підставі цієї довіреності відповідачем отримана продукція за накладною №3 від січня 2001р., оскільки зазначене у довіреності найменування і кількість продукції, яку належить отримати не співпадає з найменуванням і кількістю продукції зазначеною в даній накладній. Між тим ця довіреність була видана 01.02.01р., тобто після місяця, вказаного у накладній №3. Крім того, у вказаній довіреності не зазначено на яку суму представник - уповноважена особа відповідача повинна була отримати продукцію;
- у накладній №4 від січня 2001р. (т.1 арк. справи 127) на поставку позивачу диз. палива у кількості 4835л. на суму 8 993грн. 10коп. з ПДВ, відсутнє посилання на підставу поставки даної продукції, тобто не має посилань на договір № 76/2000 від 07.03.00р. В накладній №4 від січня 2001р. не вказана дата поставки продукції та серія, номер, дата, місяць, рік довіреності, на підставі якої отримана зазначена продукція. Довіреність на отримання відповідачем продукції за вищевказаною накладною в матеріалах справи відсутня;
- у накладній №12 від лютого 2001р. (т.2 арк. справи 12-13) на поставку позивачу гідр. мотору ДП 510 у кількості 3шт. і насосу НП 120 у кількості 3шт. на суму 46 199грн. 98коп. з ПДВ, відсутнє посилання на підставу поставки даної продукції, тобто не має посилань на договір № 76/2000 від 07.03.00р. В накладній №12 від лютого 2001р. не зазначена дата поставки продукції та серія, номер, дата, місяць, рік довіреності, на підставі якої отримано дану продукцію.
Додана позивачем до вказаної накладної довіреність серії ЯГН №928815 на ім'я Мозоля Є.К. видана 26.02.01р. і дійсна до 26.02.01р. У зв'язку з відсутністю дати поставки продукції у накладній №12 від лютого 2001р., ця довіреність не може бути доказом того, що саме ця уповноважена відповідачем особа отримала цю продукцію. У вказаній довіреності також не зазначено на яку суму відповідач уповноважує особу отримати продукцію;
- у накладній №52 (т.1 арк. справи 125-126) на поставку відповідачу шпек діам. 63 у кількості 2шт. на суму 23 000грн. з ПДВ, відсутнє посилання на підставу поставки даної продукції, тобто не має посилань на договір № 76/2000 від 07.03.00р. В накладній №52 не зазначена дата, місяць, рік її видачі, та серія, номер, дата, місяць, рік довіреності, на підставі якої отримано зазначену продукцію, у зв'язку з чим взагалі не можливо встановити коли було здійснено поставку. Крім того, у вказаній довіреності також не зазначено на яку суму відповідач уповноважує особу отримати продукцію.
Крім цього, в наданих позивачем, в підтвердження своїх позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 200 872грн. 68коп. за договором № 76/2000 від 07.03.00р., податкових накладних також відсутнє посилання на вказаний договір.
Отже, надані позивачем документи не є належними доказами того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 200 872грн. 68коп. саме за договором № 76/2000 від 07.03.00р.
Письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу -одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо (Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88).
Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.
З наданих позивачем накладних №3/03, №3, №4, №12, №52 не вбачається, що вони були складені і підписані на виконання умов саме договору № 76/2000 від 07.03.00р., що є підставою позову. Як вбачається з матеріалів справи, в період з 07.03.00р. діяв і інший договір №Р 17/3 від 17.03.00р., який також передбачав поставку продукції позивачем ДВАТ шахта «Росія»ДП ДХК «Селидіввугілля» у зазначений період.
Таким чином судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 200 872грн. 68коп. за договором № 76/2000 від 07.03.00р. не підлягають задоволенню за недоведеністю виникнення боргу у відповідача перед позивачем за договором № 76/2000 від 07.03.00р.
Розглянувши довід заявника апеляційної скарги, що позивач при поданні позову просив відновити пропущений строк позовної давності, але не довів наявності поважних причин пропуску цього строку, судова колегія встановила наступне.
Пунктом п.2.1, п.2.2 договору № 76/2000 від 07.03.00р., на якому позивач ґрунтує свої позовні вимоги передбачено, що розрахунки за продукцію постачальника проводяться після поставки її покупцю шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено первинними документами (накладні №3/03, №3, №4, №12, №52), що саме за договором № 76/2000 від 07.03.00р. була здійснена поставка продукції відповідачу, а не за іншими договорами, які також діяли між сторонами у цей період.
За правилами частини 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Строк позовної давності має починатися лише тоді, коли позивач пред'явив свої вимоги по оплаті поставленого товару, а відповідач протягом семи днів не розрахувався.
Право на позов у позивача виникає з моменту, коли він дізнався про те, що його вимога була залишена без задоволення.
По даній справі такою вимогою була претензія позивача №109 від 30.08.07р. (т.1 арк. справи 22) направлена на адресу відповідача, в якій ТОВ «Арес ЛТД» просило відповідача сплатити заборгованість у сумі 250 997грн. 85коп., яка утворилась по договорам №Р 17/3 від 17.03.00р. і №76/2000 від 07.03.00р.
Але вказана претензія не може бути врахована при розгляді даних позовних вимог, тому як зазначалось вище, позивачем не доведено виникнення вимог до відповідача щодо оплати, саме за договором № 76/2000 від 07.03.00р. зазначеному у претензії. Інших доказів вимог оплати позивачем суду не надано.
Судова колегія апеляційної інстанції також встановила, що у 2 абзаці резолютивної частини рішення господарським судом зазначено про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Арес ЛТД» щодо зобов'язання ДП «Селидіввугілля»м. Селидове Донецької області в особі Відокремленого підрозділу шахта «Росія»перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму у розмірі 250 997грн. 85коп. Ця сума була вказана позивачем у первісному позові, як складова сум заборгованості за договорами №Р 17/3 від 17.03.00р. і №76/2000 від 07.03.00р.
В останньому уточнені позовних вимог (заява від 25.12.07р., т.2 арк. справи 68), позивач просив господарський суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 200 872грн. 68коп. саме за договором №76/2000 від 07.03.00р., а від позовних вимог про стягнення заборгованості за договором №Р17/3 від 17.03.00р. в сумі 63 491грн. позивач відмовився.
З урахуванням викладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування оскарженого рішення, відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга ДП «Селидіввугілля»м. Селидове Донецької області в особі Відокремленого підрозділу шахта «Росія»м. Новогродівка Донецької області підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 28.12.07р. по справі №38/279 підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача - ТОВ «Арес ЛТД»м. Донецьк.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 122 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» м. Селидове Донецької області в особі Відокремленого підрозділу шахта «Росія» м. Новогродівка Донецької області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 28.12.07р. по справі № 38/279 скасувати в частині задоволених позовних вимог.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Арес ЛТД»м. Донецьк до Державного підприємства «Селидіввугілля»м. Селидове Донецької області в особі Відокремленого підрозділу шахта «Росія» м. Новогродівка Донецької області про стягнення суми заборгованості у розмірі 200 872грн. 68коп. за договором №76/2000 від 07.03.00р.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Припинити стягнення сум за наказом господарського суду Донецької області від 09.01.08р. по справі №38/279.
Зобов'язати господарський суд Донецької області, у разі стягнення сум за наказом від 09.01.08р., видати поворотний наказ при наявності умов, передбачених ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Акулова
Г.І. Діброва
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду