10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"18" березня 2008 р. Справа № 2/87-07
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Сташкевич М.О. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Гунько В.В.- представник за довіреністю №161 від 12.10.2007р., Кравчук В.В.-директор,
від відповідача: Новицька В.М.-директор,
Загроцький В.М.-представник за довіреністю №295 від 13.11.2007р.,
Гайворонський Р. В.-представник за довіреністю №149 від 22.06.2007р.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Поділля", с. Терешки Барського району Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "25" червня 2007 р. у справі № 2/87-07 (суддя Мельник П.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мангуст-Альфа", м. Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Поділля", с. Терешки Барського району Вінницької області
про стягнення 61303,25 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Поділля", с. Терешки Барського району Вінницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мангуст-Альфа", м. Вінниця
про стягнення 36377,02 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.06.2007р. у справі №2/87-07 первісний позов задоволено частково в розмірі 35903,10 грн.
В задоволенні позовних вимог за первісним позовом в частині стягнення 2797,32 грн. пені відмовлено.
Провадження у справі в частині стягнення 22603,25 грн. по первісному позову припинено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Поділля" 33000 грн. основного боргу, 2244 грн. інфляційних втрат, 659,10 грн. 3% річних, 359,03 грн. державного мита та 69,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мангуст-Альфа".
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Сади Поділля" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржений судовий акт в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти в зазначеній частині нове рішення - про задоволення зустрічних позовних вимог.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції, всупереч приписам п.3 ст.216 Господарського кодексу України, позбавив його права відшкодувати збитки за рахунок винної сторони, залишивши при цьому поза увагою надані ТОВ "Сади Поділля" докази неналежного виконання ТОВ "Мангуст-Альфа" договору про надання послуг по охороні об'єктів від 10.07.2006р. за №46.
В судовому засіданні представники ТОВ "Сади Поділля" підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представники ТОВ "Мангуст-Альфа" заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши в повному обсязі законність та обгрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Сади Поділля" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В січні 2007р. в господарський суд Вінницької області звернулось ТОВ "Мангуст-Альфа" з позовом до ТОВ "Сади Поділля" про стягнення заборгованості, заявивши при цьому, що 10.07.2006р. між ним (Охорона) та ТОВ "Сади Поділля" (Замовник) було укладено договір про надання послуг по охороні об'єктів за №46, за умовами якого Замовник передає , а Охорона приймає під охорону будівлі, приміщення, земельні ділянки та інші об'єкти, обумовлені в додатку №1 до договору.
Відповідно до п. 2.5 договору відповідач зобов'язується вчасно здійснювати оплату послуг позивача в строк погоджений сторонами в додатку №2, тобто розраховуватись за охорону об'єктів щомісяця у вигляді 50% передоплати до 10 числа поточного місяця та сплачувати решту коштів згідно акту виконаних робіт до 5 числа наступного місяця.
ТОВ "Мангуст-Альфа" зобов'язалось забезпечити схоронність товарно-матеріальних цінностей, що зберігаються в прийнятих під охорону приміщеннях і не допускати проникнення на об'єкт сторонніх осіб, інакше як за письмовою згодою Замовника, здійснювати на охоронюваних об'єктах пропускний режим, контролювати ввіз і вивіз (внесення і винос) з охоронюваних приміщень і в охоронювані приміщення товарно-матеріальних цінностей та сільськогосподарської продукції, проводити обстеження об'єктів, здійснювати заходи по запобіганню, виявленню крадіжок продукції та інших правопорушень на об'єкті (розділ 3 договору).
Даний договір сторони уклали строком на три місяці (п.6.1. договору).
ТОВ "Мангуст-Альфа" виконав свої зобов'язання за угодою, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2006р. №ОУ-0000218 на суму 5353,33 грн., від 31.08.2006р. №ОУ-000219 -на 44531,23 грн., від 30.09.2006р. №0000271 - на 43800 грн., від 30.10.2006р. №ОУ-0000309 - на 24455 грн. Загальна вартість наданих послуг по охороні об'єктів становить 118139,55 грн.
ТОВ "Сади Поділля" всупереч взятим на себе за договором зобов'язанням, за отримані послуги розрахувалося частково, сплативши лише 60684,55 грн. Заборгованість товариства склала 57455 грн., що і змусило ТОВ "Мангуст -Альфа" звернутись до суду за захистом своїх прав.
Заявляючи позовні вимоги позивач крім суми основного боргу просив стягнути з боржника пеню, інфляційні нарахування та 3% річних, що визначило ціну позову в розмірі 61303,25 грн.
В свою чергу ТОВ "Сади Поділля" звернулося до ТОВ "Мангуст-Альфа" з зустрічним позовом про стягнення 36377,02 грн. збитків, завданих неналежним виконанням умов договору. Обгунтовуючи зустрічні позовні вимоги товариство вказувало, що недостатня кількість охоронних постів призвела до того, що ТОВ "Сади Поділля" понесло збитки, оскільки змушене було встановити цілодобове чергування спеціалістів підприємства та виділити кошти в сумі 11625 грн. на доплату до основної заробітної плати працівникам за чергування та на паливно-мастильні матеріали. Крім того, неналежне виконання охоронним підприємством договірних зобов'язань сприяло масовим крадіжкам урожаю. Так, працівниками ТОВ "Сади Поділля", під час чергувань, було виявлено 11428 кг викрадених яблук. У зв'язку із втратою кондиційного вигляду вказана кількість яблук була реалізована на переробку в якості несортових, що завдало збитків товариству на суму 24752,02 грн.
Ухвалою 18.04.2007р. господарського суду Вінницької області зустрічний позов об'єднано з первісним для спільного розгляду.
В ході розгляду справи ТОВ "Мангуст-Альфа" подало заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої до стягнення заявлено 38700 грн., в тому рахунку 35244 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 2797,32 грн. пені та 659,10 грн. 3% річних (а.с. 223, т.1).
Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Однак, ТОВ "Сади Поділля" свої зобов'язання належним чином не виконало.
Положення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляють обов'язок доказування та подання доказів між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення.
Докази на підтвердження сплати ТОВ "Сади Поділля" заборгованості за отримані послуги по охороні об'єктів на уточнену суму основного боргу в розмірі 33000 грн. в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до вимог ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу приписів ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про обгрунтованість позовних вимог ТОВ "Мангуст-Альфа" в частині стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних й необхідність їх задоволення.
Водночас судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога позивача за первісним позовом про стягнення пені та позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.
Виходячи зі змісту ст.ст. 546,548,549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Однак, законодавець встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.547 Цивільного кодексу України).
Оскільки договір №46 від 10.07.2006р. не містить умов щодо забезпечення виконання зобов'язань у вигляді пені, вимога про її стягнення є безпідставною.
Відповідно до п.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з абз.4 п.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Положеннями ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З приписів вищезазначених статей вбачається, що для застосування деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи;шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Сади Поділля" під час підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не ставив питання щодо неналежного виконання ТОВ "Мангуст-Альфа" зобов'язань за укладеним договором. Крім того, часткова оплата в сумі 60684,55 грн., які Замовник перерахував Охороні за надані послуги, дає підстави вважати, що претензій до якості отриманих послуг у позивача за зустрічним позовом не виникало.
Посилання відповідача за первісним позовом на доповідні записки працівників ТОВ "Сади Поділля" щодо неналежного виконання охоронцями своїх обов'язків не можуть бути взяті до уваги, так як в той же період уповноважена особа, директор ТОВ "Сади Поділля", затверджувала акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких зазначено про відсутність у сторін взаємних претензій (а.с. 18,20, 22, т.1).
Крім того, слід зазначити, що до укладеного договору, як передбачалось його умовами, не було складено додаток №1, який мав визначити що саме має охороняти ТОВ "Мангуст-Альфа", дислокацію постів та в якому повинно було бути зазначено про те, чи були сади огородженні.
Місцевий господарський суд правомірно не взяв до уваги в якості доказів надані позивачем за зустрічним позовом накладні, оскільки весь вилучений у крадіїв урожай здавався на склад підприємства і яка саме частина яблук була в подальшому реалізована як несортова ТОВ "Сади Поділля" не довело.
Також нічим не обгрунтовані посилання на те, що Замовник змушений був понести додаткові витрати на проведення чергування своїми спеціалістами, оскільки в договорі №46 від 10.07.2006р. організація чергування Замовником не передбачена, а тому такі дії ТОВ "Сади Поділля" були вчинені за власною ініціативою і не можуть слугувати підставою для стягнення з ТОВ "Мангуст-Альфа" коштів на відшкодування здійснених на них затрат.
З огляду на викладене, позивач за зустрічним позовом не довів (у розумінні ст.33 Господарського процесуального кодексу України) наявність та розмір збитків, завданих порушенням договірних зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом; також не доведено період, протягом якого права позивача порушувалися, і причинно-наслідковий зв'язок між діями ТОВ "Мангуст -Альфа" та збитками.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи і не грунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не являються підставою для скасування оскарженого судового акту.
Підсумовуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 25.06.2007р. у справі №2/87-07 є законним, таким, що відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 25 червня 2007 року у справі № 2/87-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Поділля", с. Терешки Барського району Вінницької області - без задоволення.
2. Справу № 2/87-07 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим.
1-до справи
2,3-сторонам
4-в наряд