ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
01.04.08 Справа № 1/335.
Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в особі Луганської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Луганськ
до Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч Луганської області
про стягнення 473129 грн. 07 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -Дум"як М.О., дов. від 20.12.07 № 2846;
від відповідача -Савін С.М., дов. від 31.01.08 № 1-1/215;
від виконавчої служби -не прибув;
- розгляд скарги відповідача на бездіяльність державної виконавчої служби Красно луцького міського управління юстиції Луганської області.
05.02.08 позивач звернувся до суду за листом № 02-13/85-16 зі скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби Краснолуцького МУЮ Луганської області про відновлення строку звернення з даною скаргою, скорочення строку зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду від 17.07.07 по справі № 1/335, зобов'язання вказаний відділ виконавчої служби, відновлення виконавчого провадження.
У запереченнях на скаргу відповідач проти викладених позивачем доводів заперечує та посилається на те, що у відповідності до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно -енергетичного комплексу»від 23.06.05 № 2711-VI /далі -Закон України № 2711/ виконавче провадження підлягає обов"язковому зупиненню на строк участі підприємства у процедурі згідно вказаного Закону.
У поясненнях на подану скаргу за листом від 11.03.08 виконавча служба з доводами, викладеними позивачем за поданою скаргою, погодилася.
Розглянувши матеріали скарги, вислухавши доводи представника позивача та виконавчої служби, суд прийшов до наступного.
Так, 10.07.07 по даній справі було прийнято рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 449600 грн. 00 коп., 8242 грн. 67 коп. боргу по відсотках, 15286 грн. 40 коп. пені, 4731 грн. 29 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 13.09.07 ВДВС Красно луцького МУЮ було відкрите виконавче провадження по виконанню наказу суду від 27.07.07; постановою від 20.09.07 виконавче провадження зупинено, оскільки відповідач включений до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
До господарського суду зі скаргою позивач звернувся 05.02.08, тобто з пропуском встановленого ст. 121-2 десятиденного строку для оскарження дій виконавчої служби, якими з огляду на зміст скарги є дії по зупиненню виконавчого провадження.
Даний строк для подання скарги є процесуальним, а тому згідно ст. 53 ГПК України його може бути відновлено за наявності поважних причин для його пропуску. Позивач посилається на те, що він не отримував постанову про зупинення виконавчого провадження, але він не позбавлений можливості ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Таким чином суд вважає пропущеним строк звернення зі скаргою, але поновлює його за своєю ініціативою у порядку ст. 53 ГПК України та розглядає скаргу по суті.
В обґрунтування поданої скарги позивач посилається на те, що відповідача виключено з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України № 2711 наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.06 № 191.
Відповідач заперечує з тих підстав, що дія наказу щодо відповідача зупинена ухвалою Краснолуцького міського суду від 27.07.06 у справі № 2а-237/06.
Оцінивши матеріали справи та поданої скарги, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.06 № 3477-ІV (далі -Закон № 3477) орган представництва здійснює юридичну експертизу всіх законопроектів, а також підзаконних нормативних актів, на які поширюється вимога державної реєстрації на відповідність Конвенції, за результатами чого готує спеціальний висновок; під таким органом представництва розуміється орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень (ст. 1 Закону № 3477).
Пунктом 1 постанови КМ України від 31.05.06 № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень, покладено на Міністерство юстиції України.
У ч. 2 ст. 19 Закону № 3477 зазначено, що нездійснення передбаченої частиною першою цієї статті перевірки або наявність висновку про невідповідність підзаконного акту вимогам Конвенції є підставою для відмови в державній реєстрації відповідного підзаконного акту.
Згідно з п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер», затвердженого постановою КМ України від 28.12.92 року № 731, державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які виступають суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.02 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерства та інших органів виконавчої влади» та вказаного Положення.
Державна реєстрація нормативно-правового акту полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно -правових актів.
З вищенаведеного слідує, що відсутність висновку про невідповідність Закону України № 2711 вимогам згаданої вище Конвенції та здійснення державної реєстрації цього нормативно-правового акту (присвоєння йому реєстраційного номера та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно -правових актів) свідчить про здійснення органом представництва (Міністерством юстиції) юридичної експертизи зазначеного нормативно-правового акту на відповідність Конвенції та не потребує підготовки спеціального висновку.
Отже, Закон України № 2711 відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї.
Щодо вимог по скороченню строків зупинення виконавчого провадження, передбаченому абз. 7 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», то вказаним Законом не визначені конкретні підстави та обставини, наявність яких дає право суду скоротити строк зупинення виконавчого провадження.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач інших, ніж вищезазначені посилання на те, що тривале зупинення виконавчого провадження суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практиці Європейського суду з прав людини, доказів необхідності скорочення зупинення виконавчого провадження не надав. Обставини, наявність яких дає право суду скоротити строк зупинення виконавчого провадження, судом не встановлені.
Відповідно до частини 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України № 2711на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Закон України “Про виконавче провадження» від 21.04.99 № 606 є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 34 названого Закону визначено перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, однією з яких згідно пункту 15 цієї статті є -внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Закон України “Про виконавче провадження» не ставить цю обставину в залежність від характеру заборгованості і строку її виникнення та не передбачає обов'язку державного виконавця з'ясовувати характер заборгованості. Дана норма Закону не визнана неконституційною та підлягає обов'язковому застосуванню органами державної виконавчої служби.
Пунктом 3.8 ст. 3 Закону № 2711 встановлено, що у разі дострокового виключення підприємства з відповідного Реєстру для такого підприємства з дня виключення скасовується зупинення заходів примусового виконання рішень.
Матеріали справи свідчать, що ДП “Донбасантрацит» (відповідач у справі) не виключено з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості оскільки дія наказу щодо відповідача зупинена ухвалою Краснолуцького міського суду від 27.07.06 у справі № 2а-237/06.
Надані відповідачем виписки з реєстру від 10.08.07 та від 21.11.07 підтверджують наявність підстав для зупинення виконавчого провадження за постановою від 20.09.07
Відповідно до пункту 3.4 статті 3 Закону № 2711 строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу не може перевищувати дев'яти місяців з дня видання Міністерством палива та енергетики України наказу про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Законом України від 28.07.06 № 51-V “Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» було внесено зміни, згідно яких тривалість процедури погашення заборгованості діє до 31.12.06, а відповідно до змін, внесених Законом України від 22.12.06 № 522-V, ця процедура діє до 01.01.08, Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік» дія Закону продовжена до 31.12.08.
Враховуючи те, що строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу встановлений законом, суд вважає, що підстави для скорочення зупинення виконавчого провадження відсутні.
За таких обставин відсутні і підстави для зобов'язання органу виконання судових рішень відновити виконавче провадження та здійснювати виконавчі дії, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу позивача за листом від 05.02.08 № 02-13/85-16 залишити без задоволення.
Суддя Н.М.Зюбанова