"11" травня 2011 р.Справа № 5016/396/2011(15/13)
Кредитор: Управління Пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області, вул. Кірова, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500,
Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція», вул. Виноградна, 1, м. Вознесенськ, 56500, код 05410470
про банкрутство
Суддя Ржепецький В.О.
За часті представників:
від кредитора: ОСОБА_1., дов. №2249 від 26.04.11р.
від боржника: ОСОБА_2., дов. від 02.03.11р., ОСОБА_3, дов. Від 20.01.09р.
встановив:
Ухвалою суду від 21.02.11р. за заявою Управління Пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція»за ознаками ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зобов'язано боржника надати відзив по суті заяви, а кредитора -довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, докази направлення боржнику копії заяви та доданих до неї документів, кандидатуру арбітражного керуючого та його згоду на призначення ліквідатором у справі.
Кредитор листом від 10.05.11р. та представник кредитора в судовому засіданні підтримує заяву, просить визнати боржника банкрутом оскільки останній на час подання заяви до суду не звітував до податкової інспекції більше року, що підтверджується довідкою Вознесенської ОДПІ №15222/10/240-009 від 13.09.10р. та Актом Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області від 06.05.11р. про перевірку подання податкової звітності. Згідно Акту боржником подано до податкової служби податкові декларації за 2009 рік, 2010 рік та І квартал 2011 року лише після порушення справи про банкрутство. Крім того, боржник не звітує до Пенсійного фонду, у нього відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, що підтверджується довідками КП ММБТІ, Вознесенського ВРЕР УДАІ УМВС України в Миколаївській області, Миколаївської регіональної філії Центру ДЗК.
Боржник відзивом від 26.04.11р. просить відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області в задоволенні заяви про порушення справи про банкрутство. Заперечення боржника мотивовано наступним:
1) товариство подає податкову та іншу звітність, про що свідчать додані до відзиву копії податкових декларацій;
2) Пенсійний фонд не має право звертатись з заявою по порушення справи про банкрутство за ознакою неподання податкової звітності понад рік, оскільки п. 41.5 Податкового кодексу України зазначає, що органами стягнення податків, зборів (обов'язкових платежів) є виключно органи державної податкової служби;
3) вичерпний перелік внесків, яке повинне сплачувати підприємство передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а отже не можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення законодавства;
4) згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 18.02.11р. керівником юридичної особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенська протиерозійна станція»є Щербатєй Віктор Миколайович та в реєстрі відсутня інформація щодо відсутності боржника за юридичною адресою.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі на підставі наступного.
Статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Стаття 52 Закону, яка має назву «Особливості банкрутства відсутнього боржника», передбачає ці самі «інші випадки»та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а ст. 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області звернувшись із заявою про визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону, посилається на наявність заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 29418,68 грн. До заяви додані: виконавчий лист №16/48/07 від 15.06.07р., виданий на виконання постанови господарського суду Миколаївської області від 26.03.07р. по справі за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області до ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція»про стягнення заборгованості в сумі 28333,30 грн., вимога про сплату недоїмки №Ю-256/0 від 01.04.09р. на суму 1085,38 грн. , постанова ВДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції від 26.05.09р. про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №16/48/07 від 15.06.07р., постанова ВДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції від 18.06.09р. про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги №У256/0 від 01.04.09р., довідка Вознесенської ОДПІ №15222/10/240-009 від 13.09.10р. про те, що ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція»останній раз звітувало у ІV кварталі 2008 року, а також, довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, в якій зазначено, що місцезнаходженням юридичної особи -ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» є м. Вознесенськ, вул.. Виноградна, 1. Запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням вказана довідка не містить.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу», державні податкові інспекції в районах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про державну податкову службу», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі -платники податків).
Відповідно до вимог статті 11-1 вказаного Закону, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, у тому числі, якщо платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, в заяві Управління Пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області відсутні посилання на факти проведення органами ДПІ позапланової перевірки платника податків, а також документи що їх підтверджують, відсутні також посилання на рішення керівника податкового органу та наказ, на підставі яких проводилась перевірка органами Державної податкової служби та встановлені факти ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій документів бухгалтерської звітності.
Крім того, суд вважає, що виходячи з вимог статей 10, 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій відноситься виключно до компетенції органів державної податкової служби, яка, з вказаних підстав, може бути ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відсутнього боржника.
В даному випадку, з вказаних підстав з заявою про порушення справи про банкрутство за межами компетенції звернулось Управління Пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області, яке не наділене повноваженнями на звернення за кваліфікуючою ознакою неподання боржником податкової звітності у встановлений строк протягом року , в силу закону (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові №2/25/10 від 30.09.10р.) .
Згідно Акту Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області від 06.05.11р. про перевірку подання податкової звітності, 18.04.11р. боржником подано до податкової служби податкові декларації за 2009 рік, 2010 рік та І квартал 2011 року.
Крім того, як витікає з документів доданих боржником до відзиву від 26.04.11р., останній здійснює господарську діяльність, що спростовує відповідні твердження кредитора, викладені в заяві про порушення справи про банкрутство.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, з якими Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» пов'язує можливість порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.
Враховуючи п. 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.09р. у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство, суду слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 7 ч. 1 ст. 40, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд -
Провадження у справі припинити.
СуддяВ.О.Ржепецький