донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.03.2011 р. справа №38/270
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:ОСОБА_1 -за довіреністю №129-11 «д»від 30.12.2010р.
від відповідача:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від01.02.2011 року
у справі№38/270 (суддя Лейба М.О.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка
до відповідачаДержавного підприємства «Горлівський хімічний завод», м. Горлівка Донецької області
простягнення заборгованості за активну електроенергію в розмірі 27 095,69грн., за реактивну електроенергію в розмірі 15 273,13грн., пені в розмірі 42 368,82грн., 3% річних в розмірі 504,14грн., інфляційних в розмірі 2 086,57грн.
У 2010 році Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства «Горлівський хімічний завод», м. Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості за активну електроенергію в розмірі 27 095,69грн., за реактивну електроенергію в розмірі 15 273,13грн., пені в розмірі 42 368,82грн., 3% річних в розмірі 504,14грн., інфляційних в розмірі 2 086,57грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.11р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка задоволені частково, а саме: стягнуто борг за активну електроенергію в сумі 27 095,69грн., борг за реактивну електроенергію в сумі 15 273,13грн., інфляційні в розмірі 1989,04грн., 3% річних в сумі 503,72грн., пеня в сумі 2 664,75грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»м. Горлівка з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 01.02.11 р. скасувати частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути пеню в розмірі 42 368,82грн.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»м. Горлівка в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач, Державне підприємство «Горлівський хімічний завод», м. Горлівка Донецької області до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 24.02.2011р., але через канцелярію суду, надав заперечення, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду -без змін.
Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (Постачальник електричної енергії) та Державним підприємством „Горлівський хімічний завод” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 43, відповідно до п. 1 якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно п.9.5 договору, договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторонами узгоджено у розділі 7 договору та в додатку до договору №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, згідно п. 3 якого оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5-ти календарних днів.
Позивачем належним чином виконані зобов'язання за договором з поставки споживачу електричної енергії, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за грудень 2009р., травень-жовтень 2010р., які підписані обома сторонами без розбіжностей і скріплені печатками обох підприємств.
Протоколами засідання комісії ВАТ „Донецькобленерго” №937 від 31.05.2010р., №1087 від 28.10.2010р. було прийнято рішення про сторнирування заборгованості по активній та реактивній електроенергії за період грудень2009р., травень-серпень 2010р.
Виставлені позивачем рахунки за активну та реактивну електроенергію за грудень 2009р., травень-жовтень 2010р. були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчать відповідні відмітки про отримання, але відповідачем зобов»язання з оплати виставлених рахунків за активну та реактивну електроенргію не виконані, в зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за активну електроенергію в розмірі 27 095,69грн., за реактивну електроенергію в розмірі 15 273,13грн., пені в розмірі 42 368,82грн., 3% річних в розмірі 504,14грн., інфляційних в розмірі 2 086,57грн.
Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією, які затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, а також споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії
Згідно п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Статтею 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, позивачем за період грудень 2009р., травень-жовтень 2010р. належним чином виконані зобов»язання з поставки електричної енергії, що підтверджується відповідними актами, які підписані обома сторонами без розбіжностей, в зв»язку з чим позивачем були виставлені рахунки з урахуванням корегувань, які не оплачені відповідачем згідно умов договору.
Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, належного виконання зобов»язань, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з оплати вартості активної та реактивної електричної енергії, тому судом першої інстанції правомірно стягнуто з Державного підприємства «Горлівський хімічний завод», м. Горлівка Донецької області борг за активну електроенергію в розмірі 27 095,69грн., борг за реактивну електроенергію в розмірі 15 273,13грн.
В зв»язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов»язань, позивачем нараховані 3% річних в розмірі 504,14грн. за період з грудня 2009р. по жовтень 2010р. та інфляційні в розмірі 2 086,57грн. за період з грудня 2009р. по жовтень 2010р. на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, здійснений судом та враховуючи, що за жовтень за рахунками позивача відсутня сума нарахування, судова колегія вважає правомірним стягнення з Державного підприємства «Горлівський хімічний завод», м. Горлівка Донецької області 3% річних в розмірі 503,72грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та інфляційних в розмірі 1989,04грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України.
Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 42 368,82грн. відповідно до умов п. 4.2.1 договору, яким передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2-2.2.3 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, то апеляційна інстанція вважає вірним висновок суду про не розповсюдження на дані правовідносини дії Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальній послуги та утримання прибудинкових територій”, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України “Про електроенергетику” визначає поняття енергії як електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, встановлено, що електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару; електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок; електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та розподілу електричної енергії.
Електропередавальна організація - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території.
Крім того, сторонами в договорі чітко визначено, що при виконанні умов договору, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені договором, сторони керуються Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок, Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, Інструкцією про порядок погодження використання електрокотлів та інших електронагрівальних засобів, а також іншими нормативно-правовими актами.
Оцінюючи положення вищезазначених правових актів, апеляційна інстанція вважає, що в даному випадку між сторонами склалися правовідносини з постачання електроенергії, як різновиду товару, а не відносини в сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, якими є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, тому відповідальність за порушення строків внесення оплати за електроенергію встановлюється нормами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Таким чином, перевіривши розрахунок пені, здійснений судом відповідно до приписів Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, судова колегія вважає правомірним стягнення пені в розмірі 2 664,75грн.
Також вірним є висновок суду першої інстанції про не розповсюдження на вимоги про стягнення неустойки дії мораторію відповідно до ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки в даному випадку термін виконання вимог позивача, заявлених в позові настав вже після введення мораторію, тому дані вимоги є поточними.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011 року у справі №38/270 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Керуючись статями 33, 34, 43, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011 року у справі №38/270 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011 року у справі №38/270 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим: 1 -у справу; 2 -позивачу; 3 -відповідачу; 4 -ДАГС; 5-ГС Донец. обл.