10.05.2011 року Справа № 5005/4339/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 13.04.11, представник;
представник боржника в судове засідання не з'явився, який про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ДДАП-РАКС”, м.Дніпродзержинськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011р. у справі № 5005/4339/2011
за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ДДАП-РАКС”, м. Дніпродзержинськ
до відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м.Дніпродзержинськ
про визнання банкрутом
У березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю “ДДАП-РАКС”, м.Дніпродзержинськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із Заявою про порушення справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м.Дніпродзержинськ на підставі статей 1,6,7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011 року по справі № 5005/4339/2011 (суддя Полєв Д.М.) позовна заява і додані до неї документи повернуті без розгляду на підставі п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що до заяви не додано доказів неплатоспроможності боржника, а саме доказів неможливості виконання наказу суду від 30.08.10 року № 24/229-10 під час здійснення виконавчих дій Заводським ВДВС Дніпродзержинського МУЮ.
Не погодившись із вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю “ДДАП-РАКС”, м.Дніпродзержинськ подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу господарського суду скасувати, винести нову ухвалу, якою порушити провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м.Дніпродзержинськ, а справу передати господарському суду Дніпропетровської області посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Боржник відзив на апеляційну скаргу не надав, представник у судове азсідання не з'явився.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутнього у судовому засіданні представника ініціюючого кредитора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданої до апеляційної скарги заяви ТОВ “ДДАП-РАКС” про порушення справи про банкрутства ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” серед додатків до заяви ініціюючим кредитором надані копія рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010 року по справі № 24/299-10, копія наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2010 року (а.с.20-21).
До апеляційної скарги скаржником надана постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2010 року за наказом господарського суду Дніпропетровської області у справі № 24/229-10 від 30.08.2010 року.
Відповідно до ч.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше 5 днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу ,якщо:
- заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону;
- не додано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
- заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому ст. 1 цього Закону;
- з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Пунктом 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено поняття неплатоспроможність -неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Частинами 1,7,8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином -суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити:
- найменування господарського суду, до якого подається заява;
- найменування ( П.І.Б.) боржника, його поштову адресу;
- найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор -фізична особа, в заяві зазначаються П.І.Б., а також місце його проживання;
- номер(код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів);
- виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки(штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;
- перелік документів, що додаються до заяви.
Заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:
- розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;
- виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання;
- докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
- докази обґрунтованості вимог кредитора;
- інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора
До заяви кредитора додаються відповідні документи:
- рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора та боржника;
- копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;
- докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
Частиною 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Докази, що підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство повинні бути надані господарському суду Дніпропетровської області в якості додатку до заяви ініціюючого кредитора та не можуть бути витребувані в подальшому господарським судом Дніпропетровської області.
Пунктами 26,27 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009 року передбачено, що за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що:
- вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними;
- боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами);
- сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
За змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо без спірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.
Наданий кредитором лист від 28.04.2011 року № 166 до Заводського відділу Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про стан виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2001 року № 24/229-10 не може бути належним доказом в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України неможливості виконання вказаного наказу та причин, з яких не виконано наказ.
Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім..Ф.Е.Дзержинського” є одним із найпотужніших підприємств Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського смуду Дніпропетровської області від 29.03.2011 року припинена справа №Б38/14-11 про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м.Дніпродзержинськ, яка порушена за заявою державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання”, м.Кривий Ріг.
Вказана ухвала в установленому порядку не оскаржена.
Тобто на час звернення кредитора по даній справі (товариства з обмеженою відповідальністю “ДДАП-РАКС”, м. Дніпродзержинськ) із заявою від 30.03.2011 року (на наступний день після винесення ухвали про припинення провадження по справі №Б38/14-11) в судовому порядку за вказаних в ухвалі від 29.03.2001 року по справі №Б38/14-11 обставин неплатоспроможність боржника не визнана.
Враховуючи викладене і те, що ініціюючим кредитором на час звернення до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство не надано доказів неплатоспроможності боржника та доказів стану виконавчого провадження, порушеного 14.09.2010 року, з урахуванням порушеної 27.12.2010 року справи №Б38/14-11 про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м.Дніпродзержинськ, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення заяви про порушення справи про банкрутства на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України за наведених вище обставин
Підстави для скасування ухвали, передбачені ст. 104 Господарського процесуального кодексу України України, відсутні.
Керуючись статтями 101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ДДАП-РАКС”, м.Дніпродзержинськ -залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011 року по справі № 5005/4339/2011 -залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Виноградник
Повний текст постанови підписаний 10.05.2011 року.