11.05.11УКРАЇНА
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, тел. (0462) 67-28-47
проспект Миру, 20
Іменем України
“ 06 ” травня 2011 року справа № 18/32
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком»
17500, м. Прилуки, вул. Київська, 166
До 1: Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»в особі «Чернігівської регіональної дирекції»філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»,
14000, м. Чернігів, вул. Шевченко, 5
2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра»
15200, м. Щорс, вул. Леніна, 3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача № 2: ОСОБА_1
15200, АДРЕСА_1
про стягнення 10583 грн. 10 коп.
Суддя А.С. Сидоренко
Представники:
від позивача: Чорноморець Я.А. -юриск-т І кат. ЦЕЗ № 6 ЧФ ВАТ «Укртелеком», дов. нотар. посв. від 21.07.2008р.
від відповідача № 1: ОСОБА_2 -предст., дов. від 13.01.2011р. № 06/01/11
від відповідача № 2: ОСОБА_3 -предст., дов. від 21.03.2011р.
від третьої особи: не з'явився
Рішення виноситься після перерв, оголошених в судових засіданнях з 19.04.2011р. по 28.04.2011р. та з 28.04.2011р. по 06.05.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 06.05.2011р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком»(надалі -Позивач) заявлено позов до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» в особі «Чернігівської регіональної дирекції»філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»(надалі -Відповідач № 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Астра»(надалі -Відповідач № 2) про відшкодування солідарно відповідачами 10583,10 грн. матеріальної шкоди, завданої майну ВАТ «Укртелеком».
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що його автомобілю ВАЗ 21043 було завдано механічні пошкодження внаслідок зіткнення з автомобілем ЗИЛ 133, який належить Відповідачу № 2. Оскільки шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки власником якого є Відповідач № 2, шкода була завдана працівником ТОВ «Астра»під час виконання ним своїх трудових обов'язків, то за правилами ст. ст. 1172, 1187 Цивільного кодексу України, її зобов'язаний відшкодувати Відповідач № 2. Однак, враховуючи, що Відповідач № 2 застрахував свою цивільну відповідальність у Відповідача № 1, та зважаючи на невиконання страховиком обов'язку по виплаті страхового відшкодування, позовні вимоги пред'явлені до відповідачів солідарно.
Розмір завданої шкоди розрахований Позивачем виходячи з фактичних витрат, сплачених ним на ремонт автомобіля.
Відповідач № 1 відзиву на позов не надав. Представник Відповідача № 1 в судовому засіданні частково заперечив проти позовних вимог, вказуючи, що згідно калькуляції, складеної суб'єктом оціночної діяльності, вартість відновлювального ремонту, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих автомобілем Позивача в ДТП, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складових становить 7594,43 грн. Крім того, Відповідач № 1 звертає увагу на те, що винними у вчиненні дорожньо -транспортної пригоди було визнано обох водіїв і ступінь їх вини на даний час не встановлена.
Відповідач № 2 позовні вимоги також не визнає з підстав наведених Відповідачем № 1 та додатково мотивує свої заперечення укладенням договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності, а тому, на думку Відповідача № 2, відшкодовувати шкоду повинен Відповідач № 1.
Ухвалою господарського суду від 11.03.2011р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача № 2 залучено гр. ОСОБА_1.
Третя особа в судове засідання не з'явилася. Ухвала господарського суду від 11.03.2011р. була отримана нею, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1939624. Інші ухвали господарського суду, які направлялися третій особі, були повернуті до суду у зв'язку з відмовою від їх отримання. Також, третя особа листом від 29.04.2011р. № 18/32/1127 повідомлялася про оголошену в судовому засіданні з 28.04.2011р. по 06.05.2011р. перерву.
За таких обставин неявка третьої особи в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Згідно п. 3.1, п.п. 3.5.2 п. 3.5 Положення про Цех телекомунікаційних послуг № 21 Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком», затвердженого наказом Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком»від 24.12.2009р. № 681, цех є безбалансовим структурним підрозділом, здійснює частину виробничих, господарських та інших функцій філії до складу якої він входить.
Цех в межах своєї компетенції має право від імені товариства представляти його інтереси в судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах, передбачених Законом України «Про судоустрій України»з усіма правами, наданими стороні відповідними процесуальними законами, в тому числі подавати позовні заяви.
Начальник цеху телекомунікаційних послуг № 21 Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком»Л.М.Врон відповідно до довіреності від 29.12.2010р. має право представляти інтереси товариства в судах загальної юрисдикції, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», при розгляді справ стороною в яких виступає ВАТ «Укртелеком», з правами, наданими чинним законодавством України, зокрема, підписувати позовні заяви.
Згідно п. 2.5 Положення про «Чернігівську регіональну дирекцію» філію ВАТ «Страхове товариство «Гарантія», затвердженого загальними зборами товариства 10.02.2005р., філія має право представляти інтереси товариства в якості позивача, відповідача або третьої особи в суді, господарському та третейському судах за дорученням виконавчого органу товариства на ім'я відповідної посадової особи товариства або філії.
У відповідності до довіреності від 02.02.2011р. № 63/02/11, директор «Чернігівської регіональної дирекції»філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»Ногач І.М. має право бути представником філії у всіх інстанціях судів та користуватися всіма наданими відповідачу правами.
ВАТ «Укртелеком»являється власником автомобіля ВАЗ 21043, д.н.з. ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого 15.08.2000р.
ТОВ «Астра»являється власником автомобіля ЗИЛ 133 ГЯ, д.н.з. НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу РМС № 137914, виданого 22.06.2000р.
22 червня 2010 року близько 11 год. 30 хв. в с. Енькова Рудня Щорського району на вул. Центральній Єфіменко В.М., керуючи автомобілем ВАЗ 21043, д.н.з. ОСОБА_4, та ОСОБА_5, керуючи автомобілем ЗИЛ 133 ГЯ, д.н.з. НОМЕР_1, при роз'їзді не вибрали безпечного інтервалу, внаслідок чого відбулося зіткнення, автомобілі зазнали механічних пошкоджень, чим порушили п. 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306.
Постановами Щорського районного суду від 09.07.2010р. по справі № 3-634/2010 та від 22.07.2010р. по справі № 3-635/2010 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Вищевказані постанови набрали законної сили 20.07.2010р. та 02.08.2010р. відповідно.
На момент коли трапилась дорожньо -транспортна пригода ОСОБА_5 перебував у трудових правовідносинах з Відповідачем № 2 та виконував свої трудові обов'язки, що підтверджується копією наказу про прийняття на роботу від 14.03.2000р. № 2, копією наказу від 05.01.2010р. № 30 про закріплення ОСОБА_1 за автомобілем ЗИЛ 133 ГЯ, д.н.з. НОМЕР_1, копією дорожнього листа автокрана від 22.06.2010р. № 0095.
22 червня 2010 року Позивачем було подано до Відповідача № 1 заяву про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку разом з необхідними документами та повідомлення про настання події.
Оскільки страхове відшкодування виплачене не було, Позивач здійснив ремонт автомобіля, уклавши договір з СПД ОСОБА_3 На підставі рахунку від 12.10.2010р. № 131 та акта постачання послуг по ремонту транспортного засобу від 25.10.2010р. Позивач платіжним дорученням від 04.02.2011р. № 1465 сплатив СПД ОСОБА_3 10583,10 грн. за послуги по ремонту автомобіля з використанням запчастин.
Листом від 01.12.2010р. № 11-21/90Н Позивач повторно просив Відповідача № 1 провести виплату страхового відшкодування. До листа було додано документи, які підтверджують настання страхового випадку та документи, які підтверджують вартість ремонту автомобіля.
На даний лист Відповідач № 1 відповів листом від 03.12.2010р. № 851/10 в якому повідомив, що із наданих Позивачем документів вбачається наявність обопільної вини обох водіїв у дорожньо -транспортній пригоді і частка вини кожного учасника ДТП не встановлена, а тому ВАТ «СТ «Гарантія»не має правових підстав для виплати страхового відшкодування.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Враховуючи вищевказані положення чинного законодавства, в даному випадку Відповідач № 2 зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки власником якого він є, у розмірі, визначеному з урахуванням частки його вини.
В судовому засіданні представники сторін погодились, що ступінь вини водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо -транспортної пригоди є рівною. Дана обставина підтверджується також протоколами про адміністративні правопорушення серії СВ № 083854, № 083855, схемою до протоколу огляду місця дорожньо -транспортної пригоди, постановами Щорського районного суду від 09.07.2010р. по справі № 3-634/2010 та від 22.07.2010р. по справі № 3-635/2010.
Однак, суд враховує, що Відповідач № 2 застрахував свою цивільну відповідальність, уклавши з ВАТ «СТ «Гарантія»договір обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.04.2010р. № 02-36-100/10 (надалі -Договір).
Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як вбачається із п. 15.3 Договору, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, складає 25500,00 грн. на одного потерпілого, що не перевищує розміру шкоди, визначеного Позивачем.
За таких обставин, відшкодувати завдану Позивачеві шкоду зобов'язаний саме Відповідач № 1.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У відповідності з п. п. 22.1, 22.2 ст. 22 цього Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо -транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
За змістом ст. 28 цього Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо -транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідачем № 1 надано калькуляцію № 3551, складену суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 25.03.2011р.
Даною калькуляцією встановлено, що вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля ВАЗ 21043, д.н.з. ОСОБА_4, необхідного для усунення пошкоджень отриманих в ДТП, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складових становить 7594,43 грн.
Представник Позивача в судовому засіданні повідомив про незгоду з вартістю відновлювального ремонту, визначеного калькуляцією, однак не надав мотивованих заперечень щодо даного питання.
Отже, суд приймає в якості належного доказу який підтверджує вартість відновлювального ремонту калькуляцію № 3551, складену суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, оскільки така вартість була визначена з урахуванням зносу автомобіля.
Як зазначалося вище, повністю визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи та обставина, що ступінь вини водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо -транспортної пригоди є рівною.
Тому, суд вважає за необхідне прийняти рішення про відшкодування Відповідачем № 1 завданої Позивачеві шкоди у розмірі 3797,22 грн. (50 відсотків від вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги до Відповідача № 1 підлягають частковому задоволенню. Позовні вимоги до Відповідача № 2 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», м. Київ, Печерський узвіз, 3 (р/р 26507000001738 в ВАТ Банк «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, код 14229456) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченка, 18 (р/р 260016572 ЧОД АТ «Раффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код 21560766) 3797 грн. 22 коп. шкоди, 37 грн. 97 коп. державного мита та 84 грн. 68 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В позові до товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА»відмовити повністю.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Рішення підписано 11 травня 2011 року.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко