36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.05.2011 р. Справа № 18/683/11
за позовом Приватного підприємства "Лавр і Со", вул. Верхній вал, буд. 42-Г, м. Київ, 04071
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 50000 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, дов. від 22.11.2010р.
від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 25.03.2011р.
Розглядається позовна заява про стягнення 50000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, на підставі ст. 1212 ЦК України.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірні кошти були перераховані за роботи з виготовлення столярних виробів, позивач безпідставно відмовився приймати та оплатити замовлені ним столярні вироби про, що відповідач склав акт.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 07.04.2011р., позивач - Приватне підприємство "Лавр і Со", зареєстроване як юридична особа за адресою вул. Верхній вал, буд. 42-Г, м. Київ, 0407, що співпадає з позовом (а.с.57).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 06.04.2011р., відповідач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа -підприємець з 06.09.2007р., адреса місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.55).
Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 30.03.2011р., розпискою представників позивача та відповідача від 12.04.2011р. (а.с.22, 110).
В судовому засіданні 05.05.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Приватним підприємством "Лавр і Со" (позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1(відповідачем) укладено договір підряду від 07.05.2009р. (далі -Договір).
Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 (директора "Лавр і Со") з вимогою про стягнення 50000,00 грн. збитків за договором підряду від 07.05.2009р. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2010р. було закрито провадження у даній справі оскільки спір щодо виконання договору підряду від 07.05.2009р. виник між суб'єктами підприємницької діяльності. Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05.05.2010р. ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2010р. залишено без змін (а.с.44-46).
Як свідчить останній розділ договору підряду від 07.05.2009р. даний договір укладений та підписаний замовником ПП "Лавр і Со" в особі директора ОСОБА_4 та СПД ФО ОСОБА_1, тобто суб'єктами підприємницької діяльності. Отже, даний спір підвідомчий господарському суду.
Відповідно до п. 9.1. Договору, даний Договір діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 10 липня 2009 року. Згідно п. 9.2. Договору він може бути пролонгований за згодою сторін.
Сторони доказів продовження дії договору суду не надали.
Відповідно до п. 1 Договору позивач (замовник) доручає, а відповідач (підрядник) приймає на себе зобов'язання на власний ризик виконати у відповідності до умов даного Договору роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.
Згідно п.3.1. Договору предметом підряду є виготовлення та установка дерев'яних дверей виробів згідно додатків до даного Договору.
Згідно п.3.3. Договору ціна на столярні вироби зазначена без врахування вартості фурнітури та скла для дверей. Відповідно до п. 5.1 Договору вартість робіт складає 82600,00 грн.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що замовник перераховує підрядчику протягом 1 дня аванс у розмірі 50000,00 грн.
Згідно з п. 7.1, 7.2 Договору відповідач зобов'язався розпочати роботи протягом 3 днів з моменту отримання авансу. Кінцевий термін виконання робіт є 10.07.2009р.
На виконання умов договору позивач здійснив авансову оплату в розмірі на суму 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 52 від 12.05.2009р. та випискою банку з рахунку від 12.05.2009р. (а.с.7, 56).
07.05.2009р. відповідачем виписана накладна з переліком необхідних для використання роботи матеріалів (а.с.32).
09.06.2009 року між сторонами укладена додаткова угода до Договору, за якою сторони домовилися виключити з переліку замовлення філенчаті пройоми (ФЛ-1), та провести перерахунок згідно накладної від 07.05.2009 року. З вирахуванням вартості двох філенчатих пройомів ціна робіт склала 57 334,00 грн. (а.с.31-32).
В додатку до Договору сторони узгодили види робіт та перелік матеріалів, уточнили перелік дверних механізмів та напряму відкривання дверей (а.с.30).
Остаточного розрахунку за замовлення (7334 грн.) позивач не здійснив.
Згідно п.8.1 Договору здача-приймання виконання робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.
17 липня 2009 року відповідач склав акт приймання робіт, в якому констатовано факт виконання робіт на загальну суму 57334,00 грн. згідно договору від 07.05.2009р. Позивач вказаний акт не підписав. Про відмову позивача прийняти роботи зроблено відповідну відмітку на акті виконаних робіт (а.с.33).
Відповідач направив на адреси позивача претензії від 21.07.2009 року, від 21.11.2009р., від 21.11.2009р. з вимогою прийняти результат виконаної роботи та сплатити заборгованість, разом з претензіями надсилалися акти приймання робіт (а.с.84-104). Зазначене підтверджується поштовими квитанціями від 22.07.2009р, від 25.11.2009р., поштовими описами вкладення у цінний лист від 22.07.2009р., від 25.11.2009р., від 25.11.2009р., поштовими повідомленнями та конвертами з відміткою поштового відділення про повернення відправлення за закінченням терміну зберігання (а.с.84-104)
Дані листи повернулися відповідачу з відмітками поштового відправлення за закінчення терміну зберігання (а.с.84-106). Конверти, в яких були вказані претензії, були відкриті відповідачем в судовому засіданні у присутності сторін, що зафіксовано в протоколі судового засідання від 12.04.2011р. (а.с.108).
Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що договір сторонами в термін до 10.07.2009р. не виконаний; перераховані ним грошові кошти в сумі 50000,00 грн. зберігаються у відповідача без достатньої правової підстави. На підставі ч.1 ст.1212 ЦК України позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірні кошти були перераховані за роботи з виготовлення столярних виробів, позивач безпідставно відмовився приймати та оплатити замовлені ним столярні вироби про, що відповідач склав акт.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання вказаної норми закону є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отримання чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права.
Дана правова позиція також викладена у постанові Верховного суду України від 13.12.2010р. по справі № 26/2, прийняту на підставі ст. 111-16 ГПК України, за позовом ВАТ «Закарпатінтерпорт»до державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»про стягнення суми.
Відповідно до ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Як свідчать встановлені господарським судом обставини, у даній справі спірна сума була сплачена позивачем на підставі договору підряду, укладеного з відповідачем, відповідач посилається на виконання підрядних робіт та безпідставну відмову позивача у їх прийнятті.
Зазначене свідчить про існування між сторонами спору, що виник з правовідносин підряду.
Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Посилання позивача на статтю 1212 Цивільного кодексу України є необґрунтованим, оскільки в даному випадку відносини сторін повинні регулюватися спеціальною нормою - главою 61 «Підряд»Цивільного кодексу України.
Отже, спірна сума не може вважатися отриманою відповідачем без достатніх правових підстав та збереженою в себе за рахунок позивача. Посилання позивача на те, що підстава одержання даної суми відпала також не підтверджується дослідженими в даній справі обставинами. На даний час спір між сторонами, що виник з виконання робіт за договором підряду, не врегульований.
Спірна сума, сплачена позивачем відповідачу за виконання підрядних робіт, за характером правовідносин не є безпідставно набутою сумою, яка може бути повернути позивачеві на підставі статті 1212 ЦК України.
Інших підстав вимог позивачем не заявлено.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 50000,00 грн., що заявлені на підставі ст. 1212 ЦК України, задоволенню не підлягають.
При цьому позивач не позбавлений права звернутися з позовом до відповідача щодо стягнення коштів з інших підстав, зокрема з підстав виконання (чи не виконання) договору підряду.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У позові відмовити повністю.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано: