"05" травня 2011 р. Справа № 5/83/10
Господарський суд Миколаївської області
у складі судді Коваль С.М.,
при секретарі Кондратової О.В.
розглянувши заяву Дочірнього підприємства «Миколаївський річковий порт»Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», 54058, м.Миколаїв, вул. Проектна,1
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Миколаївської області від 14.10.2010р. по справі № 5/83/10
За позовом: Дочірнього підприємства «Миколаївський річковий порт»Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», 54058, м.Миколаїв, вул. Проектна,1
Відповідача-1: Державного підприємства «Дельта- Лоцман», 54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна,27,
Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморшлях», 54001, м.Миколаїв, пр. Леніна,101, оф.1
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог:
1) Прокуратура Миколаївської області, 54030, м.Миколаїв,вул. Артилерійська,10
2) Міністерство транспорту та зв'язку України, 01135, м.Київ, пр. Перемоги,14
про: звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя С.М.Коваль
Представники:
Від заявника (позивач): ОСОБА_1, довіреність № 678 від 20.04.2011р.
Від відповідача-1: ОСОБА_2 довіреність 3 4 від 31.12.2010р.
Від відповідача-2: представник не з'явився.
Від третіх осіб: представник не з'явився
За участю прокурора Волкожа С.В.
Встановив:
Дочірнє підприємство «Миколаївський річковий порт»Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»звернулось до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 14.10.2010 р. за нововиявленими обставинами, зокрема посилаючись на те,що постанову,винесену старшим слідчої групи прокуратури Миколаївської області Вірта М.М. від 21.07.2008 р., відповідно до якої депозит бутового каміння,що знаходиться на території ДП «Миколаївський річковий порт»було скасовано постановою заступника прокурора Миколаївської області Погорєлова від 28.02.2011 р.
Відповідач-1 та прокурор в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечують,посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Вивчивши матеріали справи,суд дійшов наступного висновку.
Рішенням господарського суду від 14.10.2010 р. по вказаній справі позивачу було відмовлено в задоволенні позову, при цьому суд виходив з такого (а.с165-166):
« Згідно ст. 154 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок визначається як "будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними".
Депозит каміння бутового на території позивача був створений не ДП „Дельта-лоцман", а іншими особами, про яких йдеться у позовній заяві.
Позивач, як користувач земельної ділянки, використовує її на свій розсуд, в тому числі на підставі укладених договорів. Зокрема, на підставі договору № 1/18 від 08.12.2006, укладеного позивачем з ТОВ „Арт-Плай", ДП „Миколаївський річковий порт" АСК „Укррічфлот" і було створено на належній йому території депозит гірської маси. Тому ніякого самовільного зайняття, а тим більше з боку ДП „Дельта-лоцман", не відбувалось.
Крім того, 21.07.2008 прокуратурою Миколаївської області було винесено постанову про визнання депозиту бутового каміння речовим доказом по кримінальній справі № 08900019 та передано його на збереження позивачу, що підтверджується листом прокуратури Миколаївської області від 03.07.2009 р. за № 06-1864-09 (арк. спр. 69).
Згідно ст. 78 Кримінально-процесуального кодексу України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 80 Кримінально-процесуального кодексу України, речові докази зберігаються до набрання законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.
Згідно ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України питання про речові докази вирішується одночасно з вирішенням справи і це рішення повинно міститися у вироку суду, в постанові органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або в ухвалі суду про закриття справи.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
В силу ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
1-й відповідач не порушував законних прав позивача, оскільки з об'єктивних причин - зокрема, визнання депозиту бутового каміння, що зберігається на території позивача, речовим доказом по кримінальній справі та переданого на збереження позивачу, тому не має законних підстав для вивезення гірської маси 1-м відповідачем.
Позивачем не надано відомостей щодо вирішення кримінальної справи, по якій зазначений депозит каміння бутового визнаний речовим доказом, зокрема щодо рішення судового або слідчого органу про повернення речового доказу законному володільцю - ДП „Дельта-лоцман". »
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами зокрема є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Суд не знаходить підстав для задоволення вищевказаної заяви, оскільки необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
На підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.
Слід зазначити, що постанова від 28.02.11 р. про скасування постанови про визнання депозиту бутового каміння речовими доказами є новою обставиною, оскільки не існувала на момент прийняття рішення по справі, а тому й не була відома заявнику.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про залишення рішення від 14.10.2010 р. по справі № 5/83/10 без змін, а заяву № 569 від 07.04.11 р. без задоволення.
Керуючись ст.ст. 112,114 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.10.2010 р. по справі № 5/83/10 залишити без змін.
Суддя С.М.Коваль