79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.04.11 Справа№ 5015/1314/11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-426»
до відповідача 1 дочірнього підприємства БУ-43 відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»
відповідача 2 відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»
про стягнення заборгованості
ціна позову: 3419,73грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Полюхович Х.М.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність в матеріалах справи;
від відповідача 1 -не з'явився;
від відповідача 2 -не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж№-426»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до дочірнього підприємства БУ-43 відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»та відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»про стягнення заборгованості; ціна позову 3419,73грн., в тому числі 3235,43грн. основного боргу з врахування інфляційних нарахувань та 184,30грн. 3% річних.
Право звернення та позовні вимоги мотивовані, зокрема, видатковою накладною №СП-0000001 від 27.10.2008р., довіреністю серії ЯПЛ №774355, претензією №6 від 21.11.2008р., претензією №14 від 01.10.2010р., повідомленням про вручення поштового відправлення від 11.10.2010р., повідломленням про вручення поштового відправлення від 07.10.2010р., відповіддю Відповідача 1 на претензію №6 від 21.11.2008р., актом звірки взаємних розрахунків, договором про погашення заборгованості від 06.10.2009р., розрахунком 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, доказами сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доказами надіслання кореспонденції Відповідачам.
Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/1314/11 від 15.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14год. 45хв. 28.03.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 28.03.2011р.
Представнику Позивача по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах гсоподарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані, в тому числі, Відповідачу 1 та Відповідачу 2 (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції гсоподарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не надійшло.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.
Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; копії довідок про включення Сторін в ЄДРПОУ станом на 29.03.2011р.
Відповідач 1 та Відповідач 2 явку повноважних представників в жодне з судових засідань не забезпечили, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки не повідомили; вимог ухвал гсоподарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконали, про причини невиконання не повідомили.
Підтвердженням отримання Відповідачем 1 та Відповідачем 2 ухвал гсоподарського суду Львівської області є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції гсоподарського суду Львівської області.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
На підставі довіреності серії ЯПЛ №774355 від 20.10.2008р. Відповідачем 1 отримано від Позивача товар на загальну суму 3138,13грн., підтвердженням чого є видаткова накладна №СП-0000001 від 27.10.2008р.
Позивачем скеровано Відповідачу 1 претензію №6 від 21.11.2008р. на сплату боргу в розмірі 3138,13грн. Відповідно до відповіді Відповідача 1 на зазначену претензію, Відповідачем 1 не заперечено борг, та пояснено, що такий утворився внаслідок непроведення розрахунків з Відповідачем 1 Відповідача 2, про що зазначено у листі відповідача 1 Позивачу №87 від 01.12.2008р.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, складеним між Позивачем та Відповідачем 1 станом на 04.09.2009р., борг Відповідача 1 перед Позивачем по поставці за зазначено вище видатковою накладною №СП-0000001 від 27.10.2008р. становить 3138,13грн.
06.10.2009р. між Позивачем (Сторона 3), Відповідачем 1 (Сторона 2), та Відповідачем 2 (Сторона 1) укладено договір про погашення заборгованості (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого, у відповідності до цього Договору, Сторона 1 зобов'язується перед Стороною 3 за виконання обов'язку Сторони 2 щодо погашення заборгованості, передбаченим ст.2 цього Договору (далалі -основний обов'язок).
Згідно п.2.1 Договору, під основним обов'язком в цьому Договорі розуміють заборгованість у сумі 3138,13грн., зазначену у видатковій накладній №СП-0000001 від 27.10.2008р., що виникли між Стороною 2 та Стороною 3.
Відповідно до п.3.2 Договору, Сторона 1 зобов'язується виконувати обов'язок Сторони 2 перед Стороною 3 протягом 7 днів 2009р. на підставі цього Договору.
Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.
Також, за №14 від 01.10.2010р. Позивачем скеровано Відповідачу 1 та Відповідачу 2 претензію на сплату 3138,13грн. боргу, підтверджененям чого є наявні в матеріалах справи повідмолення про вручення поштових відправлень від 11.10.2010р. та від 07.10.2010р.
В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази відповіді на зазначену претензію.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачами не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в сумі 3138,13грн., враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідачів 3138,13грн. основного боргу солідарно підлягає до задоволення.
Щодо стягнення 97,30грн. інфляційних нарахувань та 184,30грн. 3% річних суд зазначає наступне.
Позивачем в додатку до позовної заяви додано розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, проведені за період з 27.10.2008р. по 01.11.2010р.
З даного приводу суд зазначає, що Позивачем невірно вказано дату початку проведення розрахунків.
Так, як зазначено вище в мотивувальній частині рішення суду, між Сторонами Договору на поставку товару укладено не було, відповідно, термін виконання зобов'язання договором не встановлено.
Згідно ж вищезазначеної ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи наявні докази пред'явлення вимоги №14 від 01.10.2010р. Відповідачу 1 07.10.2010р. та Відповідачу 2 11.10.2010р. Докази дати пред'явлення вимоги №6 від 21.11.2008р. в матеріалах справи відсутні. Проте, наявна відповідь Відповідача 1 на вимогу №6 від 21.11.2008р., яка датована 01.12.2008р. за №87. Відповідно, враховуючи зміст. ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, першим днем порушення Відповідачем 1 зобов'язання щодо оплати за поставлений товар є 09.12.2008р.
При цьому, перевіривши правильність розрахунку інфляційних нарахувань, суд зазначає, що їх розмір відповідно до суми боргу та за період, що обраховуюється, є більшим, аніж заявлено Позивачем до стягнення; проте, за відсутності відповідного клопотання, визначеного п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог.
Крім цього, суд зазначає, що згідно укладеного між Сторонами Договору, Відповідач 2 відповідає перед Позивачем лише за виконання основного обов'язку (щодо сплати основного боргу в розмірі 3138,13грн.) Відповідачем 1.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність розрахунків, суд приходить до висновку, що стягненню з Відповідача 1 на користь Позивача підлягає 3% річних за період з 09.12.2008р. по 01.11.20101р. в розмірі 178,49грн., та інфляційні нарахування за період з 09.12.2008р. по 01.11.2010р. в розмірі 97,30грн.
Вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних з Відповідача 2, враховуючи вищенаведені положення Договору, до задоволення не підлягають.
Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
14.04.2011 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.04.2011 року.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.173, ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 541,543, 610, Цивільного кодексу України, суд -
1. В позові відмовити частково.
2. Стягнути солідарно з дочірнього підприємства «Будівельне управління №43»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»(82300, Львівська обл., м.Борислав, вул.Коновальця, 11, ідентифікаційний код 01272290) та відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»(82100, Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Данила Галицького, 1, ідентифікаційний код 01272261) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж №426»(82100, Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Лесі Українки, 14, ідентифікаційний код 36074229) 3138,13грн. основного боргу, 93,84грн. державного мита, 217,12грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з дочірнього підприємства «Будівельне управління №43»відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»(82300, Львівська обл., м.Борислав, вул.Коновальця, 11, ідентифікаційний код 01272290) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж №426»(82100, Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Лесі Українки, 14, ідентифікаційний код 36074229) 178,49грн. 3% річних, 97,30грн. інфляційних нарахувань, 8,16грн. державного мита, 18,88грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя