79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.05.11 Справа№ 5015/900/11
Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи
За позовом : Приватного підприємства „Транспортна компанія «Східний експрес», м.Дніпропетровськ
До відповідача : Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів
Про стягнення 108 244,00 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача : Жежель С.С., Чорний Г.І. -представники
від відповідача : ОСОБА_4.-представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору : Подано позов Приватним підприємством „Транспортна компанія «Східний експрес»(надалі ПП „ТК «Східний експрес») до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1.) про стягнення 108 244,00 грн.
В судовому засіданні 21.03.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.
Відповідач проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, та наданих в судовому засіданні поясненнях.
05.04.2011 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.04.2011 року для надання можливості сторонам врегулювати спір в добровільному порядку.
В судове засідання позивачем було подано примірник мирової угоди, який відповідачем не підписаний. Для надання можливості сторонам подати докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень в судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.04.2011 року.
В продовженому судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задоволити позов та стягнути з відповідача вартість наданих транспортних послуг по перевезенню вантажів згідно заявок на перевезення та виставлених рахунків . Під час розгляду справи судом витребовувалось у позивача подати докази погодження вартості перевезення та докази направлення відповідачу рахунку на оплату. Проте, як зазначили в судовому засіданні представники позивача, заявки № 15/10/2010 від 15.10.2010 року та № 11/10/2010 від 11.10.2010 року, які покладено в основу позовних вимог відповідачем підписані не були. Що стосується рахунків на оплату, які покладено в основу позовних вимог (а.с.26-27) , то позивачем неодноразово виставлялись рахунки на оплату, докази про направлення яких є в матеріалах справи.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що долучені до позовної заяви рахунки № 26-10 від 26.10.2010 року на суму 35522,00 грн. та № 12-11 від 12.11.2010 року на суму 67313,00 грн. ( які є покладено в основу позовних вимог) були надіслані йому позивачем лише разом з позовною заявою без дотримання встановленого договором строку для їх оплати. Не заперечуючи факту надання послуг по перевезенню вантажів, відповідач посилається на неузгодженість сторонами вартості перевезення , та передчасне звернення позивача в суд для стягнення коштів.
В судовому завданні 04.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
10.09.2010 року між ФОП ОСОБА_1 (надалі Замовник) та ПП „ТК «Східний експрес»(надалі Виконавець) було укладено договір №59/18-09-10 UA на транспортні послуги по перевезенню вантажів. За умовами договору Виконавець зобов'язувався надати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом від імені і за рахунок Замовника.
Положеннями пункту 4.1 Договору передбачено, що вартість послуг перевезення по конкретним маршрутам повинна бути обумовлена в заявці на перевезення вантажів ( надалі Заявка).
Як стверджує позивач, разом з підписанням договору між сторонами було підписано та скріплено печатками дві заявки (Замовлення автомобілю №11/10/2010, №15/10/2010) на перевезення вантажу маршрутом Австрія (Петенбах) -Україна (Стрий), вартість послуг становила 9 380 євро за офіційним курсом НБУ на день подання документів, що підтверджують доставку вантажу.
На виконання умов договору позивачем було надано послуги по перевезенню вантажу в міжнародному сполученні, що не заперечується відповідачем.
Як вбачається з тексту позовної заяви, вартість послуг перевезення згідно виставлених (долучених до матеріалів справи) рахунків №26-10 від 26.10.2010 року та №12-11 від 12.11.2010 року становить 102 835,00 грн., які не були оплачені відповідачем.
За порушення строку виконання грошових зобов'язань, відповідно до п.6.3.7 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 5409,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що заявки на перевезення вантажів на зазначену в позовній заяві суму ним не підписувались, а рахунки на оплату на зазначену в позовній заяві суму йому надсилались разом із позовною заявою без дотримання встановленого договором строку на їх оплату. Також відповідач зазначив, що йому неодноразово виставлялись рахунки на оплату, але на інші суми, виходячи із вартості перевезення, яка ним не погоджувалась, а тому оплачені ним не були. В обґрунтування своїх доводів відповідач надав суду ряд виставлених йому рахунків, сума до оплати в яких відрізняється від суми рахунків, що покладені в основу позовних вимог. З огляду на викладене, відповідач зазначає, що позов подано до суду передчасно, без врахування встановленого договором строку на оплату виставлених разом із позовною заявою рахунків, а отже просить відмовити в задоволенні позову.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають до задоволення .
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2010 року між ФОП ОСОБА_1 (надалі Замовник) та ПП „ТК «Східний експрес»(надалі Виконавець) було укладено договір №59/18-09-10 UA на транспортні послуги по перевезенню вантажів, за умовами якого Виконавець зобов'язувався надати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом від імені і за рахунок Замовника.
Відповідно до положень пункту 4.1 Договору передбачено, що вартість послуг перевезення по конкретним маршрутам повинна бути обумовлена в заявці на перевезення вантажів ( надалі Заявка).
Як стверджує позивач, разом з підписанням договору між сторонами було підписано та скріплено печатками дві заявки (Замовлення автомобілю №11/10/2010, №15/10/2010) на перевезення вантажу маршрутом Австрія (Петенбах) -Україна (Стрий), вартість послуг становила 9 380 євро за офіційним курсом НБУ на день подання документів, що підтверджують доставку вантажу.
Під час розгляду справи у позивача неодноразово витребовувалися докази погодження замовником вартості перевезення, а саме: подання підписаних сторонами та скріплених печатками Заявок на перевезення із зазначенням саме такої ціни, яка зазначена ПП „ТК «Східний експрес»в позовній заяві і врахована ним при виставленні рахунків на оплату. Проте, в жодне із судових засідань позивач доказів погодження вартості перевезення в розмірі 9380 євро суду не надав. Долучені до позовної заяви ксерокопії Заявок (а.с.11-14) , які покладено позивачем в основу розрахунку позовних вимог відповідачем не підписані . Таким чином, доводи позивача про погодження відповідачем вартості перевезення необґрунтовані і спростовуються матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем в жовтні та листопаді 2010 року було надано послуги по перевезенню вантажу в міжнародному сполученні, що не заперечується відповідачем.
Крім того, слід звернути увагу, що згідно п.4.4 Договору №60/18-09-10 від 10.09.2010 року підставою для перерахування коштів Замовником є рахунок від Виконавця. В обґрунтування позовних вимог ПП „ТК «Східний експрес»посилається на ту обставину, що ним неодноразово виставлялись рахунки для оплати вартості наданих послуг , а саме: рахунки №26-10 від 26.10.2010 року та №12-11 від 12.11.2010 року на суму 102 835,00 грн.( а.с.26-28), які надсилались відповідачу. Як доказ надсилання рахунків та акту виконаних робіт позивачем долучено до матеріалів справи ксерокопії поштових повідомлень про вручення поштових відправлень ( а.с.29).
Відповідач заперечив проти доводів позивача стосовно надсилання йому рахунків №26-10 від 26.10.2010 року та №12-11 від 12.11.2010 року на суму 102 835,00 грн., які покладено в основу позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що згідно поданих позивачем повідомлень про отримання поштової кореспонденції йому було надіслано рахунки, суми в яких нічим не обґрунтовані і не відповідають поданим до позовної заяви документам. В обґрунтування своїх заперечень відповідачем було долучено до матеріалів справи копії рахунків на суму 75678,00 грн., на суму 87 136,00 грн., на суму 35522,00 грн. та супровідні листи, згідно яких надсилались зазначені рахунки ( а.с.110-113). При цьому, відповідач зазначає, що згідно виставленого рахунку № 26-10 на суму 35 522,00 грн. на підставі заявки № 15/10/2010 від 15.10.2010 року, вартість такого перевезення ним взагалі не погоджувалась і не обґрунтована позивачем жодними належними і допустимими доказами. А рахунок № 12-11 на суму 67 313,00 грн. йому був вперше надісланий разом із позовною заявою. Попередньо йому надсилались рахунки № 11-11 із сумами до оплати, які не відповідають сумам заявленим в позовних вимогах ( а.с.110-117).
В обґрунтування позовних вимог позивачем було долучено до матеріалів справи договори на перевезення вантажів, укладені між Транспортною компанією Петер -Стар і ПП „ТК «Східний експрес»(а.с.62-73), проте, як вже зазначалося раніше, зазначені договори не можуть бути доказом погодження вартості перевезення між позивачем і відповідачем, а самого факту здійснення перевезення відповідач не заперечує. Не можуть бути належним доказом погодження між позивачем і відповідачем вартості перевезення долучені позивачем до матеріалів справи рахунки , які виставлялись ФОП ОСОБА_1 ТзОВ «Горизонти»( а.с.123-132), оскільки предметом розгляду даної справи є договір перевезення між ПП „ТК «Східний експрес» та ФОП ОСОБА_1, а договірні стосунки між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Горизонти»не є предметом дослідження у даній справі . Зазначені документи можуть лише підтверджувати факт надання позивачем послуг по перевезенню вантажів, проте, як вже зазначалося раніше, відповідач не заперечує факту надання йому послуг по перевезенню, а лише заперечує проти погодження вартості перевезення, які покладено в основу виставлених рахунків та посилається на передчасність звернення ПП „ТК «Східний експрес»з позовними вимогами без дотримання строку наданого для оплату долучених до позовної заяви рахунків №26-10 від 26.10.2010 року та №12-11 від 12.11.2010 року на загальну суму 102 835,00 грн. , які надсилались йому разом із позовною заявою.
Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що конкретні умови договору обумовлюються в одноразовій заявці на перевезення, яка є невід'ємною частиною договору. Згідно положень п.4.5 Договору транспортна заявка -вважається виконаною в повному обсязі і підтверджується документально: а саме: рахунок-вимога про передоплату, рахунок -вимога про кінцеву оплату, акт-звіт про виконані роботи, завірена копія СМR з відміткою отримувача вантажу.
Частинами 1, 2 ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Відповідно до п.4.2.2 Договору передбачено, що виставлені Виконавцем рахунки оплачуються Замовником на протязі двох банківських днів по факту виставлення рахунку. Таким чином, зобов'язання відповідача за договором обумовлене виконанням позивачем вказаних положень договору.
Частинами 1-3 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як вже зазначалося раніше, (п.2.3, п.4.2.2 договору), оплата за виконані роботи проводиться після виставлення Виконавцем рахунків на оплату транспортних послуг згідно погоджених сторонами в заявці умов перевезення і їх вартості .
Проте, з поданих позивачем копій заявок вбачається, що вони підписані лише стороною Виконавця (позивачем). Натомість, підпис уповноваженої особи завірений печаткою зі сторони Замовника (відповідача) відсутній. Таким чином, представлені позивачем Заявки підписані в односторонньому порядку не можуть бути належними доказами погодження між сторонами вартості перевезення. Не подано позивачем суду підписаних сторонами актів-звітів виконаних робіт, як і не подано належних доказів виставлення відповідачу рахунків, які покладено в основу позовних вимог, на суму 102 835,00 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку , що позов не обґрунтований і не підлягає до задоволення.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -
1.В задоволенні позову ПП „ТК «Східний експрес»до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 108244,00 грн. відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.05.2011 року.
Суддя