79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.05.11 Справа№ 5015/969/11
Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи
За позовом: Приватного підприємства «Львівтехмонтаж», м.Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „БК Комфорт буд-1”, м. Львів
Про стягнення 917529,14грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Федиш Р.С. -представник
від відповідача: Базарник Р.С. -представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Приватного підприємства «Львівтехмонтаж»до Товариства з обмеженою відповідальністю „БК Комфорт буд-1” про стягнення 917 529,14 грн.
В судовому засіданні 14.03.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні. 28.04.2011 р. позивач подав заяву про забезпечення позову (вхідний номер суду 9645/11), в якій просив накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі ціни позову, а саме на суму 918 409,60 грн. Представник відповідача в судовому засідання проти застосування заходів по забезпеченню позову заперечив.
Позивачем не подано суду жодних доказів та належних і допустимих обґрунтувань того, що невжиття заходів по забезпеченню позову судом може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі. Враховуючи викладене. суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті предмету спору, однак, незважаючи на неодноразові відкладення розгляду справи для надання можливості відповідачу подати витребувані судом документи та необхідні докази по справі, письмового відзиву чи заперечень на позов, а також інших документів в обґрунтування своїх доводів, суду не подав. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
21.07.2009 року між ТзОВ „БК „Комфортбуд-1” (Замовник) та ПП „Львівтехмонтаж” (Підрядник) було укладено Договір № 100/09 ВО, відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов'язання по виготовленню проектно-кошторисної документації і виконанню робіт з вогнезахисної обробки металевих конструкцій в межах REI 30 в приміщеннях ТЦ „Кінг Крос Леополіс”, що знаходяться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Стрийська, 30, поетапно, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
На виконання умов договору позивач виконав роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації та роботи з вогнезахисної обробки металевих конструкцій в межах REI 30 в приміщеннях ТЦ „Кінг Крос Леополіс” в повному обсязі загальною вартістю 3119828,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (належно завірені копії в матеріалах справи а.с.23-43). Однак, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконав частково, оплативши позивачу, як вбачається з позовної заяви, 2336000,00 грн.
Позивачем відповідачу 09.11.2010 року та 06.12.2010 року були направлені повідомлення та претензія про оплату заборгованості в сумі 783 828,40 грн., які залишені відповідачем без відповіді і задоволення.
Таким чином, станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 783 828,40 грн., які просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 44 678,20 грн. та три відсотки річних в сумі 18 683,03 грн. Крім цього, відповідно до п.6.3.4 Договору № 100/09 ВО позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, що становить 70339,51 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 100/09 ВО від 21.07.2009 року позивач виконав відповідачу роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації та роботи з вогнезахисної обробки металевих конструкцій в межах REI 30 в приміщеннях ТЦ „Кінг Крос Леополіс” в повному обсязі загальною вартістю 3119828,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень-листопад 2009 року та січень, березень 2010 року, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписаними та скріпленими печатками обох сторін (належно завірені копії в матеріалах справи а.с.23-43).
Відповідно до п. 2.2. та п.2.3. Договору № 100/09 ВО від 21.07.2009 року Замовник проводить попередню оплату за матеріали та обладнання в розмірі 1455247,20 грн., а остаточний розрахунок здійснюється Замовником згідно з підписаними Актами виконаних робіт не пізніше 5-ти днів від дати підписання актів.
Відповідно до звичаїв ділового обороту акти про надання послуг є підставою для виконання грошового зобов'язання.
Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 783 828,40 грн. за виконані роботи, що підлягають до стягнення з відповідача.
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 18 683,03 грн. та інфляційні втрати в розмірі 44 678,20 грн. підлягають до сплати.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.6.3.4 Договору № 100/09 ВО від 21.07.2009 року у разі прострочки Замовником виконання зобов'язань щодо кінцевої оплати згідно з пунктом 2.3 цього Договору, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.
Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..
Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.6.3.4 Договору № 100/09 ВО від 21.07.2009 року позивачем нарахована пеня в межах шестимісячного строку позовної давності, яка згідно уточненого розрахунку не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, та підлягає до стягнення в розмірі 70 339,51 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 9175,29 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82-85 ГПК України, суд , -
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БК Комфорт буд-1” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 121, код ЄДРПОУ 33169993) на користь Приватного підприємства «Львівтехмонтаж» (79053, м. Львів, вул. Перфецького, буд. 11, офіс 147, код ЄДРПОУ 34167976) -783 828,40 грн. -основного боргу, 44 678,20 грн. -інфляційних втрат, 18 683,03 грн. -трьох відсотків річних, 70 339,51 грн. -пені, 9 175,29 грн. -державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.05.2011 року.
Суддя