79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.05.11 Справа№ 5015/2513/11
Суддя Сухович Ю.О. розглянувши матеріали
за позовом : Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Львів.
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м.Львів.
про: виселення з приміщення автомийки та визнання права власності.
На розгляд господарського суду Львівської області Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м.Львів подано позов до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м.Львів про висеселння з приміщення автомийки та визнання права власності.
Відповідно до п.3 та п.31 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви (вх. № 2679 від 10.05.2011р.) позивач просить:
1. Виселити відповідача з приміщення автомийки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
2. Визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) право власності на мийку за адресою: АДРЕСА_2.
З поданих позивачем матеріалів вбачається, що в позовній заяві об'єднано дві позовні вимоги, майнову - про визнання права власності та немайнову - про виселення відповідача з приміщення автомийки.
У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15 із змінами та доповненнями підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Відповідно до п.п. „б” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93 з наступними змінами та доповненнями, із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита” (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 21.04.2008р. №01-8/241 ).
Згідно п.п. "а" п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, держмито сплачується в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п.3 ч.2 ст. 54 і ст. 55 ГПК України обов'язок щодо визначення вартості майна покладається на позивача.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” від 21.12.2005р. №1258 з наступними змінами та доповненнями розмір витрат з інформаційно технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ становить 236,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви (вх. № 2679 від 10.05.2011р.) позивачем долучено квитанції: №6319/025 від 28.04.2011р. на суму 2,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та №6319/025 від 28.04.2011р. на суму 1,00 грн. про сплату державного мита.
Інших квитанцій чи платіжних доручень про сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі позивачем не долучено.
Згідно п.4 та п.10 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З огляду на вищенаведене, позов слід повернути без розгляду для усунення недоліків.
Керуючись, п.4, п.10 ст.63, ст.86 ГПК України, суд -
1. Повернути Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 позовну заяву і додані документи без розгляду, на 16 аркушах та поштовий конверт.
2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя