79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.05.11 Справа№ 5015/2525/11
Суддя Сухович Ю.О. розглянувши матеріали
за позовом : Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Львів
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок», м.Львів
до відповідача-2: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача-3: Відділу приватизації житла Франківського району м.Львова, м.Львів
третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волекс», с.Наварія Пустомитівського району Львівської області
третя особа-2: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів
про: 1. Визнання незаконним та скасування наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 19.10.2010р. № 1832-НЖ-Ф;
2. Пизнання недійсним свідоцтва про право власності ТзОВ «Привокзальний ринок»в частині оформлення права власності на нежитлове приміщення (павільйон) № 4-5 (414) літ. «Б-1»площею 6,2 кв.м. по АДРЕСА_1;
3. Про визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення (павільйон) № 4-5 (414) літ. «Б-1»площею 6.2 кв,м. по АДРЕСА_1.
На розгляд господарського суду Львівської області Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м.Львів подано позов до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок», м.Львів, до відповідача-2: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів, до відповідача-3: Відділу приватизації житла Франківського району м.Львова, м.Львів, третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волекс», с.Наварія Пустомитівського району Львівської області, третя особа-2: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів про: 1. Визнання незаконним та скасування наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 19.10.2010р. № 1832-НЖ-Ф «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення в будівлях під літ. Б1-1, Ч-1, М1-1, Е-1, Ф-1, Ш-1, Я-1, А5-1, У-1, А1-1, К4-1, К3-1, Е2-1, Я3-1 на вул.Горської, 2»в частині нежитлового приміщення (павільйону) № 4-5 (414) літ. «Б-1»площею 6,2 кв.м. по АДРЕСА_1; 2. Про визнання недійсним свідоцтва про право власності ТзОВ «Привокзальний ринок»в частині оформлення права власності на нежитлове приміщення (павільйон) № 4-5 (414) літ. «Б-1»площею 6,2 кв.м. по АДРЕСА_1; 3. Про визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення (павільйон) № 4-5 (414) літ. «Б-1»площею 6,2 кв.м. по АДРЕСА_1.
З поданих позивачем матеріалів вбачається, що в позовній заяві об'єднано майнову вимогу про визнання права власності та немайнові вимоги про визнання незаконним та скасування наказу і визнання недійсним свідоцтва про право власності.
У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15 із змінами та доповненнями підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Відповідно до п.п. „б” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93 з наступними змінами та доповненнями, із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита” (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 21.04.2008р. №01-8/241 ).
За змістом п.3 ч.2 ст. 54 і ст. 55 ГПК України обов'язок щодо визначення вартості майна покладається на позивача.
Згідно п.п. "а" п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, держмито сплачується в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з додатків до позовної заяви (вх. № 2688 від 11.05.2011р.), позивачем долучено лише квитанцію №6319/014 від 07.05.2011р. на суму 102,00 грн. про сплату державного мита.
Позивачем не обгурнтовано та не долучено розрахунку ціни позову в сумі 3 218,00 грн. з якої ним було сплачено держмито в сумі 102,00 грн.
Відповідно до п.3 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно п.4 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, третіми особами залучено ТзОВ «Волекс»та ОКПЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»не зазначивши на чиїй стороні вони виступають та з якими вимогами.
З огляду на вищенаведене, позов слід повернути без розгляду для усунення недоліків.
Керуючись п.4 ст.63, ст.86 ГПК України, суд -
1. Повернути Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 позовну заяву і додані документи без розгляду, на 40 аркушах та поштовий конверт.
2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Сухович Ю.О.