ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/5928.04.11
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"
до Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"
про відшкодування збитку в порядку регресу 2 744,00 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2-довіреінсть б/н від 10.12.2010;
від відповідача: не з'явились;
Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”про відшкодування збитку в порядку регресу 2 744,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну громадянина Мартинова В.І., який є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування.
У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 2 744,00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 21.03.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.04.2011.
07.04.2011 представник позивача у судовому засіданні подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження, а також 05.04.2011 через канцелярію суду подав клопотання про направлення запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке судом було задоволено на направленго відповідний запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 28.04.2011.
22.04.2011 через канцелярію суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит, в якій зазначено про наявність полісу №ВВ/2335423, за яким відповідачем застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу Mitsubishi, державний НОМЕР_1, строк дії якого з 22.07.2007 по 21.07.2008.
В судове засідання 28.04.2011 р. представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 16.02.2011 наявна у матеріалах справи).
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Провадження у справі порушено ухвалою від 21.03.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Представник позивача в судовому засіданні 28.04.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
26.02.2007 між ОСОБА_3 (надалі-страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "РОСНО Україна", правонаступником якого є позивач був укладений Поліс добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту №200.0013422 (далі-Поліс), за яким був застрахований транспортний засіб марки "Fiat Doblo" державний НОМЕР_2, номер кузову НОМЕР_3 (надалі -застрахований транспортний засіб) зі строком дії з 27.02.2007 р. по 26.02.2008 р.
У пункті 6 Полісу сторони визначили, що страховими ризиками є пошкодження застрахованого транспортного засобу чи його додаткового обладнання внаслідок ДТП, стихійного лиха, пожежі, викрадення застрахованого транспортного засобу.
З матеріалів справи слідує, що 01.12.2007 у м. Дніпропетровську на вул. Героїв Сталінграду сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Mitsubishi, державний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого транспортного засобу, що належить страхувальнику, у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (належним чином завірена копія довідки ДАІ наявна у матеріалах справи).
Згідно з Правил страхування та рахунку-фактури СТО від 05.12.2007 (копія в матеріалах справи) вартість відновлюваного ремонту склала 3 249,00 грн.
У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідні страхові акти, видано розпорядження на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) та здійснено страхове відшкодування у розмірі 2744,00 грн. (з вирахуванням франшизи у розмірі 505 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №3908 від 21.03.2008, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Полісу, однак постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2008 р. винним у ДТП визнано водія транспортного засобу "Mitsubishi" державний НОМЕР_1, ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом №ВВ/2335423, укладеним ОСОБА_1 з відповідачем по відношенню до транспортного засобу "Mitsubishi", державний НОМЕР_1, який був дійсний станом на 01.12.2007, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Пунктом 2 ч. 12.1. ст. 12 Закону України «Про страхування»встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
З наданої суду Моторним (транспортним) страховим бюро України інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ вбачається, що Полісом №ВВ/2335423 встановлено франшизу у розмірі 510, 00 грн. (лист № 8851/7-3-11 від 19.04.2001 міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, розмір страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач на користь позивача складає 2 234,00 грн. з вирахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн. згідно Полісу № ВВ/2335423.
Позивачем на адресу відповідача направлялась регресна вимога № Н-1321/01 від 15.01.2009 (копія в матеріалах справи) з проханням компенсувати в порядку регресу витрати позивача по відшкодуванню матеріальної шкоди, у відповіді на яку відповідач зазначав про наявність полісу №ВВ/2335423, за яким застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Mitsubishi", державний НОМЕР_1, однак станом на 18.03.2011 суму страхового відшкодування в порядку регресу не сплатив, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів (належним чином завірені копії регресної вимоги та відповіді на неї містяться в матеріалах справи).
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 2 234,00 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак виходячи з того, що розмір судових витрат пропорційно задоволеним вимогам менший ніж 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.), то з відповідача підлягають стягненню 102,00 грн. державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (юр. адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10; пошт. адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ 32253696) 2 234 (дві тисячі двісті тридцять чотири) грн. 00 коп. -матеріальної шкоди в порядку регресу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.М. Якименко