ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/13822.04.11
Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гора», Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе
до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія», м. Київ
про визнання частково недійсним договору
при секретарі судового засідання Чернявській І.Г.
представники:
від позивача -ОСОБА_1 (дов. від 14.03.2011 р.); ОСОБА_3 (дов. від 14.03.2011 р.);
від відповідача -ОСОБА_2 (дов. № 141 від 08.02.2010 р.);
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гора»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(далі-відповідач) про визнання частково недійсним Договору № 01-60/07 від 13.06.2007 р. фінансового лізингу, а саме п. 3.8 Договору та абзаців 1-3 Додатку № 1 до цього Договору.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що умови п. 3.8 Договору № 01-60/07 від 13.06.2007 р. фінансового лізингу та абзаців 1-3 Додатку № 1 до цього Договору щодо виплати додаткової винагороди (комісії) внаслідок збільшення курсу швейцарського франка по відношенню до гривні суперечать вимогам ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Представники позивача в судовому засіданні 22.04.2011 р. підтримали позов.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.04.2011 р. заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві. Крім того, 20 травня 2011 р. від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
13 червня 2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(далі-лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гора»(далі-лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 01-60/07 обл (далі-Договір), відповідно до умов якого лізингодавець надає в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена у специфікації для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати періодичних лізингових платежів.
Відповідно до специфікації предметом лізингу є зернозбиральний комбайн CLAAS “LEXION 570”, 2007 року випуску, вартістю 1525138,36 грн. (без ПДВ).
Між позивачем та відповідачем підписані Додатки №№ 1, 2, 3 до Договору фінансового лізингу: «Графік сплати лізингових платежів», «Специфікація № 1», «Типова форма довідки про технічний стан предмету лізингу».
06.07.2007 року між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання-передачі, з якого вбачається, що відповідач передав, а позивач прийняв зернозбиральний комбайн CLAAS “LEXION 570”, 2007 року випуску.
Між позивачем та відповідачем укладені Додаткові угоди № 1, 2, 3 до Договору фінансового лізингу від 13.06.2007 р., якими сторонами внесено зміни до Договору фінансового лізингу від 13.06.2007 р.
Згідно з п. 3.1 Договору від 13.06.2007 р. лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіка сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та цього договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.7., 3.8., 3.9. цього Договору; платежі з відшкодування (компенсації) частини вартості майна.
Відповідно до п. 3.3. Договору від 13.06.2007 р. загальна сума винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно за цим Договором складає суму без ПДВ 20% - 619 011,08 (шістсот дев'ятнадцять тисяч одинадцять гривень 08 коп.) гривень, при умові дотримання Лізингоодержувачем встановленого Договором Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів З.7., З.8., 3.9. цього Договору.
Лізингоодержувач в термін до «10»липня 2007 року включно зобов'язаний сплатити авансовий лізинговий платіж, який складається з відшкодування (компенсації) частини вартості Майна на суму без ПДВ - 253 246,47 (двісті п'ятдесят три тисячі двісті сорок шість гривень 47 коп.) гривень, ПДВ 20% - 50 649,30 (п'ятдесят тисяч шістсот сорок дев'ять гривень 30 коп.) гривень, разом з ПДВ 20% - 303 895,77 (триста три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень 77 коп.) (п. 3.4 Договору).
Пунктом 3.8 Договору фінансового лізингу, якому аналогічні абзаци 1-3 Графіку сплати лізингових платежів, встановлено, що на дату сплати лізингового платежу, зазначену в Графіку лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу) коригується на зміну курсу гривні до швейцарського франка, в такому порядку:
Sn = Sо * k
де
Sо - сума платежу за Договором на дату виконання лізингового платежу згідно Графіку лізингових платежів (Додаток №1 до Договору);
k - коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до швейцарського франка,, встановленого Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу, зазначену в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) до курсу гривні до швейцарського франка,, за яким АКІБ „УкрСиббанк" (надалі Банк), по дорученню Лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою Банку, або завіреною копією банківської виписки, отриманих Лізингодавцем для придбання Майна та його подальшої передачі Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. Якщо значення коефіцієнта к менше одиниці, то коефіцієнт к прирівнюється до одиниці;
* - знак множення;
У випадку, коли курс гривні до швейцарського франка, за яким Банк, по дорученню Лізингодавця фактично здійснив швейцарського франка, на міжбанківському валютному ринку, буде перевищувати курс гривні до швейцарського франка, встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу, зазначену в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), що підтверджується відповідною довідкою Банку, або завіреною копією банківської виписки, Лізингоодержувач зобов'язаний на вимогу Лізингодавця. або, у разі відсутності такої - у складі наступного лізингового платежу, додатково сплатити суму винагороди (комісій) в розмірі, який визначається за формулою:
V = Sр * ( і - 1 )
де, V - сума додаткової винагороди (комісій), яку зобов'язаний додатково сплатити Лізингоодержувач;
Sр - сума платежу за Договором, що фактично надійшла на банківський рахунок Лізннгодавця;
і - коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до швейцарського франка,, за яким Банк, по дорученню Лізннгодавця фактично здійснив купівлю швейцарського франка, на міжбанківському валютному ринку до курсу гривні до швейцарського франка,, встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу, зазначену в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).
* - знак множення.
Вказані правовідносини між сторонами регламентуються положеннями Господарського кодексу України, Законом України "Про фінансовий лізині" та Цивільним кодексом України.
Згідно п. 1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги, які встановлені частинами першої - третьої, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує проти його дійсності на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" структура лізингових пла тежів може включати наступні складові: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу: б) платіж як винагороду Лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом: г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
За формулою, що містить коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до швейцарського франка, встановленого НБУ на дату сплати лізингового платежу, за яким АКІБ «УкрСиббанк», за дорученням лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) котів у іноземній валюті (валютного кредиту) розраховується саме винагорода лізингодавцю.
Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
В разі вираження зобов'язання в іноземній валюті, його виконання все одно має бути проведено в гривнях. Сума, що підлягає сплаті в гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Офіційним курсом валюти вважається курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави (ст. 1 Закону України "Про Національний банк України"). Сторони в договорі можуть визначити і інший порядок перерахунку іноземної валюти в гривні.
З наведеного вбачається, що застосування у вказаній вище формулі коефіцієнту, що визначається відповідним відношенням офіційного валютного курсу НБУ до курсу купівлі швейцарського франку АКГБ "УкрСїббанк" не є підставою для визнання договору недійсним.
Частина 4 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна в договорі може встановлюватися, а може і визначатися його умовами.
У договорі фінансового лізингу та Графіку лізингових платежів сторони визначили порядок зміни лізингового платежу, а саме суму винагороди в гривнях залежно від зміни курсу гривні до швейцарського франку.
Отже, використання формули розрахунку складової лізингового платежу - винагороди лізингодавця є правомірним, адже сторонами чітко і однозначно встановлений порядок розрахунку винагороди за цієї формулою.
Інших підстав для визнання недійсними оспорюваних пунктів договору позивач не наводить, а суд не вбачає.
Статтею 257 Цивільного Кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 зазначеного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Договір фінансового лізингу № 01-60/07-обл. укладено сторонами 13 червня 2007 р., отже строк позовної давності для позову про визнання недійсним цього договору внаслідок його невідповідності приписам законодавства, сплинув до звернення позивача з даним позовом, який було подано до господарського суду 23.03.2011 року, про що відповідачем у справі зроблено заяву до винесення рішення.
У позовній заяві позивач не просить відновити строк позовної давності та не наводить поважних причин пропущення строку позовної давності.
В судовому засіданні представник позивача також не просив суд відновити строк позовної давності.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, позовні вимоги про визнання частково недійсним договору № 01-60/07-обл від 13.06.2007 р. фінансового лізингу задоволенню не підлягають.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Л.М. Шкурдова
Рішення підписано 10.05.2011 р.