ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/34320.04.11
За позовом закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Бондарев»
До комунального підприємства «Залізничне»
Солом'янської районної у місті Києві ради
Про розірвання договору
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 (за дов.)
від відповідача ОСОБА_2 (за дов.)
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання договору від 01.04.2008 р. № 347/3 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 652 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, в частині підвищення плати за експлуатаційні послуги, тому договір може бути розірваний.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.09.2010 р..
07.10.2010 р. до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких останній зазначає про невжиття відповідачем жодних заходів щодо приведення договору від 01.04.2008 р. до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 529 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.
У наданому в судовому засіданні 25.10.2010 р. відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на пункт 2.6. договору, відповідно до якого розмір експлуатаційних витрат може коригуватись без додаткового погодження сторін залежно від фактичних витрат та встановлених органом місцевого самоврядування тарифів.
Під час надання пояснень представниками сторін по справі та з'ясування обставин справи, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 28.04.2010 р. № 52/732-17/015-10/3 у справі за позовом комунального підприємства «Залізничне»Солом'янської районної у місті Києві ради до закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Бондарев»про стягнення 17935,66 грн. за договором про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 р. № 347/3 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.08.2010 р. № 52/732-17/015-10/3 рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2010 р. № 52/732-17/015-10/3 частково скасовано.
У судовому засіданні 25.10.2010 р. відповідач повідомив, що постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.08.2010 р. у справі № 52/732-17/015-10/3 оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Суд дійшов висновку, що оскільки предметом розгляду в зазначеній справі є стягнення 17935,66 грн. за надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 р. № 347/3, то під час розгляду справи № 52/732-17/015-10/3 може бути встановлений або спростований факт надання відповідачем послуг за договором від 01.04.2008 р. № 347/3, розірвання якого є предметом спору в справі № 17/343.
Отже, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. розгляд справи № 17/343 було зупинено до розгляду пов'язаною з нею справи № 52/732-17/015-10/3, що розглядається Вищим господарським судом України.
Вищезазначеною ухвалою суду було зобов'язано позивача та відповідача повідомити суд про результати розгляду справи № 52/732-17/015-10/3.
04.04.2011 р. до канцелярії суду на виконання ухвали від 25.10.2010 р. позивач надав постанову Вищого господарського суду України № 52/732-17/015-10/3 від 16.11.2010 р., якою постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.08.2010 р. у справі № 52/732-17/015-10/3 Господарського суду Київської області залишено без змін.
Ухвалою суду від 04.04.2011 р. за клопотанням позивача, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 17/343, було поновлено провадження у справі та призначено останню до розгляду на 20.04.2011 р..
Представником позивача в судовому засіданні надано письмове пояснення, у якому вказано на відсутність у позивача потреби в отриманні від відповідача послуг з утримання житлового фонду, ремонту жилих та нежилих приміщень, обслуговування ліфтів та приладів обліку використання комунальних послуг, з утримання та освітлення сходових клітин тощо, тому вартість цих робіт має вираховуватись з загальної суми їх експлуатаційних витрат, оскільки роботи виконуються за рахунок позивача. Крім того, позивачем зазначено, що відповідач не надає послуги належної якості та не забезпечує виконання своїх зобов'язань відповідно до договору та чинного законодавства.
Представником відповідача надано письмове пояснення, в якому відповідач посилається на дослідження Київським міжобласним апеляційним господарським судом виконання комунальним підприємством «Залізничне»взятих на себе зобов'язань за договором № 347/3 від 01.04.2008 р., а також зазначає, що відмова від підписання актів виконаних робіт не є підставою для невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо відшкодування витрат відповідача по утриманню будинку та прибудинкової території.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
01 квітня 2008 року між комунальним підприємством «Залізничне»Солом'янської районної у місті Києві ради (позивачем) та закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Бондарев»(відповідачем) було укладено договір № 347/3 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території приміщення, загальною площею 876,7 кв. м., яке знаходиться за адресою м. Київ, Чоколівський бульвар, 6 (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.6. Договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення договору становить 736,43 грн. на місяць.
Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», суб'єкти підприємницької діяльності, які, використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору для провадження підприємницької діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території, а за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 01 жовтня 2006 року «Щодо укладення договору на надання житлово-комунальних послуг»відмова або зволікання з укладення договору та несплата за надані послуги є порушенням законодавства.
Разом з тим, пунктом 1.7. Методичних рекомендацій щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території, затверджених наказом № 176 від 05 вересня 2001 року Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують нежитлові приміщення у житлових будинках, або яким нежитлові приміщення належать на праві власності, крім орендованої плати (у першому випадку) та плати за комунальні послуги (водо-, теплопостачання, водовідведення тощо) за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами приймають участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі.
За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; утримання будинків і прибудинкових територій -це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Умовами Договору передбачено, що відповідач надає позивачу тільки послуги з утримання будинку та прибудинкової території, до складу яких входять технічне обслуговування житлового фонду й відповідні витрати на обслуговування та перевірку приладів обліку використання водо-, тепло-, електропостачання, вивезення сміття, обслуговування ліфтів, силова електроенергія на роботу ліфтів, енергія на освітлення сходових клітин, прибирання прилеглої території та сходових клітин, пов'язана з цими роботами заробітна плата та відповідні нарахування на заробітну плату.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Позивач в обґрунтування позовних вимог про розірвання договору посилається на приписи ст. 652 ЦК України, частиною 2 якої встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Сама по собі істотна зміна обставин не є підставою для розірвання договору.
Розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України можливе лише за доведеності наявності всієї сукупності умов, передбачених у цій статті, і саме позивач як ініціатор розірвання Договору, в силу правил ст. 33 ГПК України, має це довести.
Позивач посилається на збільшення йому відповідачем плати за експлуатаційні послуги, проте можливість такого збільшення передбачена п. 2.6. спірного Договору, відповідно до якого розмір експлуатаційних витрат може коригуватись без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат.
У той же час Київським міжобласним апеляційним господарським судом у постанові від 26.08.2010 р. у справі № 52/732-17/015-10/3, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2010 р., було досліджено та встановлено документальне підтвердження комунальним підприємством факту понесених витрат, а також встановлено, що відмова закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Бондарев»від підписання актів виконаних робіт з комунальним підприємством не може бути підставою для невиконання зобов'язання за договором здійснити оплату частини загальнобудинкових експлуатаційних витрат.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі -ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, до комерційних ризиків позивача при здійсненні ним господарської діяльності відноситься й можливе підвищення встановлених органами місцевого самоврядування тарифів та вартості утримання будинків і прибудинкових територій.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів того, що збільшення витрат на утримання будинків і прибудинкових територій вплинула на його діяльність, а також жодних доказів того, що він опинився в скрутному матеріальному становищі.
Також слід зауважити позивачеві на тому, що у випадку його незгоди з положеннями Договору, зокрема, в частині можливості підвищення відповідачем розміру плати за експлуатаційні послуги, він не позбавлений права ініціювати внесення змін до договору в цій частині, в тому числі й в судовому порядку; у випадку ненадання відповідачем інформації щодо розміру тарифів та обсягу послуг, які надаються, позивач також має право звернутися до суду з відповідною позовною завою.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів суду, порушення яких саме його прав і охоронюваних законом інтересів мале місце зі сторони відповідача.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта наведених сторонами доказів, судом не приймається як такі, що не мають значення для справи, та не впливають на розгляд справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про розірвання Договору про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 р. № 347/3 задоволенню не підлягають як безпідставні та не обґрунтовані.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 11.05.2011 р.