73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
05.05.2011 Справа № 5024/367/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 1745 грн. 43 коп.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_3 - представник, дов. №249 від 12.03.11 р.,
відповідача - не прибув
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з відповідача 984 грн. 27 коп. заборгованості за поставлений товар, 20 грн. 31 коп. 3% річних, 67 грн. 59 коп. інфляційних втрат, 567 грн. 14 коп. штрафу та 106 грн. 12 коп. пені.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Так, ФОП ОСОБА_2, не знаходиться за своїм місцем проживання: АДРЕСА_2, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі Витязі з ЄДР від 18.03.2011 р.), а тому і ухвала про призначення розгляду даної справи в суді була повернута до суду без вручення адресату.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ФОП ОСОБА_2 за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,
Між сторонами був укладений Договір поставки товару №1929 від 16.04.2010 року (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався постачати відповідачу товар, а відповідач - розраховуватись за поставлений товар.
Позивач за видатковими накладними №15457 від 17.04.2010 року, №16120 від 21.04.2010 року, №16687 від 24.04.2010 р., №17401 від 28.04.2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 2132 грн. 72 коп.
Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в готівковому порядку, шляхом передання грошових коштів у сумі, яку вказано у видатковій накладній, уповноваженій особі постачальника у день поставки товару, або протягом 3 днів уповноваженій особі постачальника, або у касу чи на розрахунковий рахунок постачальника.
Розрахунок по цьому договору може проводитись у безготівковому рахунку шляхом перерахування вартості товару вказаного в накладній у розмірі 100%, на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 календарних днів від дати отримання товару. Датою оплати товару по цьому договору вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується виписками банку.
Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався з позивачем частково в сумі 1148 грн. 45 коп., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №3 від 17.04.2010 року, №5 від 21.04.2010 року, №9 від 28.04.2010 року, №12 від 19.05.2010 року, №17 від 10.07.2010 року.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по розрахункам за поставлений товар становить 984 грн. 27 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення 984 грн. 27 коп. основного боргу підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивачем нараховано відповідачу 20 грн. 31 коп. 3% річних та 67 грн. 59 коп. інфляційних втрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.
В даному випадку пунктом 8.2. Договору сторонами було обумовлено, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, він зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 50% суми поставленого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Аналіз наведених норм законодавства та змісту Договору щодо стягнення пені дає підстави для висновку, що сторони при укладанні Договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначити, за який саме період вона береться.
За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, як заявлена безпідставно.
При цьому підлягає задоволенню вимога про сплату 567 грн. 14 коп. штрафу нарахованого на суму простроченої заборгованості в розмірі 1134 грн. 27 коп.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 984 грн. 27 коп. заборгованості за поставлений товар, 20 грн. 31 коп. 3% річних, 67 грн. 59 коп. інфляційних втрат та 567 грн. 14 коп. штрафу. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Клопотання позивача про стягнення з відповідача також витрат пов'язаних з прибуттям його представника в судове засідання та витрат на оплату добових судом відхиляється, оскільки вказані витрати не належать до складу судових в розумінні статті 44 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в Новокаховському відділенні №7789 ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 342241) - 984 грн. 27 коп. заборгованості за поставлений товар, 20 грн. 31 коп. 3% річних, 67 грн. 59 коп. інфляційних втрат, 567 грн. 14 коп. штрафу, 95 грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 221 грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 10.05.2011 р.