01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"22" березня 2011 р. Справа № 8/015-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75,
до відповідача: іноземне підприємство «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ідентифікаційний код: 21651322, місцезнаходження: 07442, Київська обл., Броварський р-н, смт Велика Димерка, 51 кілометр Санкт -Петербурзького шосе,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: акціонерне страхове товариство «Вексель», ідентифікаційний код: 20031391, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7,
про відшкодування шкоди
за участю представників сторін
від позивача: заступник начальника управління регресно-претензійної роботи відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» ОСОБА_1., який діє на підставі довіреності від 13.10.2010 року;
від відповідача: ОСОБА_2., яка діє на підставі довіреності від 01.01.2011 року за №607-L, та ОСОБА_3., яка діє на підставі довіреності від 10.09.2010 року за №529-L;
від 3-ї особи: не з'явився, -
відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі по тексту: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовом до іноземного підприємства «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед»(далі по тексту: Відповідач) про відшкодування шкоди у сумі 34 748,74 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 74 коп.).
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, в порушення вимог ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», не сплатив в порядку регресу страхове відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась внаслідок вини водія транспортного засобу «ФОРД», належного Відповідачу.
Відповідач проти позову заперечує з підстав непогодження із сумою збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та посилаючись на те, що основна сума збитків повинна бути стягнута не з нього, а із страхової компанії, в якій він застрахував власні транспортні засоби.
Відповідно до ухвали суду від 17.01.2011 року порушено провадження у справі №8/015-11 та призначено її розгляд на 25.01.2011 року.
25.01.2011 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 17.01.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Ухвалою суду від 25.01.2011 року відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відповідача. В судове засідання з'явився представник Відповідача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 17.01.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та в його задоволенні просив відмовити. Ухвалою суду від 25.01.2011 року розгляд справи відкладено на 15.02.2011 року.
15.02.2011 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 25.01.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не звився повідомивши суд, що позбавлений можливості направити в судове засідання свого представника, в зв'язку з тим, що останній приймає участь в судовому засіданні в іншій області. Відповідач вимоги ухвали суду від 25.01.2011 року не виконав. Ухвалою суду від 15.02.2011 року розгляд справи відкладено на 15.03.2011 року.
15.03.2011 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 15.02.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив його задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги ухвали суду від 15.02.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Відповідач в судовому засіданні заявив клопотання про залучення в якості співвідповідача - акціонерне страхове товариство «Вексель», ідентифікаційний код: 20031391, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7, посилаючись на те, що його транспортний засіб «ФОРД», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахований в даному страховому товаристві відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.08.2008 року за №405-35/08. Проте, вивченням даного договору з додатками встановлено, що строк дії договору від 14.08.2008 року за №405-35/08 закінчився 15.08.2009 року, в додатку до даного договору транспортний засіб «ФОРД», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не значиться та дорожньо-транспортна пригода мала місце в листопаді 2009 року, в зв'язку з чим ухвалою суду від 15.03.2011 року в задоволенні клопотання про залучення товариства в якості співвідповідача відмовлено. Відповідач в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку вирішення спору та залучення в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - акціонерне страхове товариство «Вексель»(далі за текстом: 3-я особа), ідентифікаційний код: 20031391, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7, які ухвалою суду від 15.03.2011 року задоволені. Розгляд справи відкладено на 22.03.2011 року.
22.03.2011 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 15.03.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив його задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги ухвали суду від 15.03.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Вимог ухвали суду від 15.03.2011 року 3-я особа не виконала. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 22.03.2011 року.
Згідно з роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача і Відповідача та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -
07.05.2008 року між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством НАСК «ОРАНТА»був укладений договір за №02-03-12/775 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, предметом якого є страхування транспортного засобу «DACIA Loqan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі за текстом: Договір).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Цивільний кодекс України у ст. 979 встановлює, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. При цьому, страховим випадком є - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону України «Про страхування»), а страховою виплатою є - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
18.02.2009 року о 21 год. 10 хв. на вулиці Лисківській в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DACIA Loqan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_4, та транспортного засобу «ФОРД», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував (згідно з офіційною довідкою ДАІ №10/6389) водій іноземного підприємства «Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед»- ОСОБА_5. В ході розгляду справи встановлено, що транспортний засіб «ФОРД», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належить Відповідачу.
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 11.03.2009 року по адміністративній справі №3-2053/2009 та довідок ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, копії яких містяться в матеріалах справи, - дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_5, працюючим водієм на підприємстві «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед», п. п. 2.3б, 11.4, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306. На ОСОБА_5. накладено штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).
Згідно з пунктом 9.1.1.19 Договору від 07.05.2008 року за №02-03-12/775 до Позивача 19.02.2009 року із письмовою заявою звернувся страхувальник - ОСОБА_4 щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою, яка Позивачем визнана страховим випадком відповідно до умов договору за №02-03-12/775.
Позивач розглянувши заяву страхувальника ОСОБА_4., вищезазначені довідки ДАІ та постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11.03.2009 року по адміністративній справі №3-2053/2009, протокол від 24.02.2009 року про огляд транспортного засобу «DACIA Loqan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, протокол від 26.02.2009 року про додатковий огляд транспортного засобу «DACIA Loqan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, висновок звіту від 10.03.2009 року за №79/2 про оцінку пошкодженого автомобіля «DACIA Loqan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який складено оцінювачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7., що мають сертифікати суб'єкта оціночної діяльності, страховий акт від 21.05.2009 року за №365 з розрахунком страхового відшкодування до цього страхового акту, та на виконання умов Договору від 07.05.2008 року за №02-03-12/775 здійснив 22.05.2009 року виплату страхувальнику - ОСОБА_4. страхового відшкодування на ремонт автомобіля «DACIA Loqan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у сумі 34 748,74 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 74 коп.). Здійснення виплати коштів підтверджується платіжним дорученням від 22.05.2009 року за №7444, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Цивільний кодекс України у ст.1191 встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільний кодекс України у ч.ч.1, 2 ст. 1187 передбачає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Крім того, Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 1188 передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, відповідно до приписів ст.ст.993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України ст. 27 Закону України «Про страхування», Позивач після виплати страхового відшкодування набув права вимоги у порядку регресу за заподіяну Трощенком О.Ю. шкоду.
З врахуванням того, що ОСОБА_5. працював водієм Відповідача та керував джерелом підвищеної небезпеки у вигляді транспортного засобу «ФОРД», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Відповідачу, то останній несе відповідальність в порядку регресу за сплачене Позивачем страхове відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась внаслідок вини зазначеного водія транспортного засобу «ФОРД», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Враховуючи вищезазначену обставину, а також приписи ст.ст. 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування», Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 05.07.2009 року за вих. №10-198/09-06-02/13925 про виплату витрат на страхове відшкодування у сумі 34 748,74 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 74 коп.). Проте відповіді на вищезазначену заяву Позивач не отримав, що зумовило звернення останнього до господарського суду Київської області за захистом своїх майнових інтересів.
В судовому засіданні позиція Відповідача про те, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «DACIA Loqan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, є завищеною, спростовується висновку звіту від 10.03.2009 року за №79/2 про оцінку пошкодженого автомобіля «DACIA Loqan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який складено оцінювачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7., що мають сертифікати суб'єкта оціночної діяльності, згідно якого матеріальний збиток власника пошкодженого автомобіля «DACIA Loqan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, без врахування величини вартості втрати товарної вартості, становить 31382,48 грн. (тридцять одна тисяча триста вісімдесят дві гривні 48 коп.) та з врахуванням вартості втрати товарної вартості становить 35001,24 грн. (тридцять п'ять тисяч одна гривня 24 коп.).
Крім того, в судовому засіданні спростована позиція Відповідача про те, що не він повинен нести відповідальність перед Позивачем, а таку відповідальність повинна нести 3-я особа, в зв'язку з тим, що в ході розгляду справи за наслідками вивчення укладеного Відповідачем з акціонерним страховим товариством «Вексель»договору з додатками встановлено, що строк дії договору від 14.08.2008 року за №405-35/08 закінчився 15.08.2009 року, в додатку до даного договору транспортний засіб «ФОРД», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не значиться, будь-яких доказів укладення додаткових угод з приводу страхування даного транспортного засобу Відповідача останнім суду не надано та дорожньо-транспортна пригода мала місце в листопаді 2009 року.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення витрат на страхове відшкодування у сумі 34 748,74 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 74 коп.) є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи, є письмовими доказами, які стосуються предмета спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були.
Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді державного мита у сумі 347,48 грн. (триста сорок сім гривень 48 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів суду здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді державного мита у сумі 347,48 грн. (триста сорок сім гривень 48 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), в зв'язку з чим дані господарські витрати покладаються судом на Відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»до іноземне підприємство «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед»про стягнення витрат на страхове відшкодування у сумі 34 748,74 грн. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з іноземного підприємства «Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ідентифікаційний код: 21651322, місцезнаходження: 07442, Київська обл., Броварський р-н, смт Велика Димерка, 51 кілометр Санкт -Петербурзького шосе, на користь відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, витрати на страхове відшкодування у сумі 34 748,74 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 74 коп.), державне мито у сумі 347,48 грн. (триста сорок сім гривень 48 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення підписано 22.03.2011 року