ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04 травня 2011 р. Справа № 5010/318/2011-12/11
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Андріїв Л. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Івано-Франківського відділення №299, вул.Незалежності,65, м.Івано-Франківськ,76000
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1,76000
про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 116868,65 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, (довіреність № 160810/1 від 16.08.2010 р.);
від відповідача: ОСОБА_3 - адвокат, (угода про надання правової допомоги б/н від 19.04.11р.).
встановив, що публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Івано-Франківського відділення №299 АТ "Імексбанк" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 116868,65 грн. , з яких 88669грн.37коп. простроченого тіла кредиту ; 18710 грн.57коп. прострочених відсотків та 9488грн.71коп. пені .
Позовні вимоги мотивовано порушенням норм чинного законодавства України та умов договору щодо вчасного, повного погашення кредиту та сплати штрафних санкцій за порушення терміну повернення кредиту згідно договору кредитної лінії №63 від 11.12.06 .
Ухвалою суду від 22.02.11р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.03.11р. та зобов"язано позивача подати суду докази правонаступництва АКБ "Імексбанк", довіреність на представництво Івано-Франківського відділення №299 АТ "Імексбанк" в судах, докази на підтвердження факту отримання відповідачем кредиту в розмірі 90000грн.
15.03.11р. судове засідання не відбулося у зв"язку з перебуванням судді Матуляка П.Я. на лікарняному, тому ухвалою від 29.03.11 розгляд справи призначено на 19.04.11р.
Ухвалою суду від 19.04.11 на підставі ст.69 ГПК України продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 04.05.11 у зв"язку з неявкою в судове засідання представника позивача та невиконанням позивачем вимог ухвали від 09.03.11.
В судовому засіданні 04.05.11 позивачем на вимогу ухвали суду від 22.02.11 подано додаткові докази.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав , викладених в позовній заяві .
Відповідач у відзиві на позов від 19.04.11 позовні вимоги визнав частково на суму 77132грн.50коп. , в решті позовних вимог проти позову заперечив , вказавши на невідповідність додаткових угод до договору кредитної лінії №63 від 11.12.06 приписам чинного законодавства України , щодо стягнення пені зазначив , що прострочення по кредиту виникло внаслідок світової економічної кризи , яка призвела до різкого спаду економіки і платоспроможності , що , на думку відповідача , є форс-мажорними обставинами, які відповідач не міг передбачити в момент одержання кредиту .
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
11.12.06 між акціонерним комерційним банком "Імексбанк" в особі Івано-Франківського відділення (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Івано-Франківського відділення №299 , що підтверджується витягом із Положення про відділення №299 ПАТ "Імексбанк" ) та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 63 .
Згідно п.1.1, 1.1.1 даного договору кредитор зобов"язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості , повернення , строковості , платності та цільового характеру використання окремими частинами на умовах , визначених даним договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 50 000 грн. зі сплатою 18 % річних плюс 2% комісії одноразово та кінцевим терміном повернення до 10.12.09 на умовах , визначених цим договором .
Додатковою угодою № 1 від 14.02.07 суму кредиту збільшено до 90 000 грн. та зазначено , що основна сума заборгованості погашається щомісячно за наступним графіком : відсотки - щомісячно , сума основного боргу в кінці терміну - 10.12.09 .
Додатковою угодою №1/1 від 15.04.08 змінено відсоткову ставку за користування кредитом з 18% на 20% , а додатковими угодами №2 від 29.04.08 та №3 від 20.10.08 - на 28 та 32 відсотки відповідно.
На виконання прийнятих на себе зобов"язань позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 90 000 грн.
У відповідності до п.3.3.6 , 3.3.7 договору кредитної лінії №63 від 11.12.06 позичальник протягом строку використання траншів кредиту зобов"язався сплачувати відсотки за їх використання в порядку , визначеному п.п.2.7-2.9 даного договору та повертати кредиторові у повному обсязі транші кредиту зі сплатою винагороди кредитора та можливих штрафних санкцій у терміни , визначені договором .
Пунктом 4.1 даного договору визначено , що у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків , визначених п.2.8 договору , а також прострочення строків повернення кредиту , визначених п.п.1.1.1, 2.4, 2.10.3, 3.2.3, 4.2, 5.4 цього договору , позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми .
Однак, відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасності та повноти повернення отриманих коштів. Як зазначив представник позивача в судовому засіданні , повернення відповідачем тіла кредиту відбулося із порушенням договірних зобов"язань , внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 88669грн.37коп. простроченого тіла кредиту , що підтверджується розрахунком заборгованості , наявним в матеріалах справи . Представник відповідача в судовому засіданні факту повернення відповідачем тіла кредиту із порушенням договірних зобов"язань не заперечив .
Внаслідок порушення графіку сплати коштів, визначених умовами договору кредитної лінії № 63 , станом на 02.02.2011 р. за відповідачем обліковується наступна заборгованість: 88669грн.37коп. простроченого тіла кредиту ; 18710 грн.57коп. прострочених відсотків та 9488грн.71коп. пені . Даний факт підтверджується розрахунками, які знаходяться в матеріалах справи .
Доказів погашення заборгованості на зазначену суму відповідачем суду не подано.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір .
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов"язання виникають з підстав , передбачених ст.11 цього кодексу , зокрема , із договорів .
За змістом ст.ст.526 , 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк .
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
В контексті ст.9 Цивільного кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст.1049 цього ж кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Приписами ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено , що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено , що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 230 цього ж кодексу штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст. 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання являється порушенням зобов'язання. В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до п.3.3.6 , 3.3.7 договору кредитної лінії №63 від 11.12.06 позичальник протягом строку використання траншів кредиту зобов"язався сплачувати відсотки за їх використання в порядку , визначеному п.п.2.7-2.9 даного договору та повертати кредиторові у повному обсязі транші кредиту зі сплатою винагороди кредитора та можливих штрафних санкцій у терміни , визначені договором .
Пунктом 4.1 даного договору визначено , що у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків , визначених п.2.8 договору , а також прострочення строків повернення кредиту , визначених п.п.1.1.1,2.4,2.10.3,3.2.3,4.2,5.4 цього договору , позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми .
Системний аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку суду про обгрунтованість позовних вимог . В той же час , приймаючи до уваги положення Закону України " Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" , заперечення відповідача проти позову , викладені у відзиві на позовну заяву , з врахуванням п.3ч.1ст.83 ГПК України щодо права суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки , суд вважає за доцільне зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені до 4744 грн.35коп. При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо невідповідності додаткових угод приписам чинного законодавства України , оскільки згідно ст.215 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Додаткові угоди до договору кредитної лінії №63 від 11.12.06 відповідачем підписано без жодних зауважень та застережень , умови цих угод ним частково виконувалися , в судовому порядку не оспорювалися , тому посилання на їх невідповідність нормам чинного законодавства судом до уваги не приймається .
В контексті наведеного , позов підлягає до задоволення частково .
При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України з розгляду подібних спорів , викладену , зокрема , у постанові від 01.02.11 № 02/1226 .
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.124 Конституції України , ст.ст. 216, 218, 230, 231 Господарського кодексу України , ст.ст.526 , 530, 549, 550, 610, 1049 ,1050 Цивільного кодексу України , ст.49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Івано-Франківського відділення №299 АТ "Імексбанк" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 116868,65 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 88669грн.37коп. (вісімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дев"ять гривень тридцять сім копійок ) простроченого тіла кредиту, 18710 грн.57коп. (вісімнадцять тисяч сімсот десять гривень п"ятдесят сім копійок)прострочених відсотків , 4744грн.35коп. (чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні тридцять п"ять копійок) пені , 1121грн.24коп. (одна тисяча сто двадцять одна гривня двадцять чотири копійки) державного мита та 226грн.41коп.(двісті двадцять шість гривень сорок одна копійка) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Івано-Франківського відділення №299 (м.Івано-Франківськ , вул.Незалежності , 65 , р/р 37394009999010 в АТ"Імексбанк" у м.Івано-Франківськ , МФО 336785 , код ЄДРПОУ 35241662).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили .
В частині стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 4744грн.36коп. (чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні тридцять шість копійок) пені на користь публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Івано-Франківського відділення №299 (м.Івано-Франківськ , вул.Незалежності , 65) в позові відмовити .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Матуляк П. Я.
Повне рішення складено 10.05.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Легінь О. В. 10.05.11