83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.05.11 р. Справа № 1/43пн
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” м. Донецьк
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” м. Донецьк
про визнання договору припиненим
Суддя З.П. Азарова
Представники:
Від позивача: Воронова Н.В. - директор
Від відповідача: Інжеваткін Ю.К. - представник
В засіданні брали участь:
У судовому засіданні 30.03.2011р.
була оголошена перерва
Товариство з обмеженою відповідальністю „Промексім” звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” про визнання договору застави товарів в обороті №45 від 14.08.2008р. припиненим.
В обґрунтування позову позивач посилається на відмову відповідача від прийняття у власність банку майна, переданого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, що сприяло припиненню договірних відносин за договором застави.
Позивач заявив клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Клопотання судом задоволено.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на укладення договору застави в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 45 від 14.08.2008р., відповідно до якого банком був виданий кредит позивачу в сумі 4 300 000 грн. 00 коп. зі строком повернення його 13.08.2009р. Позивач не виконав свої обов'язки за цим договором, тому рішенням господарського суду Донецької області по справі № 19/52 від 20.05.2010р. задоволені позовні вимоги банку про стягнення заборгованості з позичальника. Крім того, вчинено виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення заборгованості на заставлене майно, який пред'явлений до виконавчої служби. Відповідач вважає, що обов'язки позичальником не виконані, тому припинення договірних відносин не здійснилося.
До канцелярії суду 30.03.2011р. надійшла заява позивача про доповнення позовної заяви, в якій позивач просить визнати договір застави товарів в обороті №45 від 14.08.2008р. припиненим з 11.09.2009р.
У судовому засіданні 30.03.2011р. була оголошена перерва, але в наступному судовому засіданні за клопотанням позивача розгляд справи був відкладений.
У наступному судовому засіданні сторони надали додаткові пояснення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 14.08.2008р. між Закритим акціонерним товариством “Донгорбанк”, (правонаступником якого є відповідач) в особі Центрального відділення ЗАТ „Донгорбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промексім” (позичальником) був укладений кредитний договір № 45, згідно з яким банк зобов'язався видати позичальнику кредит в режимі відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах:
- ліміт кредитної лінії 4 300 000 грн. 00 коп.; цільове використання кредиту -поповнення обігових коштів, крім розміщення кредитних коштів на депозит, формування статутного фонду господарського товариства; строк повернення кредиту -13.08.2009р.; відсотки за користування кредитом по строковій заборгованості в розмірі 20% річних; відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості -25% річних (пункт 1.1 договору).
Додатковою угодою № 1 від 03.09.2008р. до кредитного договору № 45 від 14.08.2008р. сторонами змінено редакцію п.1.1.договору, яку викладено в наступній редакції:
- ліміт кредитної лінії 5 930 000 грн. 00 коп.; цільове використання кредиту -поповнення обігових коштів, крім розміщення кредитних коштів на депозит, формування статутного фонду господарського товариства; строк повернення кредиту -13.08.2009р.; відсотки за користування кредитом по строковій заборгованості в розмірі 20% річних; відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості -25% річних.
Додатковою угодою № 2 від 31.03.2009р. до кредитного договору № 45 від 14.08.2008р. змінено редакцію пункту 1.1.договору, зокрема, в частині зменшення ліміту кредитної лінії до 2 657 588 грн. 00 коп.
Дані додаткові угоди є невід'ємними частинами кредитного договору № 45 від 14.08.08р. і набирають силу з моменту підписання їх сторонами.
Відповідно до п. 3.3. договору банк зобов'язався: видати позичальнику кредит на умовах, передбачених пунктом 1.1 даного договору. Видачу кредиту здійснювати при наявності вільних ресурсів. Кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку банку на поточний рахунок позичальника з подальшим використанням позичальником кредитних коштів на цілі, зазначені в п. 1.1 даного договору (п. 3.3.1 договору); нараховувати в валюті кредиту відсотки за користування кредитом, а також відсотки за безпідставне користування кредитом виходячи із ставок, зазначених в п. 1.1 даного договору.
В період нарахування відсотків включається день видачі кредиту і не включається день повернення. Нарахування відсотків (у тому числі при частковому поверненні кредиту) здійснюється на суму, що фактично значиться на кінець операційного дня заборгованості по кредитному рахунку, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році, щомісячно в два етапи:
- 27 числа місяця (якщо 27 число -не робочий день, то в перший робочій день після 27 числа) (далі - день першого нарахування) за період: з дня видачі кредиту по день, що передував дню першого нарахування включно, а в подальшому -з першого числа місяця по день, що передував дню першого нарахуванню, включно;
- в останній робочий день місяця (далі -день другого нарахування) за період: з дня першого нарахування або з дня видачі кредиту (якщо кредит виданий в період з 27 числа по останній календарний день місяця) по останній календарний день місяця включно, а в подальшому -з дня першого нарахування по останній календарний день місяця включно (п.3.3.4 договору).
Відповідно до пункту 3.4 договору позичальник зобов'язався: використовувати кредит за цільовим призначенням; повернути кредит в повній сумі в строк, передбачений п. 1.1 даного договору, шляхом перерахування на кредитний рахунок №20625001859000 в ЗАТ „Донгорбанк”, код банку 334970; сплачувати банку нараховані відсотки за користування кредитом (в тому числі при частковому поверненні кредиту) в валюті кредиту в два етапи:
відсотки, нараховані в день першого нарахування, виплачувати до початку наступного місяця, тобто до останнього робочого дня поточного місяця включно; відсотки, нараховані в день другого нарахування, виплачувати до 10 числа (включно) місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, на відсотковий рахунок №20681001859000, а також відсотки за безпідставне користування кредитом, виходячи зі ставок, вказаних в п.1.1.договору. При продовженні строку користування кредитом здійснювати оплату нарахованих відсотків в день продовження, при повному поверненні кредиту -в день повернення.
При виникненні заборгованості з повернення суми кредиту кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляти на сплату відсотків, потім -на погашення заборгованості за кредитом.
Відшкодувати витрати банка, пов'язані з наданням та поверненням кредиту, якщо такі виникнуть.
Згідно з пунктом 4.1 договору забезпеченням зобов'язань позичальника по даному договору є застава товарів в обігу.
Пунктом 5.1 кредитного договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати відсотків за кредитом позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки.
Відповідно до пункту 7.1 договору договір набирає силу з моменту підписання договору і припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобов'язань, що витікають з договору.
За період дії кредитного договору відповідачем надано позивачу кредит в загальній сумі 7 077 588 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальними ордерами № 48_21 від 15.08.2008р. на суму 4 300 000 грн. 00 коп., № 178_18 від 03.09.2008р. на суму 1 630 000 грн. 00 коп., № 178_10 від 28.08.2008р. на суму 243 85 грн. 60 коп., № 178_18 від 27.08.2008р. на суму 282 614 грн. 40 коп., № 178_16 від 17.09.2008р. на суму 249 000 грн. 00 коп., № 157_4 від 11.09.2008р. на суму 457 212 грн. 00 коп., № 48_38 від 19.09.2008р. на суму 134 376 грн. 00 коп.
З виписки по рахунку № 20625001859000(короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання) за період з 14.08.08 р. по 19.03.2010 р. вбачається дотримання відповідачем ліміту кредитування, що обумовлений сторонами в кредитному договорі, та часткове погашення позивачем кредиту.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором сторони підписали 14.08.2008р. договір застави товарів в обороті № 45, відповідно до якого заставодавець (позивач) передав банку товари в обороті на загальну суму 6 552 845 грн. 18 коп.
Вказаним договором сторони передбачили права та обов'язки сторін, їх відповідальність та порядок звернення стягнення на предмет застави і його реалізації. Договір набрав чинності з моменту його нотаріального посвідчення 14.08.2008р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, що зареєстрований у реєстрі № 8813.
Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором і основного зобов'язання, забезпеченням якого він є.
При настанні строку повернення кредиту позичальник не виконав свої обов'язки у повному обсязі, тому 20.08.2009р. надіслав банку акти прийому-передачі товарів в обороті, передбачені договором застави № 45 від 14.08.2008р. для переходу права власності на ці товари з метою погашення боргу за кредитним договором.
Банк повернув ці акти не підписаними.
Позичальник вважає, що відмова від прийняття у власність банку, переданого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором майна, сприяла припиненню договірних відносин за договором застави, тому він відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України звернувся з позовом про визнання припиненим договору застави у судовому порядку.
Разом з тим, позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Право застави не тільки забезпечує виконання основного зобов'язання, а й визначає можливі способи здійснення заставодержателем захисту його прав та інтересів у основному зобов'язанні.
Способи захисту судом цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України. Але суд при розгляді спорів враховує і норми параграфа 6 глави 49 вказаного Кодексу (про заставу), а також Закону України “Про заставу”.
Так, стаття 593 Цивільного кодексу України передбачає, що право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 28 Закону України “Про заставу” передбачено, що застава припиняється:
з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;
в разі загибелі заставленого майна;
в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;
в разі примусового продажу заставленого майна;
при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;
в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Позивач не довів, що з перелічених підстав застава припинилася і договір застави слід вважати припиненим.
Факт направлення актів прийому-передачі товарів в обороті у власність заставодержателя не впливає на припинення застави, оскільки статтею 14 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 589 Цивільного кодексу України та статтею 20 Закону України “Про заставу” встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Пунктом 3.5 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави може бути здійснене шляхом передачі заставодержателю права власності на предмет застави в рахунок виконання зобов'язань заставодавця за основним зобов'язанням, у порядку, передбаченому пунктами 3.5.1 - 3.5.2 договору. Відповідно до пункту 3.5.1 договору застави право власності на предмет застави переходить до заставодержателя в момент підписання сторонами акту прийому-передачі предмета застави, а згідно з пунктом 3.5.2 договору предмет застави переходить у власність заставодержателя за ціною, яка дорівнює сумі кредиту та нарахованим процентам, що залишилися неповернутими заставодержателю за основним зобов'язанням. Після переходу права власності на предмет застави до заставодержателя зобов'язання за основним зобов'язанням вважаються виконаними.
Отже, з наведених умов договору заставодержатель має набути право власності на предмет застави, а не обов'язок прийняти це право. Як свідчать матеріали справи, банк не підписав акти прийому-передачі товарів, а тому відмовив в прийнятті їх у власність.
За приписами статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 599 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Пунктом 6.1 договору застави сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором і основним зобов'язанням, забезпеченням якого він є.
Проте, позичальник не виконав свої обов'язки за кредитним договором, що підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 20.05.2010р. у справі № 19/52, тому обов'язки за договором застави не припинилися і позов пред'явлений необґрунтовано.
Посилання позивача на статтю 29 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” є помилковим, оскільки вказаною статтею передбачено право обтяжувача реалізувати свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження і тільки у разі набуття такого права зобов'язання вважається виконаним. Проте, банк відмовився від набуття права власності і реалізував своє право здійснення виконавчого напису на стягнення заборгованості на заставлене майно.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” про визнання договору застави товарів в обороті №45 від 14.08.2008р., укладеного з Закритим акціонерним товариством “Донгорбанк”, припиненим з 11.09.2009р.
В судовому засіданні 05.05.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Азарова З.П.
Рішення підписано 10.05.2011р.