36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.04.2011 р. Справа №1076/9-25
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи ВАТ "Укртранснафта", вул. Перемоги, 32/5, м. Кременчук, Полтавська область, 39605
до Приватного підприємства "Монтажспецкомплект", вул. Миру, б. 15, кв. 15 м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про визнання недійсними договорів підряду
Суддя С.М.Білоусов
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 103 від 20.12.2010 року;
від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 20.10.2010 року
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 29.03.2011 року, у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні 05.04.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: Розглядається позовна заява про визнання недійсними договорів підряду №18/04-08С від 18.04.2008р., № 21/04-08С від 21.04.2008р., № 24/04-08С від 24.04.2008р., укладених між ВАТ "Укртранснафта"(надалі в тексті - позивач) та ПП "Монтажспецкомплект" (надалі в тексті - відповідач).
Позивач уточнив позовні вимоги (заява про уточнення позовних вимог від 03.02.2011р.), просить визнати недійсними три договори підряду: №18/04-08С від 18.04.2008р., № 21/04-08С від 21.04.2008р., № 24/04-08С від 24.04.2008р., оскільки по двом іншим договорам зобов'язання припинені в зв'язку з їх виконанням. Ухвалою суду від 10.03.2011 року клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято та задоволено.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що дані договори підряду були підписані начальником виробничо-технічних питань ГП "Кленовий лист" на підставі довіреності без дотримання письмового дозволу Довірителя та за відсутністю затверджених Філією кошторисів витрат.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав зазначених у відзиві (вх. № 4275д від 10.03.2011 року), а саме вказує про безпідставність позовних вимог, також зазначає, що договори були схвалені юридичною особою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Між ВАТ "Укртранснафта" в особі начальника з виробничо-технічних питань госпрозрахункового підрозділу "Кленовий лист" філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ВАТ "Укртранснафта" ОСОБА_3, який діє від імені ВАТ "Укртранснафта"на підставі довіреності від 26.12.2008року № 4283 (Замовник) та Приватним підприємством "Монтажспекткомплект" (Підрядник) укладено Договори підряду №18/04-08С від 18.04.2008р., № 21/04-08С від 21.04.2008р., № 24/04-08С від 24.04.2008р., відповідно до умов яких відповідач зобов'язався виконати певні роботи по монтажу, реконструкції, улаштуванню об'єктів за адресою: м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9, а позивач - оплатити вартість проведених робіт. Роботи відповідачем виконувались, акти здавання-приймання підписувались з боку Замовника, вартість робіт Замовником оплачувалась.
Позивач просить визнати договори підряду недійсними, оскільки ОСОБА_3 уклав договори з перевищенням повноважень - без отримання письмового дозволу на укладання договорів від ВАТ "Укртранснафта".
Дослідивши обставини справи, норми чинного законодавства суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з п.п. 2 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Наведені позивачем посилання на нормативні акти не містять норм, за якими відсутність певних умов в договорі тягне його недійсність.
Відповідно до п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду від 12.03.1999 №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Невідповідність змісту договору вимогам закону з матеріалів справи не вбачається. Передбачена законом форма договору додержана, неправомірність дій сторін під час укладення договору не встановлена.
Судом досліджено, що начальнику з виробничо-технічних питань госпрозрахункового підрозділу "Кленовий лист" філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ВАТ "Укртранснафта" ОСОБА_3 26.12.2007р. була видана довіреність, якою передбачено право укладати договори в межах затверджених філією кошторисів витрат та за письмовим погодженням з довірителем.
Представництвом відповідно до положень статті 237 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Пунктом 9.8 договорів підряду передбачено, що підрядник повинен виписувати Податкову накладну відповідно до даних реквізитів ВАТ "Укртранснафта" і надсилати на адресу вантажоотримувача: ГП "Кленовий лист".
Роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 (із змінами і доповненнями) (п.9.2) передбачено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Отже, у випадку коли угоду підписано особою, яка не мала для цього належних повноважень (як вважає позивач), але сторони виконують положення такої угоди, схвалюючи її таким чином, то вимога будь-яких органів щодо визнання її недійсною задоволенню не підлягає.
Факт виконання робіт та часткова їх оплата підтверджується документами, залученими до матеріалів справи, а саме: акти приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, гарантійні листи Замовника про повернення заборгованості, підписані сторонами акти звірки розрахунків.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин вважається схваленим у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що два договори підряду, укладені між ВАТ "Укртранснафта" та ПП "Монтажспецкомплект" № 14/04-08С від 14.04.2008р., № 16/04/08С від 16.04.2008р., недійсність яких вже не потребує доказування, оскільки вони виконані належним чином, як вказує Позивач у заяві про уточнення позовних вимог, є рівнозначними договорам підряду №18/04-08С від 18.04.2008р., № 21/04-08С від 21.04.2008р., № 24/04-08С від 24.04.2008р., - які є предметом спору. Тобто, договори, які вже виконані - є дійсними, а ідентичні їм договори, за міркуваннями позивача, є недійсними.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
Проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства України, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Суддя Білоусов С. М.
Повне рішення складено 11.04.2011 року