36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.04.2011 р. Справа №18/127/11
За позовом Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк", вул. Паризької Комуни, 40а, м. Полтава, Полтавська область, 36020
до Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Саламандра-Україна", вул. Пушкіна, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36000
про стягнення грошових коштів в сумі 6 552,93 грн.
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (3600, АДРЕСА_1).
Суддя Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача: Муравйов О.О.
від відповідача: Черкун Ю.О.
від третьої особи: відсутні
У судовому засіданні 05.04.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення з Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Саламандра-Україна" на користь Полтавського акціонерного банка "Полтава-банк" страхового відшкодування у сумі 6 552,93грн. в зв'язку з невиконанням страхувальником ОСОБА_1 договірних зобов'язань перед вигодонабувачем відповідно до укладеного між ними кредитного договору № 289 від 02.02.2006р.
Позивач на задоволенні позову наполягає.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві (арк.106-110, том 1 справи), посилаючись, зокрема, на те, що договір страхування втратив чинність у зв'язку з невиконанням страхувальником умов п.4 договору в частині сплати на користь відповідача страхового платежу; надані позивачем документи не можуть бути доказом виконання з боку третьої особи умов договору страхування в частині сплати страхової премії, оскільки у них відсутні передбачені законодавством реквізити; позивач не повідомляв відповідача про настання страхового випадку; вироком Октябрського районного суду м. Полтави встановлено факт підробки документів про місце роботи та довідки про доходи гр. ОСОБА_1
Третя особа явку представника у засідання не забезпечила, пояснень по суті спору не надала. Вказане не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
02.02.2006 року між відповідачем - ЗАТ СК «Саламандра - Україна» в особі голови правління Ігнатович Р.Є., що діяв на підставі Статуту та Ліцензії Мінфіну України серії АА №124667 від 23.01.1997 року та позивачем - ПАБ «Полтава-банк» і громадянином ОСОБА_1 (третя особа) було укладено договір №00000654 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. За умовами цього договору позивач був визначений вигодонабувачем і отримав право одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку (арк.10-11 справи, том 1, оригінал оглянуто у засіданні). Термін дії зазначеного договору встановлений з 02.02.2006 року по 01.02.2008 року (п.5 договору).
Відповідно до п. 1 договору об'єктом страхування є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з матеріальними збитками, які можуть бути завдані вигодонабувачу внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником умов кредитного договору № 289 від 02.02.2006 року.
Згідно п. 2 договору страховим випадком є ймовірне отримання прямих майнових збитків вигодонабувачем внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником фінансових зобов'язань, передбачених кредитним договором, а саме, неповернення або часткове неповернення страхувальником кредиту, процентів по ньому впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку, порушення графіку повернення кредиту на термін більш ніж 30 днів.
Під час дії договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту №289 від 02.02.2006 року, мало місце настання страхових випадків, про що повідомлялося страховику вигодонабувачем, а саме - третя особа здійснювала прострочення погашення заборгованості по кредитному договору №289 від 02.02.2006 року (сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом).
Всупереч умов договору № 00000654 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту та вимог діючого законодавства, відповідач виплату страхового відшкодування позивачу у встановлені договором строки не здійснив, чим завдав прямих збитків вигодонабувачу -Полтавському АБ «Полтава-банк».
Загальна сума збитків по страховим випадкам складає 6552,93 грн., саме цю суму позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідно до змісту п. 8.6. договору про страхування, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування за умови несвоєчасного повідомлення Страховика про настання страхового випадку без поважних на це причин. Суд зазначає, що реалізація відповідачем зазначеного права не може бути здійснена шляхом бездіяльності, а прийняте рішення повинно бути доведене до контрагента.
Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про страхування» рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Крім того, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відсутність передбаченого п. 8.6. страхової угоди рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування свідчить про те, що такого рішення не виносилося, в силу чого заперечення відповідача, що ґрунтується на зазначеному пункті угоди, є безпідставним.
Щодо тверджень відповідача про те, що договір страхування втратив чинність в зв'язку з невиконанням страхувальником умов п.4 договору в частині сплати на користь відповідача страхового платежу, суд вважає, що дане заперечення відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи і суперечить встановленим судом фактам. Зокрема, прямо у тексті договору від 02.02.2006. вказано, що страховий платіж сплачений страхувальником одноразово 2 лютого 2005 р. (п.4 договору, арк.10 справи).
Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на «шахрайський характер» кредитної угоди, оскільки у змісті вироку Октябрського районного суду м. Полтави у справі №1-117/07 від 11.06.2007 р. згадується третя особа як свідок по справі. Дані про притягнення третьої особи до кримінальної відповідальності, визнання його дій протиправними і кримінально караними у вироку відсутні. Також даний вирок не стосується обставин укладання страхової угоди, дана угода у вироку не згадується.
Тому у суду відсутні будь-які підстави кваліфікувати страхову угоду як нікчемну.
Відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч.1 ст. 988 ЦК України, ч.1 ст. 20 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Статтею 990 ЦК України, ст.25 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик здійснює виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступників) або іншої особи, визначеної договором і страхового акта.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Ст. 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що твердження відповідача, викладені ним в запереченнях на позов, ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами. Аналогічна позиція підтверджується і судовою практикою, зокрема, постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі №21/261 від 17.03.2011р.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача .
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства страхова компанія "Саламандра-Україна" (36000, м. Полтава, вул.Пушкіна,47, код ЄДРПОУ 13934129, р/р 265062 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489, інші реквізити невідомі) на користь Полтавського акціонерного банк "Полтава-банк" (36020, м. Полтава, вул.Паризької Комуни,40-а, р/р 29090771 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489, інші реквізити невідомі) 6552,93 грн. заборгованості, 102,00 грн. держмита, 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Тимощенко О.М.
Повний текст рішення складено 07.04.2011 року