36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31 березня 2011 р. Справа № 18/553/11
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор", 36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-а, в особі Філії "Зіньківський райавтодор", 38100, Полтавська область, м. Зіньків, вул. Фрунзе, 144
про стягнення 36572,11 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: Кирпиченко С.Л.
В судовому засіданні 31.03.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 36572,11 грн. заборгованості за договором про надання послуг, в т.ч. 25840,00 грн. основного боргу, 8069,04 грн. інфляційних нарахувань та 2663,07 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні в обгрунтування позову вказує на те, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник відповідача проти позову усно заперечував, але письмового відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
17.07.2008 року між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (позивач, виконавець) та Філією "Зіньківський райавтодор" (замовник) був укладений договір про надання послуг (а.с. 10-11), у відповідності до умов якого виконавець зобов'язався за завданням замовника надати автотранспортні послуги вантажними машинами "RENAULT", а замовник - прийняти та оплатити їх.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 18), Філія "Зіньківський райавтодор" діє без права юридичної особи та головним підприємством якої є Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач).
Позивач у позовній заяві зазначає, що договір було укладено 17.07.2008 року. Даний факт не заперечується відповідачем, який в судовому засіданні 31.03.2011 року повідомив суд про те, що послуги з перевезення надавалися позивачеві на підставі наявного в матеріалах справи договору про надання послуг, а також про те, що цей договір був укладений сторонами 17.07.2008 року. Надані представником відповідача пояснення занесені до протоколу судового засідання (а.с. 41) та підтверджені його підписом.
У відповідності до п. 3.1. договору про надання послуг від 17.07.2008 року (далі - договір), загальна вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання за результатами кожного місяця та фіксується в актах за надані послуги.
Факт надання послуг позивачем на суму 105840,00 грн. підтверджується актом № 01/08 від 01.08.2008 року (а.с. 13), скріпленого підписами та печатками сторін, що свідчить про відсутність зауважень з боку відповідача щодо якості наданих позивачем послуг.
Відповідно до п. 3.2. договору, замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті про надані послуги на вказаний в реквізитах цього договору розрахунковий рахунок протягом 10 днів з моменту підписання такого акту.
В порушення умов укладеного договору відповідач лише частково розрахувався з позивачем за надані послуги, а саме - на суму 80000,00 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією банківської виписки від 27.09.2010 року (а.с. 12).
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача 25840,00 грн. заборгованості за надані згідно договору послуги.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 25840,00 грн. правомірні, обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Разом з тим, задовольняючи вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості, суд відхиляє наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.03.2011 року (а.с. 32), який не може бути належним доказом визнання відповідачем наявності заборгованості перед позивачем на суму 22843,24 грн., оскільки з нього не вбачається з яких сум сформувалася дана заборгованість.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума 3% річних за період з 11.08.2008 року по 30.11.2010 року складає 2663,07 грн., а сума інфляційних витрат за період з серпня 2008 року по жовтень 2010 року - 8069,04 грн.
Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми інфляційних витрат за період з серпня 2008 року по жовтень 2010 року, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
З урахуванням того, що кінцевим строком оплати за отримані послуги за спірним договором є 11.08.2008 року, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми 3% річних, яка склала 2191,76 грн. за період з 12.08.2008 року по 30.11.2010 року.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" (36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-а) в особі Філії "Зіньківський райавтодор" (38100, Полтавська область, м. Зіньків, вул. Фрунзе, 144, р/р 2600810151 в ФАБ Полтава-банк, МФО 331360, код ЄДРПОУ 03446512) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 у відділенні № 20 "Гранд", МФО 351607, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - 25840,00 грн. основного боргу, 2191,76 грн. 3% річних, 8069,04 грн. інфляційних витрат, 361,01 грн. державного мита та 232,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Гетя Н.Г.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.04.2011 року.