"27" квітня 2011 р.Справа № 20/17-719-2011
За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
до відповідача: Громадської організації „Улюблене місто”
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 6 015,39 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю № 01-13/1308 від 10.03.2011 року;
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, найменування якого було в подальшому змінено на Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди №4/100 від 23.03.2010р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Громадською організацією „Улюблене місто”, виселити Громадську організацію „Улюблене місто” з нежитлового приміщення І поверху, загальною площею 44,62 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 62, передати вказані приміщення Представництву по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та стягнути на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради заборгованість по орендній платі у сумі 5703,84 грн., пеню у сумі 311,55 грн., а також витрати по сплаті держмита та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу.
У судовому засіданні 27.04.2011 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач - Громадська організація „Улюблене місто” про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у договорі, яка не змінювалася, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру (а.с.31-33), у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з вимогами статті 93 Цивільного кодексу України. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою про відсутність адресата, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
23.03.2010р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Громадською організацією „Улюблене місто” було укладено договір оренди нежитлових приміщень І поверху №4/100, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення І поверху, загальною площею 44,62 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 62.
Строк дії договору відповідно до п. 1.2 зазначеного договору був встановлений до 21 березня 2013 року.
Відповідно до п. 2.1. договору оренди від 23.03.2010 року орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року №1846.
Відповідно до умов укладеного договору № 4/100 від 23.03.2010 року, а саме п.п. 2.2., 2.4., за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 453,92 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Згідно до умов п. 4.1 договору № 4/100 від 23.03.2010 року вказане у п. 1.1. приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під розміщення організації.
Згідно з п. 4.7 договору № 4/100 від 23.03.2010 року після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до п. 4.10 зазначеного договору, у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акта приймання -передачі приміщення.
У відповідності до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору оренди № 4/100 від 23.03.2010 року за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкта оренди. У разі відмови договір вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення про відмову.
Згідно із п.7.3 договору при тривалому, більше трьох місяців, невикористанні орендарем наданого йому приміщення за цим договором, приміщення вважається неосвоєним і договір підлягає розірванню у відповідності із чинним законодавством.
Враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням протягом трьох місяців поспіль, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, звернулось на адресу Орендаря з повідомленням від 6.01.2011р. за №01-13/71, в якому відмовилося від договору та просило у строк до 25.01.2010року здійснити фактичну передачу об'єкта комунальної власності співробітникам Представництва та підписати акт приймання -передачі, а також оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 5130,97 грн. та нарахованої пені відповідно до п. 5.2. договору оренди за несвоєчасну або неповну сплату орендної плати у сумі 275,75 грн.
Приймаючи до уваги, що зазначене повідомлення не було отримано орендарем (а.с.65-66), позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди № 4/100 від 23.03.2010 року, виселення та стягнення заборгованості по орендній платі та пені у судовому порядку.
Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Зазначене цілком кореспондується зі ст.651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
В абзаці другому пункту 13 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості (а.с.14), та вказані відомості не спростовано відповідачем, Громадською організацією „Улюблене місто”, в порушення вищезазначених приписів закону та договору, починаючи з дати укладення договору 23.03.2010р. орендна плата взагалі не сплачувалася, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. За таких обставин, позовні вимоги щодо розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. Із вказаною нормою цілком кореспондуються також положення п. 4.7 договору № 4/100 від 23.03.2010 року, згідно з яким після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Громадською організацією „Улюблене місто” нежитлових приміщень, загальною площею 44,62 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Кримська, 62, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.14), у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди № 4/100 від 23.03.2010 станом на січень 2011р. включно, яка становить 5703,84 грн., про стягнення якої і просить позивач. Враховуючи, що доказів сплати вказаної заборгованості відповідач, в порядку ст.33 ГПК України, не надав, позов в цій частині підлягає задоволенню.
У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.2 договору оренди № 4/100 від 23.03.2010 року за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Згідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 311,55 грн., заявлені на підставі розрахунку (а.с.15), який перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 187 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди № 4/100 від 23.03.2010 року, укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595) та Громадською організації „Улюблене місто” (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, кв.5 ідентифікаційний код 35117486).
3. Виселити Громадську організацію „Улюблене місто” (65023, м. Одеса, вул Ніжинська, 65, кв.5 ідентифікаційний код 35117486) з нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 44,62 кв.м. що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 62, та передати вказані приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595).
4. Стягнути з Громадської організації „Улюблене місто” (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 65, кв.5 ідентифікаційний код 35117486) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595) -5 703 /п'ять тисяч сімсот три/ грн. 84 коп. заборгованості по орендній платі, 311 /триста одинадцять/ грн. 55 коп. пені, 187 /сто вісімдесят сім/ грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Щавинська Ю.М.
Повне рішення складено 4.05.2011р.