"28" квітня 2011 р.Справа № 28-17/68-09-2188
За позовом Закрите акціонерне товариство "XXI СТОЛІТТЯ";
до відповідача Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області Сичавська сільська рада Комінтернівського району Одеської області
3-тя особа відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Будівельне ремонтне підприємство"; 3-тя особа відповідача: ОСОБА_1;
про спонукання до виконання зобов'язань за договором
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи: ОСОБА_2 - за дорученням;
Суть спору: позивач, Закрите акціонерне товариство «ХХІ СТОЛІТТЯ», звернувся до господарського суду з позовом до Комінтернівській районній державній адміністрації Одеської області про спонукання до виконання зобов'язань за договором. Просив суд зобов'язати Комінтернівську районну державну адміністрацію прийняти розпорядження щодо вибору ЗАТ «ХХІ СТОЛІТТЯ»земельної ділянки площею 0,866 га рекреаційного призначення (територія б/в Дубосарьского МСО «Волна») на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, затвердити акт вибору зазначеної земельної ділянки, надати згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30 квітня 2009 року порушено провадження у справі № 17/68-09-2188 та призначено до розгляду на 25 травня 2009 року, (Суддя Зуєва Л.Є.).
21 травня 2009 року до господарського суду Одеської області надійшла заява (вхід. № 12675) від Відкритого акціонерного товариства «Будівельне ремонтне підприємство»про вступ у справу в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25 травня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Будівельне ремонтне підприємство»залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 12 червня 2009 року.
02 червня 2009 року до господарського суду Одеської області надійшли доповнення та уточнення до позовної заяви про спонукання до виконання зобов'язань за договором (вхід. № 13793).Відповідно до доповнень та уточнень позивач просить суд зобов'язати Комінтернівську районну державну адміністрацію прийняти розпорядження, яким погодити ЗАТ «ХХІ СТОЛІТТЯ»матеріали вибору земельної ділянки площею 0,866 га рекреаційного призначення (територія б/в Дубосарського МСО «Волна») на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, надати дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення для ЗАТ «ХХІ СТОЛІТТЯ»вказаної земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12 червня 2009 року розгляд справи було відкладено на 06 липня 2009 року.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30 червня 2009 року виконуючим обов'язки голови господарського суду Одеської області Петровим В.П. розгляд справи було продовжено на один місяць до 30 липня 2009 року.
03 липня 2009 року до господарського суду Одеської області надійшла заява (вхід. № 16446) ОСОБА_1 про вступ у справу в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06 липня 2009 року ОСОБА_1 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 10 липня 2009 року.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 липня 2009 року змінено процесуальний статус третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, та залучено останню в якості іншого відповідача, розгляд справи відкладено на 05 серпня 2009 року.
05 серпня 2009 року до господарського суду Одеської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України. Клопотання обґрунтовувалось тим, що в провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа № 2-2658/09 за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівській районній держаній адміністрації Одеської області, Сичавській сільській раді Комінтернівського району Одеської області про усунення перешкод в користуванні майновим комплексом бази відпочинку «Волна». Вказане майно знаходиться на земельній ділянці рекреаційного призначення, щодо якої ЗАТ «ХХІ СТОЛІТТЯ»просить зобов'язати відповідачів здійснити певні дії.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05 серпня 2009 року розгляд справи було відкладено на 09 вересня 2009 року.
09 вересня 2009 року до господарського суду Одеської області звернувся представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_1 з клопотанням про зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до розгляду Комінтернівським районним судом Одеської області цивільної справи № 2-3038/09.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 вересня 2009 року провадження у справі було зупинено до розгляду Комінтернівським районним судом Одеської області цивільної справи № 2-3038/09 по суті.
Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 27 жовтня 2010 року за № 320-р справу передано на розгляд судді Гуляк Г.І.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28 жовтня 2010 року суддя Гуляк Г.І прийняла справу до свого провадження та присвоїла їй № 28-17/68-09-2188.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03 березня 2011 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідачі про час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом надсилання судових ухвал, у судові засідання не з'явилися, про поважність причин відсутності не повідомили, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надали.
Згідно із статтею 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відповідними відмітками, суд вважає за можливе розглядати справу без участі сторін, які не з'явились, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Представник третьої особи ВАТ «Будівельне ремонтне підприємство»в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, гр. ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, вважав, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі.
У судовому засіданні 28 квітня 2011 року після видалення до нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, заслухавши представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів, суд встановив:
Між позивачем, Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області та Сичавською сільською радою Комінтернівського району Одеської області 25 грудня 2006 року було укладено договір про співробітництво в соціально-економічній сфері /далі Договір/.
Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач та відповідачі погодились прийняти участь своїми правами, майном, майновими правами, внесками і трудовою участю своїх представників в розвитку соціальної програми Комінтернівського району Одеської області, а саме у фінансуванні будівництва (ремонту) соціальних об'єктів, доріг, будинку культури у с. Сичавка.
Як випливає з п.п. 1.2, 2,7, 2.8 Договору, за результатами співробітництва Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області зобов'язана: затвердити акт вибору земельної ділянки площею 0,866 га рекреаційного призначення для будівництва та експлуатації бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (згідно з викопіюванням з плану землекористування Сичавської сільської ради); надати згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надати відповідно до законодавства дозвіл на будівництво (спорудження) об'єктів землекористування на земельній ділянці; прийняти в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти у порядку встановленому законодавством; прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на користь позивача; укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки.
Пунктами 1.2, 2.7, 2.9 вказаного Договору на Сичавську сільську раду Комінтернівського району Одеської області покладено обов'язки щодо: прийняття рішення про попереднє погодження надання Позивачу земельної ділянки в оренду; внесення відповідним органам виконавчої влади та органами місцевого самоврядування пропозицій щодо вирішення питань, що виникають під час реалізації соціальних проектів; виконання всіх інших необхідних дій, направлених на реалізацію співробітництва в соціально-економічній сфері.
На виконання взятих на себе за Договором зобов'язань, Сичавська сільська рада Комінтернівського району Одеської області рішенням № 186 -У від 28 березня 2008 року «Про надання попереднього погодження на створення комісії по вибору земельної ділянки згідно поданої заяви»надала попереднє погодження на створення комісії та збір матеріалів ЗАТ «ХХІ ВЕК»по вибору земельної ділянки на території колишньої бази відпочинку Дубосарського МСО за умови складання інвестиційної угоди на соціально -економічний розвиток села.
Як випливає з наведеного, наслідками виконання відповідачами зобов'язань за Договором буде набуття ЗАТ «ХХІ СТОЛІТТЯ»права на земельну ділянку із земель державної власності рекреаційного призначення площею 0,866 га для будівництва та експлуатації бази відпочинку на підставі цивільно -правової угоди.
Відповідно до ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження нею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України. Порядок набуття будь-яких прав на земельну ділянку регулюється виключно Земельним кодексом України.
Згідно з ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Нормами ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 6, п.7 ч. 1 ст. 13, п.2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією та законами України, належить розпорядження землями державної власності, що знаходяться на їх території, шляхом видання розпоряджень.
Як вбачається з матеріалів справи, Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області не приймала розпорядження щодо надання ЗАТ «ХХІ СТОЛІТТЯ»земельної ділянки та розробки проекту відведення земельної ділянки.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
На рішення Сичавській сільській ради Комінтернівського району Одеської області № 186 -У від 28 березня 2008 року було внесено протест прокуратурою Комінтернівського району Одеської області за №Н-12 від 17 жовтня 2008 року, з мотивів його не відповідності ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 124, 151 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про оренду землі», ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування». Рішенням Сичавській сільській ради Комінтернівського району Одеської області № 250 -V від 12 грудня 2008 року «Про розгляд подання та протесту прокурора Комінтернівського району»усунено порушення земельного законодавства, причини та умови, що їм сприяли, зазначені в протесті прокурора Комінтернівського району Одеської області, рішення сільській ради № 186 -У від 28 березня 2008 року скасовано.
Таким чином, не має рішень відповідачів, прийнятих в межах їх повноважень, щодо набуття ЗАТ «ХХІ СТОЛІТТЯ»права на земельну ділянку державної або комунальної власності.
Що стосується вимоги позивача про спонукання відповідачів до виконання зобов'язань за договором про співробітництво в соціально - економічній сфері шляхом прийняття розпорядження щодо вибору земельної ділянки, суд зазначає наступне.
З п.п. 1.2, 1.4, 1.5, 2.8 Договору випливає, що земельна ділянка рекреаційного призначення площею 0, 866 га призначена для будівництва та експлуатації бази відпочинку.
Положеннями ст. ст. 127, 128, 129, 131, 132 Земельного кодексу України в редакції чинній на час укладення Договору встановлено, що на підставі цивільно - правової угоди, якою являється Договір, можливо набути право власності на земельну ділянку, а не право користування. Як встановлено в ст. 128 Земельного кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності юридичним особам на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.
В ст. 134 Земельного кодексу України встановлено імперативне правило, відповідно до якого земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу під забудову, підлягають продажу на конкурентних засадах.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що на земельній ділянці рекреаційного призначення площею 0, 866 га, знаходиться належне позивачу нерухоме майно. Крім цього, з договорів оренди б/н від 25 травня 1999 року, 23 травня 2000 року, 21 травня 2001 року, 20 травня 2003 року , угоди про спільне використання земельних ділянок рекреаційного призначення від 07 травня 2005 року, укладених між Сичавською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та Державним унітарним підприємством «Будівельне ремонтне підприємство», довідки Сичавській сільській ради Комінтернівського району б/н, договору оренди № 7 від 10 грудня 2008 року, укладеного між третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, вбачається, що на вказаній земельній ділянці розташована база відпочинку, що не належить сторонам по справі.
З урахуванням зазначеного, набуття ЗАТ «ХХІ СТОЛІТТЯ»права на земельну ділянку державної або комунальної власності, призначену для будівництва на неї бази відпочинку на підставі договору про співробітництво в соціально-економічній сфері, не відповідає вимогам ст. ст. 128, 134 Земельного кодексу України. Також вказаний Договір порушує права третьої особи, оскільки у встановленому порядку не було вирішено долю майна, що знаходиться на земельній ділянці.
При цьому, щодо Договору, укладеного між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Положенням ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади або органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.
Статтею 19 Основного закону встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. ст. 12, 17 Земельного кодексу України до повноважень сільських рад та місцевих районних адміністрації відноситься розпорядження землями комунальної та державної власності, що здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
З положень ст. ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користування, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміна, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки, про встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Аналіз наведених положень закону свідчить про те що саме рішення органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки у власність або у користування втілює волевиявлення власника землі і реалізується у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України. Тобто рішення цих органів щодо розпорядження землями державної або комунальної власності є підставою для укладення цивільно-правових угод, спрямованих на набуття громадянами та юридичними особами прав на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності.
З огляду на викладене, договір про співробітництво в соціально -економічній сфері від 25 грудня 2006 року, спрямований на набуття ЗАТ «ХХІ СТОЛІТТЯ»земельної ділянки рекреаційного призначення із земель державної або комунальної власності, всупереч встановленому ст.ст.13, 19 Конституції України, ст. ст. 12, 17, ч.1 ст. 116, ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 6, п.7 ч. 1 ст. 13, п.2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»порядку, порушує публічний порядок у частині права власника землі на реалізацію своїх прав щодо розпорядження належним йому майном у спосіб передбачений законом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За приписами ч.2ст 215 Цивільного кодексу України визнання судом недійсним нікчемного правочину не вимагається.
Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи позивачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б підтвердили обставини в підтвердження позовних вимог.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін, суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ХХІ СТОЛІТТЯ»задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49 82-85 ГПК України , суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 4 травня 2011 року.
Суддя Гуляк Г.І.