13 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Дьоміної О.О.
суддів: Кафідової О.В., Мартинюка В.І.,
Ткачука О.С., Штелик С.П.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про стягнення коштів, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2010 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2010 року, -
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про стягнення коштів.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Стягнено з Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_3 різницю між проектною загальною та фактичною загальною площею квартири - суму 10554,50 грн., інфляційні в сумі 593,83 грн., три відсотки річних в сумі 190,83 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 113,39 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 710,40 грн., а всього суму 12282,95 грн.
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2010 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2010 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_3 різниці між проектною загальною та фактичною загальною площею квартири в сумі 10554,50 грн., процентів за користування грошовими коштами в сумі 190,83 грн. змінено.
Доповнено мотивувальну частину вказаного рішення в зазначеній вище частині посиланням на статті 536, 1212, 1214 ч. 2 Цивільного кодексу України, на підставі яких визначено права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2010 року в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_3 інфляційних витрат в сумі 593,83 грн. скасовано.
В позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 593,83 грн. відмовлено.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2010 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактична загальна площа квартири АДРЕСА_1 становить 76,00 кв.м, що на 1,9 кв.м менше, ніж зазначено в свідоцтві про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 08 листопада 2007 року, вартість 1,9 кв.м становить суму 10554,50 грн., а тому з відповідача належить стягнути на користь позивача в повернення різниці між проектною загальною та фактичною загальною площею квартири, яку він отримав у власність, суму 10554,50 грн., яка ним зайве сплачена. Також, з посиланням на вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України, суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.
Судами було встановлено, що 07 листопада 2007 року між
ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Кредит-Дніпро» був укладений договір
№ 110-171\ФФБ про участь у Фонді фінансування будівництва. Відповідно договору та свідоцтва про участь у фонді фінансування будівництва виду А, яке є додатком до вказаного договору, позивач передав відповідачу кошти в розмірі 432734,50 грн. у довірче управління з метою отримання у власність квартири АДРЕСА_1 загальною площею згідно проектної документації - 77,9 кв.м.
Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.12.2008 року, позивач отримав у власність квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 76,00 кв.м, житловою площею 38,50 кв.м.
Передана у власність позивачеві квартира є об»єктом інвестування, сторони є учасниками інвестиційного процесу, відносини, що виникли між ними регулюються вищеназваним договором № 110-171\ФФБ від
07 листопада 2007 року про участь у Фонді фінансування будівництва, укладеним між сторонами, та спеціальними законами «Про інвестиційну діяльність», «Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».
Відповідно до п.1.4 укладеного між сторонами договору довіритель отримує у власність закріплений за ним об»єкт інвестування за умови повної оплати його вартості та після введення об»єкта будівництва в експлуатацію, на умовах, визначених Правилами фонду.
Відповідно до п. 3.3 договору проектна загальна площа об»єкту інвестування становить 77,9 кв.м. У разі зменшення під час дії цього договору загальної площі об»єкту інвестування в порівнянні з проектною площею внаслідок внесення забудовником змін до проекту на вимогу довірителя, довіритель зобов»язаний внести до ФФС грошові кошти у сумі, що відповідає вартості 77,9 кв.м загальної площі об»єкту інвестування, незалежно від фактичної площі об»єкту інвестування встановленої за даними вимірів БТІ.
Положеннями договору, укладеного між сторонами, не передбачено повернення коштів довірителю у разі отримання квартири меншої площі, ніж визначено договором.
Звертаючись до суду з позовом, позивач не зазначив на підставі якої правової норми вимоги щодо стягнення з відповідача на його користь різниці між проектною загальною площею та фактичною загальною площею квартири підлягають задоволенню.
Суд в порушення вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК України не визначився з характером спірних правовідносин, не дав їм належної правової оцінки та не вирішив, яка правова норма підлягала застосуванню до цих правовідносин, послався на вимоги ст.ст. 526 ( загальні умови виконання зобов»язання) та 1166 ЦК України ( загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду), застосування яких є взаємовиключним.
Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув.
Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України та ухвалюючи в цій частині нове рішення з посиланням на вимоги ст. 1212 ЦК України, суд апеляційної інстанції вийшов за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2010 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Дьоміна О.О.
Судді: Кафідова О.В.,
Мартинюк В.І.,
Ткачук О.С.,
Штелик С.П.