20 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Гвоздика П.О.,
Дем'яносова М.В., Кузнєцова В.О.,
Мартинюка В.І.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк», третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання договору недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 6 жовтня 2010 року,
ОСОБА_5 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати недійсним договір іпотеки № 6634 - ІД - 01 від 27 травня 2010 року, який був укладений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 червня 2010 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір іпотеки № 6634 - ІД - 01 від 27 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_6 та ЗАТ «ПроКредитБанк».
Зобов'язано приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_7 скасувати запис про посвідчення договору іпотеки № 6634 - ІД - 01 від 20 травня 2008 року, скасувати заборону (реєстраційний номер № 2869) відчуження будинку АДРЕСА_1
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 6 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування оскаржуваного судового рішення та залишення без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено, апеляційний суд виходив з того, що договір застави, укладений між банком та ОСОБА_6 не є договором відчуження та не потребує згоди чоловіка на його укладення та не порушує його прав.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Частиною 3 ст. 368 Цивільного кодексу України визначає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 Цивільного кодексу України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. У частині 3 ст. 65 СК України визначено, що згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.
Відповідно до ст. 578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою всіх співвласників.
Судом установлено, що на час укладення договору купівлі-продажу будинку від 27 травня 2008 року та на час укладення договору іпотеки від 27 травня 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі (а.с. 14-15), та відповідно до ст. 60 СК України придбаний будинок належить їм на праві спільної сумісної власності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 розпорядилася спільним майном подружжя - будинком - без згоди чоловіка, а саме передала його в іпотеку банку, що суперечить вимогам ст. 369, 578 ЦК України та ст. 65 СК України.
Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну правову оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір іпотеки є недійсним через відсутність згоди співвласника на розпорядження майном, а відтак позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню .
Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.
Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 6 жовтня 2010 року скасувати, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 червня 2010 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: П.О. Гвоздик
М.В. Дем'яносов
В.О. Кузнєцов
В.І. Мартинюк