73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
26 квітня 2011 р. Справа № 2-а-1739/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді: Гомельчука С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (позивач, УПФУ) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач), у якому просить стягнути з відповідача недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1591 грн. 20 коп.
Позивачем надано суду заяву про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. В обгунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є суб'єктом системи пенсійного забезпечення, платником страхових внесків в обов'язковому порядку. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Відповідач має недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1591 грн. 20 коп., яка не сплачена ОСОБА_1 добровільно, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили постановою суду у справі № 2а-477/11/2170 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про захист порушеного конституційного права. ОСОБА_1 зазначено, що предметом спору у справі № 2а-477/11/2170 є захист порушеного конституційного права та скасування вимоги про сплату боргу від 25.01.2011 р. № Ф-78 і саме за цією вимогою позивач просить стягнути з відповідача недоїмку зі сплати страхових внесків у справі № 2а- 1739/11/2170.
Позивач у заяві, що надійшла до суду 21.04.2011 р. заперечує проти зупинення провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області 29.05.2001 р. Відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Статтею 67 Конституції України зазначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-ІV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону № 1058-ІV виключно цим Законом визначається коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
17.07.2010 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 08.07.2010 № 2461-VI (далі - Закон № 2461 -VI).
До введення в дію Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 № 2461 -VI доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058-ІV.
З урахуванням внесених змін, які набрали чинності, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками відповідно до цього Закону є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною 3 статті 15 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Отже, Законом України від 08.07.2010 № 2461-VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного Фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1058-ІV участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування може припинитися у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески .
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону є квартал.
Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV (редакція статті Закону чинна на момент виникнення правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
За приписами п.8.2., п.8.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області, є страхувальником та роботодавцем, платником страхових внесків, застрахованою особою. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок становив: з 1 липня 2010 року - 294,82 грн., з 01 жовтня 2010 року - 301 грн. 12 коп., з 01 грудня 2010 року - 306 грн. 10 коп. У зв'язку з несплатою страхових внесків відповідачу виставлено вимогу від 22.11.2010 р. № Ф-571 про сплату боргу зі страхових внесків в розмірі 783 грн. 66 коп. та вимогу про сплату боргу від 25.01.2011 р. № Ф - 78 в розмірі 807 грн. 54 коп. з урахуванням часткової сплати відповідно до повідмлень - розрахунків УПФУ. Державним виконавцем ВДВС Білозерського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2010 р. по примусовому виконанню вимоги від 22.11.2010 р. № Ф-571. Крім того, позивач звертався із заявою від 03.03.2011 р. № 2582/02 до ВДВС Білозерського РУЮ щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 807 грн. 54 коп. за вимогою щодо сплати страхових внесків від 25.01.2011 р. № Ф - 78. Станом на 21.03.2011 р. заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1591 грн. 20 коп. відповідачем не погашена.
Суд вважає, що підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили постановою суду у справі № 2а-477/11/2170 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про захист порушеного конституційного права, що знаходиться на стадії апеляційного оскарження, немає, оскільки позовну заяву у справі № 2а-477/11/2170 позивачем подано до суду 24.01.2011, що підтверджується штампом Херсонського окружного адміністративного суду, який стоїть на адміністративному позові, що унеможливлює оскарження ОСОБА_1 у цьому позові вимоги від 25.01.2011 р., винесеної УПФУ наступного дня після надіслання позовної заяви з доданими до неї матеріалами до Херсонського окружного адміністративного суду. Крім того, у справі № 2а- 1739/11/2170 позивач звернувся до суду щодо стягнення недоїмки в розмірі 1591 грн. 20 коп., що утворилась внаслідок несплати відповідачем страхових внесків по двох Вимогах від 25.01.2011 р. № Ф - 78 в розмірі 807 грн. 54 коп. та від 22.11.2010 р. № Ф-571 в сумі 783 грн. 66 коп.
Оскільки відповідачем не виконано обов'язку застрахованої особи та страхувальника, передбаченого Законом № 1058-ІV, добровільно не сплачено суми заборгованості по страхових внесках, а тому недоїмка в розмірі 1591 грн. 20 коп. підлягає стягненню в судовому порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.4 ст.94, ч.4 ст.122, ст.ст. 158-163, 167 КАС України суд,-
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн. 20 коп. на р/р 25603303002104 в Білозерському безбалансовому відділенні № 10021/01107 ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457, код ЄДРПОУ 21294891.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 10.1