Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
19 квітня 2011 р. № 2-а- 3191/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Технопром" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання незаконною перевірки, встановлення відсутності компетенції,
встановив:
ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Технопром" звернулося до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною документальну невиїзну перевірку, проведену 09.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова, щодо нього, встановити відсутність повноважень у Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова встановлювати порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Технопром" норм ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, встановити відсутність повноважень у Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова визнавати недійсними даних, відображених товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Технопром" у деклараціях з податку на прибуток за період з 30.04.2008 по 31.12.2010 року, встановити відсутність повноважень у Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова щодо визнання недійсними податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Технопром" за період з 30.04.2008 по 31.12.2010 року, визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова коригувати податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість і податковий кредит з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Технопром" без винесення податкового повідомлення-рішення.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.
Зазначена перевірка відповідачем проведена без законних підстав та її висновки не узгоджуються з приписами чинного законодавства.
Так, норми ст. 203 та інших статей гл. 16 ЦК України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Отже, відповідач вийшов за межі повноважень, встановлюючи порушення товариством вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.
Окрім того, відповідачу ані ПК України, ані Законом України "Про державну податкову службу в Україні" не надано повноваження визнавати недійсними даних, відображених в податкових деклараціях.
Згідно п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відповідач повноважний перевірити достовірність податкової декларації та згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та зробити висновок про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених в такій податковій декларації, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що дії податкового органу є правомірними та були вчинені відповідно до вимог чинного податкового законодавства, у зв'язку з чим підстав для задоволення позовних вимог не має.
Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За матеріалами справи судом встановлено, що 09.03.2011 року фахівцями Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Технопром" за період з 30.04.2008 року по 31.12.2010 року з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість. Перевірка проводилась відповідачем на підставі наказу № 337 від 09.03.2011 року, та про її результати складено було акт № 922/233/35858881 від 09.03.2011 року.
Так, відповідно до абз. 2 п. 3 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України .№ 984 від 22.12.2010 року (надалі - Порядок), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пп. 6.1 п. 6 розд. II Порядку у висновку акту зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 року державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; здійснюють контроль за погашенням векселів: контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування них сулі до бюджету; здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги мету, з якою відповідач здійснює свої контрольні повноваження, вбачається, що норми ст. 203 та інших статей гл. 16 ЦК України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Отже, вищезазначене дає суду підстави прийти до висновку, що відповідач вийшов за межі повноважень, встановлюючи порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.
Крім того, відповідачу ані ПК України, ані Законом України "Про державну податкову службу в Україні" не надано повноваження визнавати недійсними даних, відображених в податкових деклараціях. Згідно п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відповідач повноважний перевірити достовірність податкової декларації та згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України зробити висновок про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених в такій податковій декларації.
Відповідно до п. 6 розд. І Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Отже, під час проведення перевірки згідно п. 2.9 акту № 922/233/35858881 від 09.03.2011 року відповідач використав лише установчі та реєстраційні документи позивача, його податкову звітність і звітні форми "Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".
З наведеного переліку лише документи податкової звітності є матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, згідно ст. 83 ПК України.
Однак, із описової частини акту вбачається, що відповідач не керувався даними податкової звітності при виявленні вищезазначених порушень, а отже всі висновки про дані порушення є бездоказовими в розумінні ст. 83 ПК України.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних дій щодо наявності законних підстав для проведення даної перевірки позивача та її висновків, які не узгоджуються з приписами чинного законодавства.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, відповідна сторона - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її вищезазначені дії як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині.
Щодо решти позовних вимог, то на думку суду вони не доведені, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення 09.03.2011 року документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Технопром" та встановлення порушень товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Технопром" норм ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, визнання недійсними даних, відображених товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Технопром"у деклараціях з податку на прибуток за період з 30.04.2008 по 3 1.12.2010 року, визнання недійсними податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Технопром" за період з 30.04.2008 по 31.12.2010 року.
В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 20.04.2011 року.
Суддя Самойлова В.В.