Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.
суддів Сахна Р.І., Квасневської Н.Д.,
з участю прокурора Тилик С.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді справи апеляційною інстанцією, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 03 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1
Вироком Московського районного суду м. Харків від 06 квітня 2010 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, такого, що відповідно до ст. 89 КК України судимостей не має,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової авто-технічної експертизи в сумі 507,06 гривень на користь КІЕКЦ ГУМВСУ в Харківській області.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03 вересня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ст. 76 КК України.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 28 листопада 2008 року близько 04 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись проспекту Тракторобудівників у напрямку вул. Героїв Труда в м. Харкові, поблизу будинку №95 по вище вказаному проспекту, на порушення вимог пунктів 1.5, 2.9, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху перевищив швидкість в населеному пункті, допустив неуважність, не зреагував на зміну дорожньої обстановки та допустив зіткнення з трактором «Т-158» р. н. 3614 ХБ, який стояв на проїжджій частині та виконував аварійні роботи. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ЗАЗ-ДЕУ» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. На обґрунтування своєї вимоги вказує на те, що апеляційний суд при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані про його особу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину за обставин, встановлених судом та викладених у вироку, є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю доказів, досліджених судом у порядку ст. 299 КПК України і в касаційній скарзі не оспорюється.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно, що в касаційній скарзі прокурора також не оскаржується.
Що стосується доводів прокурора про безпідставність застосування судом апеляційної інстанції ст. 75 КК України при звільненні засудженого від відбування покарання з випробуванням, то вони не є переконливими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.
Апеляційний суд обґрунтовано, з урахуванням того, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, але який належить до категорії необережних злочинів, повністю визнав свою вину в скоєному, щиро покаявся, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, має на утриманні неповнолітніх сина та доньку 1997 та 2008 років народження, перебуває у декретній відпустці по догляду за донькою, а також з урахуванням того, що внаслідок ДТП загинув його рідний брат, потерпіла ОСОБА_3 - його мати, відмовилась від претензій матеріального та морального характеру, дійшов правильного висновку про можливість виправлення засудженого без відбування основного покарання та обґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням.
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали апеляційного суду за м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання не вбачається, оскільки призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Оскільки, кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 03 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Міщенко С.М. Сахно Р.І. Квасневська Н.Д.