Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ в складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Крижановського В.Я., Литвинова О.М.,
за участю прокурора Саленка І.В.
розглянула в судовому засіданні 21 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Кіровського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року.
Вироком Кіровського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
в силу ст. 89 КК України не судимого
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Судом вирішено долю речових доказів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року вирок суду першої інстанції залишений без зміни.
ОСОБА_1 засуджений за те, що 31 липня 2010 року приблизно о 01 годині 20 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, у дворі будинку АДРЕСА_1, побачив раніш незнайому йому ОСОБА_3 Реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, застосувавши до потерпілої насильство, яке не є небезпечним для її життя та здоров'я, шляхом ривка, від якого вона впала
Справа № 5-910км11 Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України
Головуючий в суді першої інстанції: Шильнова Н.І.
Доповідач Крижановський В.Я.
на землю, відкрито викрав сумку вартістю 30 гривень, в якій знаходились грошові кошти та інші речі, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 592 гривні.
У касаційній скарзі захисник засудженого ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного. При цьому посилається на те, що призначене покарання ОСОБА_1 є занадто суворим, вважає за можливе було йому призначити покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, вважав оскаржувані захисником судові рішення місцевого та апеляційного судів законними й обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна, ґрунтуються на зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку у вироку. Так, вина ОСОБА_1 підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5, протоколом огляду місця події; протоколом впізнання особи, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка відкрито викрала належне їй майно; протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_3 та ОСОБА_1, протоколом відтворення обстановки та обставин події, висновком судово-медичної експертизи № 1773 від 05 серпня 2010 року щодо отримання потерпілою легких тілесних ушкоджень.
Давши належну оцінку доказам у їх сукупності, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Правильність висновків суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за який його засуджено та кваліфікація його дій не викликає сумнівів та в касаційній скарзі не оспорюється.
У відповідності до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання за вчинений ним злочин, суд врахував характер і ступінь тяжкості даного злочину, дані про його особу, прийняв до уваги обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, прийнявши до уваги і ті обставини про які зазначає в касаційній скарзі захисник. Так, ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, позитивно характеризується за місцем проживання, в силу ст. 89 КК України не судимий, взято до уваги визнання вини та щире каяття засудженого.
Доводи касаційної скарги захисника були вже предметом розгляду апеляційним судом, який дав їм оцінку та не знайшов переконливими. Оскільки враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, обставини його матеріального та сімейного стану не можуть бути підставами для застосування ст.ст. 69, 75 КК України та пом'якшення покарання засудженому.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги захисника та пом'якшення покарання засудженому.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді: _______________ _______________ ________________
Пойда М.Ф. Крижановський В.Я. Литвинов О.М.