Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Шилової Т.С.,
суддів Сахна Р.І., Квасневської Н.Д.,
з участю прокурора Пересунька С.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, відповідно до ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 19 липня 2010 року близько 05.00 год. на озері поруч із селом Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області таємно викрав належний ОСОБА_2 мопед марки «NB 50 QT - 3 R» та інше майно, що знаходилось в мопеді, заподіявши ОСОБА_3 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 590 гривень та 4 812, 84 гривень, відповідно.
У касаційній скарзі прокурор вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. На обґрунтування свої вимог вказує на те, що суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, не в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані про його особу, зокрема, те, що він раніше двічі судимий за крадіжку.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину за обставин, встановлених судом, є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю доказів, досліджених судом у порядку ст. 299 КПК України, та в касаційній скарзі не оскаржується.
Що стосується доводів прокурора про те, що суд необґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання зі застосуванням ст. 75 КК України, то вони не є переконливими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як видно з мотивувальної частини вироку, при вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховані ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про особу засудженого, зокрема, його позитивну характеристику з місця проживання, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також думку потерпілих, які при розгляді справи районним судом заявили, що претензій до ОСОБА_1 не мають та просили призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства, тобто з випробуванням є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
вирок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Шилова Т.С. Сахно Р.І. Квасневська Н.Д.