Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлової С.О.,
суддів Фурика Ю.П., Швеця В.А.,
за участю прокурора Сенюк В.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні 21 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 червня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого в силу ст.89 КК України,
засуджено за ч. 1 ст. 317 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 315 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених п .п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він у денний час 23 січня 2010 року за місцем своєї реєстрації у АДРЕСА_1 надав вказане приміщення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 для вживання психотропної речовини -метамфетамину (первитину).
Крім того, в цей же день ОСОБА_1 за вказаною адресою повідомив ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про те, що у нього є в наявності психотропна речовина - метамфетамін (первитин), який викликає сп'яніння, викликавши таким чином бажання в останніх на вживання вказаної психотропної речовини. З цією метою ОСОБА_1 надав їм по одному шприцу з психотропною речовиною по 1 мл, яку останні вжили шляхом внутрівенної ін'єкції.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів внаслідок м'якості. Зазначає, що в обвинуваченні, визнаному доведеним, суд фактично дійшов висновку про збут ОСОБА_1 психотропної речовини, однак, залишивши поза увагою вказані обставини, розглянув справу в порядку ст. 299 КПК України. Прокурор вважає, що дії засудженого повинні бути також кваліфіковані за ст.307 КК України і зазначає, що суд першої інстанції вийшов за рамки пред'явленого обвинувачення, зазначивши у вироку, що психотропну речовину ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вжили шляхом внутрівенної ін'єкції.
Також прокурор посилається на те, що призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та його особі, і не погоджується з рішенням суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
На касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_1 надіслав заперечення, в яких просить скаргу залишити без задоволення, а вирок суду - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала скаргу в частині наведених в ній мотивів для скасування вироку, однак вважала за необхідне справу направити на нове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
З протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_1 свою вину у висунутому обвинуваченні визнав частково лише у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 317 КК України, а схиляння до вживання психотропних речовин заперечував. Однак, суд залишив цю обставину поза увагою і розглянув справу в порядку ст. 299 КПК України без дослідження доказів, які могли б усунути усі протиріччя стосовно фактичних обставин справи.
Вирок не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, оскільки викладена у мотивувальній частині вироку фабула скоєного злочину в частині способу вживання психотропних речовин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідає фактичним обставинам справи і пред'явленому обвинуваченню.
Також заслуговують уваги доводи прокурора про можливу наявність в діях ОСОБА_1 злочину, передбаченому ст.307 КК України, оскільки як вбачається з матеріалів справи і вироку суду, ОСОБА_1 не лише схилив інших осіб до вживання психотропної речовини, але й надав їм цю речовину. Крім того, органами досудового слідства у порушення вимог ст. 22 КПК України не були досліджені всі зібрані по справі докази і залишилися без правової оцінки дії ОСОБА_1, пов'язані із зберіганням і виготовленням психотропних речовин.
Тому зазначений вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального та істотним порушенням кримінально-процесуального закону підлягає скасуванню, а справа - направленню на нове розслідування, під час якого належить врахувати вищенаведене, перевірити усі доводи, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, провести ряд слідчих дій, направлених на усунення неповноти досудового слідства.
Керуючись ст. 395-396 КПК України, колегія суддів,
касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області щодо ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на нове розслідування.
Орлова С.О. Фурик Ю.П. Швець В.А.