Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлової С.О.,
суддів: Фурика Ю.П., Швеця В.А.,
за участю прокурора Сенюк В.О.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1
Зазначеним вироком
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.1 ст. 296 КК України на 5 років обмеження волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, засудженому призначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням - з іспитовим строком на 3 роки та покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися у ці органи для реєстрації.
З засудженого стягнуто 129 грн. 61 коп. на користь Синельниківської центральної районної лікарні за лікування потерпілої ОСОБА_2
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він близько 18-ї години 24 травня 2010 року біля автошляху Дніпропетровськ-Мелітополь неподалік перехрестя вулиць Осінньої і 95-го Погранотряду в с. Веселе Синельниківського району Дніпроперовської області з метою нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно наніс удар правою ногою в ділянку внутрішньої частини стегна лівої ноги потерпілої ОСОБА_2, а потім удар в голову двома металевими пустими відрами, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості у виді закритого перелому лівого стегна.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі внаслідок м'якості, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Зокрема, прокурор зазначає, що мотивувальна частина вироку не відповідає вимогам ст.ст. 64, 334КПК України, судом не розв'язано заявлений потерпілою цивільний позов, не мотивовано звільнення засудженого від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, а саме покарання за сукупністю злочинів призначено з порушенням Кримінального закону, оскільки суд не застосував правила ст. 72 КК України. Крім того, прокурор вказує, що суд поклав на засудженого певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, виклавши їх зміст у редакції закону, яку було змінено.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Доводи касаційної скарги прокурора щодо необхідності скасування вироку внаслідок м'якості покарання, призначеного ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КК України, є безпідставними, оскільки вчинений ним злочин є злочином середньої тяжкості, засуджений раніше не судимий, у вчиненому щиро розкаявся і визнав свою вину, більше трьох місяців перебував під вартою.
Разом з тим, вказівка суду в резолютивній частині вироку щодо покладення на ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, підлягає уточненню відповідно до тексту закону.
Нерозв'язання судом цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 також не є безумовною підставою для скасування вироку суду, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, підстави і розмір матеріальної шкоди не підтверджені відповідними документами, а тому потерпіла не позбавлена можливості вирішення своїх вимог матеріального характеру у порядку цивільного судочинства.
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ст. 395 КПК України у повному обсязі, судова колегія вважае за необхідне скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_1 за хуліганство, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.296 КК України хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 р. «Про судову практику у справах про хуліганство» дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочин проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
З матеріалів справи, а саме, з показань засудженого і потерпілої ОСОБА_2 на досудовому слідстві, вбачається, що між ОСОБА_1 і потерпілою, які були сусідами, постійно виникали конфліктні ситуації і з часом склалися стійкі неприязні стосунки. Ця обставина підтверджується й показаннями свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні, а також показаннями на досудовому слідстві свідка ОСОБА_4
За таких обставин, висновок суду про наявність в діях засудженого хуліганського мотиву не відповідає дослідженим судом доказам по справі.
Органами досудового слідства і судом також не встановлено і не сформульовано у вироку, в чому проявилося грубе порушення ОСОБА_1 громадського порядку і доказів на підтвердження хуліганства не наведено.
За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 в цій частині в порядку ст. 395 КК України підлягає скасуванню, а справа - закриттю за відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу заступника прокурора області задовольнити частково.
В порядку ст. 395 КК України вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині його засудження за ч.1 ст. 296 КК України скасувати, а кримінальну справу в цій частині закрити за відсутністю складу злочину на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України.
Виключити з вироку суду призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України.
Уточнити вирок суду стосовно назви органу, контролюючого виконання покарання.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 122 КК України на 3 роки позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України і звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням - з іспитовим строком на 3 роки та покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції,
В решті вирок залишити без змін.
С.О. Орлова Фурик Ю.П. Швець В.А.