Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - Мороза М.А.,
суддів Тельнікової І.Г., Чуйко О.Г.,
за участю прокурора Казнадзея В.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 14 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 9 листопада 2010 року, щодо ОСОБА_3,
вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 6 серпня 2010 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки; за ч. 1 ст. 135 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 39699,38 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Апеляційним судом Закарпатської області 9 листопада 2010 року зазначений вирок скасовано в частині призначеного покарання та постановлено свій вирок, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки; за ч. 1 ст. 135 КК України на 1 рік 2 місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. В решті вирок районного суду залишено без зміни.
ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 31 травня 2008 року приблизно о 18 год. 30 хв. він, керуючи автомобілем «ВАЗ 2101» д.н. НОМЕР_1 на вул. Центральній села Ясіня Рахівського району Закарпатської області, порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3, 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, втратив контроль керування автомобілем, виїхав на праве узбіччя дороги, не застосував гальмування аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_2, який внаслідок наїзду отримав тяжкі тілесні ушкодження. З місця пригоди ОСОБА_3 зник, залишивши потерпілого в небезпечному для життя стані.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2011 року вирок апеляційного суду Закарпатської області залишено без зміни.
При розгляді справи колегія суддів звернула увагу на порушення, які не призвели до скасування постановленого судом вироку, але не залишилися без уваги колегії при вивченні матеріалів кримінальної справи.
Згідно з вимогами ст. 375 КПК України під час нового розгляду справи судом посилення покарання допускається лише за умови, що вирок скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також коли при додатковому розслідуванні буде встановлено, що обвинувачений учинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.
З огляду на матеріали кримінальної справи, ухвалами Апеляційного суду Закарпатської області від 25.03.2009 року і від 13.01.2010 року вироки Рахівського районного суду Закарпатської області скасовувались, але не з підстав м'якості призначеного покарання.
Проте, переглядаючи вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.08.2010 року щодо ОСОБА_3, колегія суддів Апеляційного суду Закарпатської області 9 листопада 2010 року постановила свій вирок в частині призначеного ОСОБА_3 покарання. Як за кожний вчинений злочин окремо, так і за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, суд апеляційної інстанції призначив йому покарання, що за своїм розміром більше, ніж призначене судом першої інстанції, чим порушив вимоги ст. 375 КПК України.
Керуючись ст. ст. 23-2, 340 КПК України, колегія суддів,
ухвалила :
запропонувати наведене в ухвалі обговорити на нараді суддів Апеляційного суду Закарпатської області з метою уникнути у подальшому порушень вимог КПК України.
Судді:
М.А.Мороз І.Г.Тельнікова О.Г.Чуйко