Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Тельнікової І.Г.,Чуйко О.Г.,
за участю: прокурора Тилика Т.М.,
засудженого ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні 14 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 19 березня 2010 року
ОСОБА_5,
1956 року народження, не судимого,
засуджено за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки, виправдано за ч. 1 ст. 366 КК України. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 8 червня 2010 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, будучи одним із засновників та перебуваючи на посаді генерального директора спільного українсько-російського аграрного ТОВ «Рожищенський комбікормовий завод», будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих спонукань, протягом листопада 2008 року - березня 2009 року, в порушення договору від 28.10.2008 року № 04-3Б про надання послуг по розвантаженню, зберіганню і навантаженню зерна та додаткової угоди до зазначеного договору від 19.03.2009 року, укладених між СУРА ТОВ «Рожищенський комбікормовий завод» в особі генерального директора ОСОБА_5 та ДП «Луцький спиртогорілчаний комбінат» в особі директора ОСОБА_6, здійснив розтрату належного ДП зерна кукурудзи вагою 375,34 т, частину якого було використано на потреби товариства, частину реалізовано покупцям на загальну суму 227 813,40 грн., що є особливо великим розміром.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. Вважає, що в його діях немає складу злочину. Стверджує, що умислу на розтрату чужого майна у нього не було, між підприємствами існували господарські відносини, які вирішено господарськими судами, борг і пеню виплачено. Зазначає, що не міг передбачити , що не зможе вчасно виконати умови договору, мав на меті при можливості погасити заборгованість. Указує, що у справі немає доказів того, що він заволодів чужим майном в свою користь та діяв всупереч інтересам служби, навпаки він діяв виключно в інтересах товариства та його працівників. Просить скасувати судові рішення та закрити справу за відсутністю в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою скаргу, думку прокурора, який вважав судові рішення законними й обґрунтованими й просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді таких доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України кваліфіковано правильно, оскільки він як генеральний директор СУРА ТОВ «Рожищенський комбікормовий завод» зобов'язувався забезпечити якісне зберігання зданого замовником зерна і не вправі був розпоряджатися чи користуватися переданим на збереження зерном, однак розтратив чуже майно - зерно кукурудзи в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.
Покарання ОСОБА_5 призначено судом у відповідності до вимог закону, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого й правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Підстав для скасування або зміни судових рішень не виявлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 19 березня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 8 червня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.
М.А. Мороз І.Г. Тельнікова О.Г. Чуйко