Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого судді Шилової Т.С.,
суддів Сахна Р.І., Пузиревського Є.Б.,
з участю прокурора Волошиної Т.Г.,
захисника ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні 19 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2010 року.
Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2010 року засуджено:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не мав судимості,
- за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з здійсненням владних повноважень в податкових органах України, строком на 2 роки з конфіскацією половини майна, яке є його власністю.
- за ч. 1 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з здійсненням владних повноважень в податкових органах України, строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані із здійсненням владних повноважень в податкових органах України, строком на 2 роки з конфіскацією половини майна, яке є його власністю.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який не мав судимості,
- за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займати посади в органах ветеринарної медицини, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком на два роки з конфіскацією половини майна, яке є його власністю.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2010 року вирок Долинського районного суду від 26 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінено. В частині засудження ОСОБА_2 за ст. 365 КК України вирок скасовано, провадження у справі в цій частині закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України, перекваліфіковано на ч. 2 ст. 190 КК України та їм призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 7 місяців кожному. В строк покарань засудженим зараховано термін перебування їх під вартою: ОСОБА_3 - з 23.06.2009 року, ОСОБА_2 - з 26.06.2009 року та ухвалено їх вважати такими, що відбули призначене покарання повністю. Запобіжний захід обом засудженим у виді тримання під вартою скасовано та звільнено їх з-під варти у залі суду.
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у тому, що вони, будучи службовими особами, одержали незаконну винагороду матеріального характеру за виконання в інтересах того, хто дав хабар, дій з використанням службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням хабара, а також ОСОБА_2 визнано винним у перевищенні влади та службових повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.
Перекваліфіковуючи дії засуджених з ч. 2 ст. 368 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України, апеляційний суд зазначив, що засуджені протиправно заволоділи майном потерпілого, для чого за спільним зговором ввели його в оману та зловживали його довір'ям, створивши в ньому переконання в тому, що внаслідок свого службового становища та розробленої схеми вони допоможуть отримати вилучену у власника продукцію без проведення необхідної утилізації і тим самим зберегти його майно.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості. Прокурор вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. ст. 377, 378 КПК України. При розгляді справи апеляційним судом належним чином не перевірені доводи прокурора, представника потерпілого, наведені в апеляції. Перекваліфіковуючи дії засуджених з ч. 2 ст. 368 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України, та закриваючи справу щодо ОСОБА_2 за ст. 365 КК України, суд дослідив зібрані у справі докази однобічно та належним чином не мотивував своє рішення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, пояснення захисника, який просив залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищестоящого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, постанови, що перевіряються в апеляційному порядку, яка повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
Відповідно до ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено зміст вироку, суть апеляцій та докладні мотиви прийнятого рішення. У разі залишення апеляції без задоволення, в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через яких апеляцію визнано необґрунтованою.
Ці вимоги закону апеляційним судом у повній мірі не дотримані.
Як убачається з матеріалів справи, на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.05.2010 року подані апеляції :
- прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в якій ставилось питання про скасування вироку суду першої інстанції та постановлення апеляційним судом нового вироку;
- захисниками ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в інтересах засуджених, в яких вони просили змінити вирок та перекваліфікувати дії засуджених на ч. 2 ст. 190 КК України;
- представником потерпілого ОСОБА_5, який просив вирок суду змінити в частині вирішення цивільного позову і стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 65 132 грн. та 40 000 грн. - моральної шкоди.
Відхиляючи апеляції прокурора та представника потерпілого, апеляційний суд не перевірив належним чином доводи апеляцій, та в ухвалі не виклав належним чином підстав, через які їх апеляції визнано необґрунтованими.
Приймаючи рішення про залишення без розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 в частині відшкодування вартості м'ясопродукції на суму 65 312 грн. та суми упущеної вигоди, апеляційний суд не врахував положень ст. 373 КПК України, згідно яких апеляційний суд змінює вирок у випадках зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочину. Крім того, судом не мотивовані свої висновки та не зроблено посилання на відповідні норми цивільного та цивільно-процесуального закону.
Крім того, судом апеляційної інстанції не вирішені вимоги представника потерпілого, викладені в апеляції, щодо зміни вироку в частині стягнення моральної шкоди.
Судом апеляційної інстанції скасовано вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_2 за ст. 365 КК України та провадження закрито на підставі п. 2 ст.6 КК України. Ці висновки належним чином не мотивовані. Крім того, судом закрито провадження за ст. 365 КК України, тоді як ОСОБА_2 було засуджено за ч. 1 ст. 365 КК України.
Зазначені порушення вимоги кримінально-процесуального закону при розгляді апеляцій є істотними, оскільки вони перешкодили суду апеляційної інстанції постановити законне й обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, у ході якого необхідно ретельно перевірити всі доводи апеляцій та дати на них обґрунтовані відповіді згідно з вимогами закону, а також врахувати доводи, викладені в касаційній скарзі прокурора.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франковської області від 22 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
_____________ ______________ _______________
Шилова Т.С. Сахно Р.І. Пузиревський Є.Б.