іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Григор'євої І.В.,
суддів Марчук Н.О., Матієк Т.В.,
з участю прокурора Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні 12 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 1 червня 2010 року за ч. 1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, за ч. 1 ст. 304 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 червня 2010 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якого судове рішення в касаційному порядку не оскаржується.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
За змістом судового рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що вони 4 червня 2010 року по АДРЕСА_1, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно проникли у двір господарства, який належав потерпілому ОСОБА_3, звідки таємно викрали майно на загальну суму 1505 грв.
Крім того, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, втягнув його у злочинну діяльність.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про зміну вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Свої вимоги мотивує тим, що суд при призначенні засудженому покарання за ст. 70 КК України застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, однак фактично частково склав призначені покарання. Просить призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 304 КК України - 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України вважати ОСОБА_1 засудженим до остаточного покарання, призначеного вироком суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, і правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судового рішення, по справі не встановлено.
Разом із тим, є слушними доводи прокурора щодо неправильного застосування кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 70 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Як вбачається з матеріалів справи, суд призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, за ч. 1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, та на підставі ст. 70 КК України остаточно визначив йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, застосувавши фактично принцип часткового складання покарань, а не принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, як про це зазначив у вироку.
За таких обставин судове рішення щодо ОСОБА_1 підлягає зміні на підставі п. 2 ч. 1 ст. 398 КПК України, шляхом призначення засудженому покарання за сукупністю злочинів за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
При цьому колегія суддів не знаходить підстав для зменшення розміру призначеного ОСОБА_1 на підставі ст. 71 КК України остаточного покарання з урахуванням тяжкості вчинених злочинів та даних про його особу.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, за ч. 1 ст. 304 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного на підставі ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 червня 2010 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Григор'єва І.В. Марчук Н.О. Матієк Т.В.