Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого - судді Пойди М.Ф.
суддів Литвинова О.М. і Крижановського В.Я.
за участю прокурора Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Сумської області від 18 січня 2011 року, яким в частині призначення покарання скасовано вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 листопада 2010 року щодо
ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засудженого за:
- ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.;
- ч. 3 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 грн., з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням спеціального звання старший лейтенант міліції, без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 грн., з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням спеціального звання старший лейтенант міліції, без конфіскації майна.
Вироком Апеляційного суду Сумської області від 18 січня 2011 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволено частково, а вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 листопада 2010 року щодо ОСОБА_5 в частині призначення покарання скасовано та ОСОБА_5 призначено покарання за:
- ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.;
- ч. 3 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 10 000 грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язаних з оперативно-розшуковою діяльністю, дізнанням та досудовим слідством строком на 3 роки, без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 10 000 грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язаних з оперативно-розшуковою діяльністю, дізнанням та досудовим слідством строком на 3 роки, без конфіскації майна.
На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавлено спеціального звання старший лейтенант міліції.
ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він обіймаючи посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Зарічного РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області, будучи посадовою особою 16 червня 2009 року приблизно о 13 годині, поблизу будівлі адміністративного корпусу Зарічного РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області по вул. Охтирській, 14 в м. Суми, будучи обізнаним про фактичні обставини перевірки щодо підроблення і використання технічного талону на скутер „Kinroad” моделі XT50QT8A, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересів служби запропонував ОСОБА_6, відносно якого проводилась перевірка, за 300 доларів США вирішити питання щодо не порушення відносно останнього кримінальної справи, та в цей же день приблизно о 20 годині, в приміщенні гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Суми, шляхом обману заволодів майном ОСОБА_6, а саме 300 доларами США, що по курсу НБУ становить 2 283 грн. 42 коп.
Зі змісту касаційної скарги прокурора вбачається, що останній посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого, просить скасувати вирок апеляційного суду та направити справу на новий судовий розгляд. При цьому прокурор у скарзі, всупереч вимогам ст. 372 КПК України, не зазначає, в чому він вбачає невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання, а саме - в м'якості, чи суворості. На його думку, застосувавши до засудженого ст. 69 КК України, суд не врахував того, що ОСОБА_5 свою вину фактично не визнав.
Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_5 злочинів за зазначених у вироку обставин, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, належно оцінених судом та ніким не оспорюється.
Дії засудженого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190 та ч. 3 ст. 364 КК України кваліфіковані вірно.
Твердження прокурора про те, що суд призначив покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, є безпідставними.
Згідно зі ст. 65 КК України покарання призначається, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене особі покарання має бути необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від нижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього кодексу, або перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеної в санкції статті Особливої частини цього кодексу за цей злочин.
Вирішуючи це питання, суд дотримався вимог ст.ст. 65 та 69 КК України. Призначаючи ОСОБА_5 покарання з урахуванням обставин, що його пом'якшують, суд визнав їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дійшов висновку про можливість призначення більш м'якого виду покарання, ніж передбачено законом.
Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Також відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Крім того, при розгляді справи в Ковпаківському районному суді м. Суми в судових дебатах у своїй промові прокурор, який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції, просив призначити покарання саме із застосуванням ст. 69 КК України і саме у виді штрафу. Цей же прокурор в апеляції на вирок суду першої інстанції просив призначити засудженому більш суворе покарання, однак також із застосуванням ст. 69 КК України й також у виді штрафу.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що прохання, викладене у касаційній скарзі прокурора, не в повній мірі відповідає вимогам ст. 396 КПК України.
За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів -
вирок Апеляційного суду Сумської області від 18 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції - без задоволення.
ПОЙДА М.Ф. ЛИТВИНОВ О.М. КРИЖАНОВСЬКИЙ В.Я.