Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Григор?євої І.В.,
суддів Суржка А.В. та Лагнюка М.М.,
прокурора Волошиної Т.Г.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
засуджених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
розглянувши в судовому засіданні 28 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 грудня 2010 року.
Вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 грудня 2010 року
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
гр. України, не судимий,
засуджений:
- за ч. 2 ст.189 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ч.4 ст.187 КК України на 10 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;
- за п.п.4,6,12 ч.2 ст.115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст.70 КК України йому призначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 14 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
гр. України, не судимий,
засуджений:
- за ч. 2 ст.189 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч.4 ст.187 КК України на 9 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;
- за п.п.4,6,12 ч.2 ст.115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст.70 КК України йому призначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 14 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
гр. України, не судимий,
засуджений:
- за ч.4 ст.187 КК України на 10 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- за п.п.4,6,12 ч.2 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст.70 КК України йому призначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 13 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна , яке є його власністю.
Згідно з вироком 1 січня 2010 року під час розпивання спиртних напоїв в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повернути борг у сумі 2000 грн., який ОСОБА_10 позичив у його батька.
У той же день приблизно о 13 год. перебуваючи у АДРЕСА_2 у м. Сімферополі ОСОБА_3, ОСОБА_5, вимагаючи у ОСОБА_11 повернення боргу, наносили йому удари руками у різні частини тіла, погрожуючи спричиненням тяжких тілесних ушкоджень та вбивством. Після чого повернулись до АДРЕСА_1 й продовжили розпивати спиртні напої.
Через декілька годин приблизно о 16-18 год. ОСОБА_3 і ОСОБА_5 прийшли до АДРЕСА_2 у м. Сімферополі, де проживав потерпілий, та погрожуючи вбивством й спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, почали бити потерпілого руками, дерев'яними шваброю і брусом по різним частинам тіла. Після чого з місця злочину зникли.
2 січня 2010 року приблизно о 2 год. ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 проникли у будинок, де спав потерпілий, та, вимагаючи повернення боргу стали наносити йому удари руками і дерев'яним брусом в область голови, грудної клітини та інші частини тіла, усвідомлюючи, що потерпілий зазнає фізичну біль та страждання, свідомо допускаючи настання смерті. В результаті чого потерпілому були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, що потягли його смерть. Заволодів мобільним телефоном «Самсунг-Е125», вартістю 300 грн., що належав ОСОБА_10, з місця злочину зникли.
У поданій касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи вирок у частині доведеності вини ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 у вчиненому і кваліфікацію їх дій, просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особам засуджених, що виразилося у недотриманні судом вимог ст.334 КПК України, а саме у тому, що суд не виклав у вироку які саме дії засуджених свідчать про вчинення ними розбійного нападу на потерпілого та дії, які свідчать про скоєння вбивства, форму вини й мотиви, не врахував у повній мірі ступінь участі кожного засудженого у вчиненні злочинів, де ОСОБА_3 був ініціатором скоєння особливо тяжких, умисних і корисних злочинів.
Захисник ОСОБА_6 зазначаючи, що вирок не відповідає фактичним обставинам справи, висновки суду побудовані на припущеннях та сумнівних доказах, вказує про необхідність скасування судового рішення та постановлення виправдувального вироку, або направлення справи щодо засудженого ОСОБА_3 на додаткове розслідування. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_3 не приймав участі у побитті потерпілого ОСОБА_12, а навпаки потерпілий наніс легкі тілесні ушкодження ОСОБА_3, за якого заступились ОСОБА_5 та ОСОБА_4, побивши потерпілого ОСОБА_10. Засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обмовили його підзахисного, намагаючись уникнути відповідальності.
У поданих касаційних скаргах захисник ОСОБА_1 ставить вимогу про прийняття рішення про перегляд справи, скасування судового рішення і направлення справи на додаткове розслідування в прокуратуру АР Крим, або інший регіон України - м. Одесу чи м. Донецьк через неповноту досудового слідства, що не була усунута під час судового розгляду.
Захисник ОСОБА_7 зазначаючи, що суд не врахував позитивну характеристику його підзахисного під час служби в армії та за місцем проживання, жоден зі свідків не бачив, що ОСОБА_5 вбив потерпілого та вкрав телефон, просить у своїй касаційній скарзі переглянути справу.
Захисник ОСОБА_8 у поданій касаційній скарзі просить вирок скасувати, а справу відносно ОСОБА_4 закрити, звільнивши його з під варти. Аргументує своє прохання тим, що ОСОБА_4 не приймав участі у побиті потерпілого й не був при цьому присутній, матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_4, крім показань заінтересованих осіб. Також вказує, що висновки суду про час вчинення побиття потерпілого не відповідають показанням експертів, свідків, протоколу огляду місця події. Конфлікт виник між ОСОБА_3 та потерпілим з приводу позичених грошей батьком ОСОБА_3, що й переріс у бійку між ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_10
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9 стверджує про невинуватість ОСОБА_4, обвинувачення якого у вчиненні інкримінованих діянь побудовано на обмові та на сфальсифікованих матеріалах справи, висновках експертів, що не відповідають дійсності. Її підзахисний в силу стану здоров'я фізично не міг вчинити злочин, в якому його звинувачують, оскільки страждає на ряд тяжких захворювань. Засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_5, свідок ОСОБА_13 обмовили ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Також вона вказує, що потерпілого ОСОБА_10 били ОСОБА_3 та ОСОБА_5
У доповненнях до касаційної скарги засудженого ОСОБА_9 просить прийняте правильне рішення, звільнити її підзахисного.
Крім того, 7 лютого 2011р. захисник ОСОБА_9 подала доповнення до касаційної скарги засудженого ОСОБА_14, в яких висловила свою думку з приводу касаційної скарги останнього та просила розібратися у справі, звільнити ОСОБА_4 з залу суду.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить вирок скасувати, а кримінальну справу відносно нього закрити. Вважає, що його обмовили та сфальсифікували докази причетності до скоєння інкримінованих діянь на досудовому слідстві. Скаржник вказує, що під час вчинення злочину його не було, тілесні ушкодження потерпілому нанесені ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_13
Не погоджуючись з вироком засуджений ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, у якій просить вирок щодо нього скасувати у зв'язку з відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ч.2 ст.189, ч.4 ст.187, п.п.4,6,12 ч.2 ст.115 КК України або справу направити на додаткове розслідування через невідповідність фактичним обставинам справи та сумнівність доказів, здобутих у справі.
Зазначена кримінальна справа призначена до касаційного розгляду за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисників ОСОБА_15, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Під час вивчення матеріалів справи судом було встановлено, що Апеляційним судом Автономної Республіки Крим під час призначення справи до касаційного розгляду не було перевірено дотримання скаржниками ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, ОСОБА_5 вимог ст. 350, ч.2 ст.384, ч.1 ст.386 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка висловила думку про зняття справи з касаційного розгляду і направлення її до апеляційного суду для виконання вимог ст.ст.350-353 КПК України, пояснення засуджених та захисників, які не заперечували проти направлення справи до апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що справу слід зняти з касаційного розгляду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи суд не перевірив додержання скаржниками ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5 вимог ч.1 ст.384, ч.2 ст. 387, ст.ст.350, 396 КПК України, а саме чи наділена захисник ОСОБА_9 правом оскарження вироку у частині, що стосується засудженого ОСОБА_5 та чи вчасно подана нею ця скарга(т.9 а.с.245-246), чи відповідають касаційні скарги вимогам ст.ст.350 КПК України щодо обґрунтованості поставлених у них вимог, та узгодженості прохань зі ст. 396 КПК України захисників ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5 (т.9 а.с.101-106, 148-156, 107-112, 203-208, 260-264, 272-277, 142, 282, 184-189, 232-233, 238-242, 245-246, 160-169).
Відповідно до вимог ст. 396 КПК України у результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень: залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги - без задоволення; скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або на новий судовий або апеляційний розгляд; скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу; змінює вирок, постанову чи ухвалу.
Так, захисником ОСОБА_1 подані касаційні скарги, прохання в яких не узгоджується зі ст.396 КПК України, в одній ОСОБА_1 просить прийняти рішення про перегляд судового рішення, не вказуючи вимогу щодо подальшого скерування справи (т.9 а.с.107-112, 260-264), в іншій - скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування в прокуратуру АР Крим, або в іншій регіон України - м. Одесу або м. Донецьк (т.9 а.с.203-208, 272-277).
У касаційній скарзі захисника ОСОБА_6 також містяться суперечності. А саме він, вказуючи про те, що суд постановив вирок, який не відповідає фактичним обставинам справи, а висновки суду ґрунтуються на доказах, які викликають сумнів, просить виправдати ОСОБА_3, або направити справу на додаткове розслідування (т.9 а.с.101-106).
Таке ж саме суперечливе прохання у своїй скарзі зазначив й засуджений ОСОБА_5 (т.9 а.с.160-169).
Крім того, згідно ч.2,3 ст.387 КПК України зміст касаційних скарг повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст.350 КПК України, повідомлення про надходження касаційних скарг на судові рішення, зазначені у ч.1 ст.383 КПК України, здійснюється судом, який постановив оскаржуване рішення, з додержанням вимог ст.351.
Відповідно до ст. 350 КПК України, в касаційній скарзі повинно бути зазначено: назва суду, якому адресується касаційна скарга; особа, яка подає касаційну скаргу; вирок, ухвала чи постанова, на які подається касаційна скарга, і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови, та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає касаційну скаргу, при цьому воно повинно узгоджуватися зі ст.396 КПК України; перелік документів, які додаються до касаційної скарги. При обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.
Однак в порушення вимог зазначеного закону не міститься вказівка у чому полягає незаконність оскаржуваного судового рішення, доводи на її обґрунтування у скарзі захисника ОСОБА_7, в якій він ставить вимогу про перегляд справи, не зазначаючи що має зробити суд з оскаржуваним рішенням та зі справою (т.9 а.с.142, 282).
Так само, немає вказівки на те, в чому полягає незаконність вироку і в скарзі захисника ОСОБА_8 (т.9 а.с.148-156).
Також захисники ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_1, повністю, а захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_6 частково ( т. 9 а.с. 154 ; т. 9 а.с. 104) висловлюючи прохання про скасування вироку в касаційних скаргах не роблять посилання на відповідні аркуші справи, що є порушення вимог ст.ст. 387, 350 КПК України.
Відповідно до ст. 384, ч.1 ст.386 КПК України касаційні скарги на судові рішення мають право подати засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, що оскаржується, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Проте, касаційні скарги захисника ОСОБА_9 оформленні як доповнення до касаційних скарг засуджених, однак подача доповнень до касаційних скарг інших учасників судового розгляду кримінально-процесуальним законом не передбачена, та висловлене у них прохання не узгоджується зі ст.396 КПК України(т.9 а.с.184-189, 238-242, 245-246).
До того ж, захисник ОСОБА_9 подала до суду чотири різні касаційні скарги (т.9 а.с.184-189, 232-233, 238-242, 245-246), однак за матеріалами справи не вбачається чи всі вони на виконання вимог ст.351 КПК України надіслані учасникам процесу та, які з них їм направлялись.
Наведене виключає можливість касаційного розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 387, 389, 392, 394 КПК України, колегія суддів,
зняти кримінальну справу щодо засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з касаційного розгляду і повернути її Апеляційному суду Автономної Республіки Крим для виконання вимог, передбачених ст.ст.350-353, 384, 387 КПК України.
___________________ _____________________ ______________________
Григор?єва І.В. Суржок А.В. Лагнюк М.М.