Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.
суддів Слинька С.С., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Казнадзея В.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 14 січня 2011 року.
Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, раніше судимого,
засуджено: за ст. 190-1 КК України в редакції 1960 року до довічного позбавлення волі;
за ст.69 КК України, в редакції 1960 року на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;
за ч.4 ст.187 КК України в редакції 2001 року на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;
за ч.2 ст. 223 КК України в редакції 1960 року на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.
На підставі ст. 42 КК України в редакції 1960 року за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.
Цим же вироком засуджені за різні злочини ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
ОСОБА_1 визнаний винним в організації банди та активній участі в ній під час вчинення злочинів із серпня 1996 року по квітень 1998 року та умисному посягання на життя 2-х працівників правоохоронного органу.
Ухвалою Верховного Суду України від 9 липня 2002 року вирок Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року залишено без зміни.
Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Черкаської області з заявою про приведення вказаного вироку та ухвали щодо нього у відповідність з новим законом - ч. 4 ст. 5 КК України в редакції Закону України від 15 квітня 2008 року “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України та просив замінити йому покарання з довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року засудженому відмовлено у задоволенні заяви.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 14 січня 2011 року скаргу засудженого від 13 жовтня 2010 року на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року визнано такою, що не підлягає розгляду.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, постановлені за результатами розгляду його заяви про приведення вироку щодо нього у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15 квітня 2008 року у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та привести вирок у відповідність з законом, який пом'якшує відповідальність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав скаргу, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України N 11 від 21.12.90 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків», питання, пов'язані з виконанням вироку, вирішуються судом, що постановив вирок, а у випадках, коли вирок виконується за межами району суду, який його постановив, - районним (міським) судом за місцем виконання вироку.
Такі справи підлягають розгляду відповідно судом колегіально чи
суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора. Про день розгляду справи суд повинен повідомити засудженого, захисника (якщо про це заявив клопотання засуджений). В судовому засіданні при розгляді питань, пов'язаних з виконанням вироку, засуджений користується процесуальними правами, передбаченими ст.263 КПК України.
При розгляді справи складається протокол судового засідання. Ухвала (постанова судді) та протокол судового засідання повинні знаходитися у кримінальній справі, якщо питання розглядається судом, який постановив вирок, або в справі, яку суд завів за місцем виконання вироку. В останньому разі копія ухвали (постанови судді) надсилається суду, який постановив вирок.
Як вбачається з матеріалів справи, Апеляційним судом Черкаської області вказані вимоги закону порушені. Заява ОСОБА_1 17 листопада 2009 року розглянута суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, проте протокол судового засідання відсутній, про день та час розгляду справи засуджений не повідомлявся, про що свідчить відсутність у справі будь-яких повідомлень ОСОБА_1 щодо дати розгляду його заяви.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, копію постанови від 17 листопада 2009 року ОСОБА_1 отримав лише 11 жовтня 2010 року і 13 жовтня 2010 року подав касаційну скаргу на постанову.
Відповідно до ст. 409 КПК України приведення у відповідність з новим законом, який звільняє від покарання або пом'якшує покарання, вироку щодо осіб, які відбувають покарання, вирішується в порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 5 Кримінального кодексу України, рішенням суду за місцем відбування покарання.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова Апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про приведення вироку Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року щодо нього у відповідність з новим законом та постанова Апеляційного суду Черкаської області від 14 січня 2011 року про визнання касаційної скарги ОСОБА_1 такою, що не підлягає розгляду в зв'язку із пропуском строку на касаційне оскарження, як постановлені з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, підлягають скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада
2009 року та постанову цього ж суду від 14 січня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
судді:
Міщенко С.М. Слинько С.С. Шибко Л.В.
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.
суддів Слинька С.С., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Казнадзея В.В.
захисника ОСОБА_9
та засудженого ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 14 січня 2011 року.
Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, раніше судимого,
засуджено: за ст. 190-1 КК України в редакції 1960 року до довічного позбавлення волі;
за ст.69 КК України, в редакції 1960 року на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;
за ч.4 ст.187 КК України в редакції 2001 року на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;
за ч.2 ст. 223 КК України в редакції 1960 року на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.
На підставі ст. 42 КК України в редакції 1960 року за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.
Цим же вироком засуджені за різні злочини ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
ОСОБА_1 визнаний винним в організації банди та активній участі в ній під час вчинення злочинів із серпня 1996 року по квітень 1998 року та умисному посяганні на життя 2-х працівників правоохоронного органу.
Ухвалою Верховного Суду України від 9 липня 2002 року вирок Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року залишено без зміни.
Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Черкаської області з заявою про приведення вироку та ухвали щодо нього у відповідність з новим законом - ч. 4 ст. 5 КК України в редакції Закону України від 15 квітня 2008 року “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України та просив замінити йому покарання з довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року засудженому відмовлено у задоволенні заяви.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 14 січня 2011 року скаргу засудженого від 13жовтня 2010 року на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2009 року визнано такою, що не підлягає розгляду.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про відвід захисника - адвоката ОСОБА_9, оскільки щодо якого порушено кримінальну справу, та якого вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 грудня 2010 року засуджено за ч. 1ст. 296 КК України на 6 місяців арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, думку засудженого, який не заперечує проти заявленого клопотання, згоден самостійно здійснювати захист своїх інтересів при розгляді його касаційної скарги, перевіривши надані прокурором на обґрунтування клопотання матеріали, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 61 КПК України захисником не може бути особа щодо якої порушено кримінальну справу.
З наданих прокурором на обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що відносно захисника ОСОБА_9 порушено кримінальну справу за ч. 1 ст.296 КК України та його засуджено вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.12.2010 року за ч. 1ст. 296 КК України на 6 місяців арешту.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що ця обставина виключає участь у справі захисника ОСОБА_9
Керуючись ст. ст. 61, 61-1, 394 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
задовольнити клопотання прокурора.
Усунути захисника ОСОБА_9 від участі у розгляді справі за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
судді:
Міщенко С.М. Слинько С.С. Шибко Л.В.