Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів: Вільгушинського М.Й.,
Чуйко О.Г.,
за участю прокурора Парусова А.М.,
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 14 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2010 року.
Вироком суду
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, раніше судима 03.12.2004 року за ч. 4 ст.
190 КК України на 5 років позбавлення волі з
конфіскацією майна, що їй належить;
09 серпня 2007 року замінено невідбуту частину
покарання на більш м'яке покарання у виді 1 року 7
місяців 21 день виправних робіт в доход держави 10%
щомісячного заробітку;
09 лютого 2009 року звільнена від подальшого
відбування покарання умовно-достроково на 3 місяці
11 днів;
засуджена за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року 10 місяців виправних робіт. На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання визначено, за сукупністю вироків, у виді 2 років виправних робіт із відрахуванням в доход держави 20 % заробітку засудженої.
Ухвалою апеляційного суду вирок щодо ОСОБА_2 залишений без зміни.
Вироком суду ОСОБА_2 визнана винною у тому, що на початку 2009 року, знаходячись по АДРЕСА_1 Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, повторно шляхом зловживання довірою заволоділа майном ОСОБА_3 на суму 9410, 80 гривень.
У касаційній скарзі та доповненні до неї прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, ставить питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 та направлення справи на новий судовий розгляд. Вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості, оскільки суд не врахував, що ОСОБА_2 судима за умисний корисливий злочин та вчинила новий злочин в період її умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, крім того, суд допустився неправильного застосування закону, оскільки призначаючи покарання за сукупністю вироків, порушив правила складання покарань, а суд апеляційної інстанції не звернув увагу на допущені порушення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, зазначеного у вироку, та кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 190 КК України у касаційній скарзі не заперечується.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Між тим, відповідно до вимог ст. 72 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків у виді виправних робіт складанню підлягають лише строки цих покарань. Розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислюються за кожним вироком самостійно.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Малиновського районного суду міста Одеси невідбута частина покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, яким ОСОБА_2 засуджена на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, замінена на 1 рік 7 місяців 21 день виправних робіт із відрахуванням в дохід держави 10 % щомісячного заробітку; постановою суду від 09 лютого 2009 року ОСОБА_2 звільнена від подальшого відбування покарання умовно-достроково на 3 місяці і 11 днів.
Проте, остаточне покарання суд призначив ОСОБА_2 за сукупністю вироків у виді 2 років виправних робіт із відрахуванням в доход держави 20% заробітку, склавши при цьому в порушення вимог ст. 72 КК України розміри відрахувань із заробітку, які мають обчислюватись самостійно.
Вказане порушення є істотним, оскільки ставить під сумнів законність та обґрунтованість постановленого судового рішення, і тягне скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.
Апеляційний суд під час розгляду справи не звернув увагу на вказане порушення та залишив вирок суду без зміни, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.
Під час нового судового розгляду справи, з урахуванням доводів касаційної скарги, суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази та інші докази, які можуть бути подані під час нового розгляду справи, дати їм належну оцінку і при доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину правильно кваліфікувати її дії та призначити покарання з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
___________________ _____________________ ______________________
Мороз М.А. Вільгушинський М.Й. Чуйко О.Г.