Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Литвинова О.М.,
суддів Швеця В.А., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора
скаржника
адвоката Гладкого О.Є.
ОСОБА_5,
ОСОБА_6
розглянула 21 квітня 2011 року у судовому засіданні в м. Києві справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанції на постанову Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 29 жовтня 2010 року.
Постановою заступника прокурора м. Львова від 30 серпня 2010 року скасовано постанову в.о. слідчого ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області від 31 липня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи та порушено кримінальну справу за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11 грудня 2009 року, в результаті якої ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
13 жовтня 2010 року Галицький районний суд м. Львова, розглянувши скаргу ОСОБА_5, скасував постанову заступника прокурора м. Львова від 30 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29 жовтня 2010 року апеляції прокурора та адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 по даній справі було залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 13 жовтня 2010 року - без зміни.
Як убачається з матеріалів дізнання, 11 грудня 2009 року приблизно о 18 год. 10 хв. по вул. Луганській, 10 у м. Львові автомобілем марки «Нісан Тііда» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 було здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_7, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі прокурор вказує, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням правил підсудності та не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2367 КПК України. Касатор вказує на безпідставне та необґрунтоване посилання судів першої та апеляційної інстанцій на відсутність приводів та підстав для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, крім того, вважає що можливості дослідчої перевірки відповідно до вимог ст. 97 КПК України вичерпані та встановлення дійсних обставин вказаної дорожньо-транспортної пригоди можливе лише слідчим шляхом. Прокурор ставить питання про скасування судових рішень зі скеруванням матеріалів справи за скаргою ОСОБА_5 на новий судовий розгляд згідно правил підсудності.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав касаційну скаргу, думку скаржника ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали перевірки та матеріали по розгляду скарги судом, обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень, викладених у ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Зазначені вимоги закону були залишені судом першої інстанції поза увагою.
Скасовуючи постанову заступника прокурора м. Львова від 30 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи, суд у своїй постанові послався на відсутність підстав для прийняття такого рішення, при цьому жодним чином не обґрунтувавши свою позицію, крім того, зробив наперед висновок, що причиною ДТП стало порушення вимог п. 1.5, 4.7, 4.14 ПДР України з боку пішохода ОСОБА_7, який проявив неуважність до оточуючої обстановки та її змін, знаходився в стані алкогольного сп'яніння, переходив проїжджу частину дороги за межами пішохідного переходу, вийшов на смугу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5, не оцінивши відстань до автомобіля, внаслідок чого позбавив своїми діями водія можливості уникнути наїзду.
Колегія суддів вважає такі висновки суду безпідставними та передчасними, оскільки перелічені обставини можуть бути з'ясовані шляхом проведення відповідних слідчих дій тільки після порушення кримінальної справи, а що стосується приводів та підстав до порушення кримінальної справи, то такі було встановлено прокурором при винесені постанови про порушення кримінальної справи.
Отже, приводом для порушення кримінальної справи, як зазначено у постанові заступника прокурора м. Львова від 30 серпня 2010 року, є виявлення ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а підставою - є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, які містяться в матеріалах перевірки, а саме: в протоколі огляду місця події, схемі пригоди, поясненнях учасників та очевидців пригоди, протоколах додаткового огляду місця події, висновку судово-медичного дослідження №663/09 від 25 грудня 2009 року та ін.
З огляду на наведене вбачається, що суд обґрунтовуючи мотиви прийнятого рішення, вийшов за межі повноважень, передбачених ст. 2368 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону.
Таким чином, рішення суду першої інстанції про скасування постанови про порушення кримінальної справи з тих мотивів, які наведені у постанові, колегія суддів вважає безпідставним, у зв'язку з чим ґрунтованими слід визнати доводи прокурора щодо незаконності цього рішення.
Прокурор у касаційній скарзі вказує, що суд першої інстанції прийняв до свого провадження та розглянув скаргу ОСОБА_5 всупереч вимог ч. 1 ст. 236-7 КПК України, тобто з порушенням правил підсудності. Вказаний довід підлягає перевірці, оскільки відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 370 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Переглядаючи дану справу за апеляціями прокурора та адвоката ОСОБА_8, який діяв в інтересах ОСОБА_7, апеляційний суд не звернув увагу на зазначені порушення, допущені судом першої інстанції, а тому постановлена ним ухвала, а також постанова суду першої інстанції підлягають скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України, а матеріали направленню на новий судовий розгляд згідно правил підсудності.
Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно розглянути подану скаргу у відповідності до вимог ст. 2868 КПК України і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2010 року про скасування постанови заступника прокурора м. Львова від 30 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 29 жовтня 2010 року, якою залишено без зміни рішення суду першої інстанції, - скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд згідно правил підсудності.
О.М. Литвинов В.А. Швець Ю.П. Фурик