Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів Пузиревського Є.Б., Сахна Р.І.,
за участю прокурора
потерпілої
представника потерпілої
захисників Шевченко О.О.,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року,
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року кримінальну справу щодо
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
обвинуваченого за ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України повернуто прокурору м. Києва на додаткове розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_9 обвинувачується в організації і фінансуванні умисного вбивства з корисливих мотивів громадянина ОСОБА_10, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.
ОСОБА_9 стало відомо, що ОСОБА_10, який працював у нього водієм, дізнався про деталі ведення ним бізнесу і почав використовувати їх для власних потреб з метою отримання прибутку.
В квітні 2008 року у ОСОБА_9 виник умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_10 з метою усунення конкурента.
У квітні 2009 року ОСОБА_9, з метою отримання прибутку, погодився стати посередником у проведенні фінансової операції по переводу у готівку з невстановлених досудовим слідством закордонних рахунків 500 000 доларів США.
Для цього ОСОБА_9 звів ОСОБА_10 з невстановленою слідством особою та виступив гарантом проходження коштів з рахунку на рахунок, передав ОСОБА_10 реквізити банку-отримувача коштів і зобов'язався в разі не надходження коштів на обумовлений рахунок показати ОСОБА_10 в електронному режимі банк-отримувач коштів. В подальшому ОСОБА_9 відмовився від виконання свого зобов'язання, а ОСОБА_10 став вимагати у ОСОБА_9 або виконати зобов'язання і показати в режимі он-лайн банківський рахунок, який надав останній, або передати 500 000 доларів США.
Тоді у ОСОБА_9, з корисливих мотивів, виник умисел на позбавлення ОСОБА_10 життя. З цією метою він розробив план вчинення злочину, підшукав особу виконавця та профінансував його злочинну діяльність.
Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_9, невстановлена слідством особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, 21 липня 2009 року, приблизно о 10 годині, біля квартири АДРЕСА_1, з використанням зброї, вчинила вбивство ОСОБА_10
Під час розгляду справи суд дійшов висновку про порушення органами досудового слідства вимог ст. 22 КПК України, які не вжили всіх необхідних заходів для всебічного та об'єктивного дослідження обставин, що входять до предмету доказування у даній справі, внаслідок чого залишились недослідженими такі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і з власної ініціативи повернув справу на додаткове розслідування.
При цьому суд зазначив, що допущена неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки для цього необхідно провести ряд оперативно-розшукових заходів та запропонував органам досудового слідства під час додаткового розслідування з'ясувати дані, які б підтверджували, що ОСОБА_9, в період часу з травня 2008 року по липень 2009 року, вчиняв дії, спрямовані на підшукання виконавця замовлення на позбавлення життя ОСОБА_10; з метою дослідження наявності корисливого мотиву вбивства з'ясувати, які вигоди матеріального характеру бажав отримати ОСОБА_9, або яких матеріальних витрат чи обов'язків уникнути, в результаті заподіяння смерті ОСОБА_10; встановити коло спілкування ОСОБА_9 в період часу з травня 2008 року по липень 2009 року, в тому числі й осіб на ім'я «ОСОБА_17» та громадянина Китаю на ім'я «ОСОБА_18»; встановити, чи дійсно мала місце фінансова операція, про яку зазначено в обвинуваченні та перевірити дані про наявність чи відсутність банківського рахунку, що був відкритий у Гонконзі і до якого мав відношення ОСОБА_9, встановити осіб, які можуть бути причетними до умисного вбивства ОСОБА_10
У касаційній скарзі прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що всі викладені в ухвалі питання могли бути вирішені у порядку ст. 315-1 КПК України через відповідні судові доручення.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу прокурора та просив залишити ухвалу суду без зміни, пояснення потерпілої ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 на підтримку касаційної скарги прокурора, пояснення захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які заперечували проти задоволення касаційної скарги та просили залишити ухвалу суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України та роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельних допитів підсудного, потерпілого, свідків, допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, дачі судових доручень в порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування не допускається. При необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів.
Розглядаючи справу щодо ОСОБА_9, суд, не дотримався вказаних вимог закону, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про необхідність повернення справи на додаткове розслідування та зазначив в ухвалі таку неповноту досудового слідства, яку можливо було усунути в судовому засіданні.
Так, повертаючи справу на додаткове розслідування, суд, зокрема, послався на необхідність з'ясування того, чи дійсно мала місце фінансова операція, зазначена в обвинувальному висновку, та проведення перевірки наявності банківського рахунку у Гонконзі.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 не заперечував факту проведення вказаної в обвинуваченні фінансової операції та зазначив осіб, які брали в ній участь. Його показання підтверджені показаннями в цій частині свідка ОСОБА_12 Таким чином, суд мав би дати належну оцінку цим та іншим доказам в їх сукупності при прийнятті остаточного рішення по справі, або, при необхідності, витребувати ці дані шляхом судових доручень.
Не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування і вказівка суду про необхідність з'ясування даних, які б підтверджували вчинення ОСОБА_9 дій, спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_10, в період часу з травня 2008 року по липень 2009 року, а також розширення кола свідків по справі, які б могли підтвердити наявність умислу ОСОБА_9 на вбивство ОСОБА_10 та отримання в зв'язку з цим вигод матеріального характеру, в тому числі й осіб на ім'я «ОСОБА_17» та громадянина Китаю на ім'я «ОСОБА_18», оскільки ці та інші поставлені в ухвалі питання можуть бути з'ясовані під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, свідків, дослідження доказів та дачі за необхідності судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України.
Після отримання даних про виконання судових доручень суд має дати належну оцінку всім установленим під час досудового та судового слідства доказам на предмет їх допустимості та достатності й прийняти рішення щодо доведеності вини ОСОБА_9 в інкримінованому йому злочинному діянні, а у випадку відсутності доказів, які підтверджували б обвинувачення і вичерпанні всіх можливостей одержання додаткових доказів прийняти остаточне рішення і постановити згідно ч. 4 ст. 327 КПК виправдувальний вирок.
Крім того, суд сам допустив неповноту судового слідства, оскільки не допитав усіх свідків, зазначених в обвинувальному висновку, а саме свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, показання яких мають значення для повного з'ясування обставин справи, в тому числі і наявності корисливого мотиву вчинення злочину.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали про привід свідків виносились судом лише щодо свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 При цьому в справі відсутні дані про виконання приводу щодо свідка ОСОБА_15
Вказані обставини свідчать про передчасність висновку суду про повернення справи на додаткове розслідування.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення про направлення справи на додаткове розслідування є незаконним і необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно повно та всебічно дослідити докази і прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі.
При цьому підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_9, про що заявив клопотання захисник ОСОБА_8, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_9 на додаткове розслідування скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_9 у виді тримання під вартою залишити без зміни.
Шилова Т.С. Пузиревський Є.Б. Сахно Р.І.