Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлової С.О.,
суддів: Вільгушинського М.Й.,
Лагнюка М.М.,
за участю прокурора Саленка І.В.,
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 07 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 липня 2010 року, якою до
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, раніше не судимого,
застосовані примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері.
В апеляційному порядку постанова не переглядалась.
Органами досудового слідства встановлено, що 16 лютого 2010 року близько 11 години 05 хвилин ОСОБА_3, знаходячись в кабінеті № 309 Рубіжанської середньої школи № 2, таємно викрав майно ОСОБА_4 вартістю 1030 гривень.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилається на неправильне застосування судом вимог кримінального закону, оскільки суд, застосувавши до ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру, не встановив їх тривалість. Просить постанову суду змінити та встановити тривалість заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд матері строком на 2 роки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу та просив постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КК України, однією з підстав для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є неправильне застосування кримінального закону.
Доводи прокурора про те, що суд не встановив ОСОБА_2 тривалість примусового заходу виховного характеру, є слушними.
Відповідно до ч. 3 ст.105 КК України тривалість заходів виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батьків, встановлюється судом, який призначає цей захід.
Як убачається з матеріалів справи, суд, застосувавши до ОСОБА_2 примусовий захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері, не встановив тривалість цього заходу виховного характеру, порушивши вимоги ч. 3 ст.105 КК України.
Зазначене свідчить про неправильне застосування судом кримінального закону, а тому постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати зазначене та у разі наявності підстав для встановлення ОСОБА_2 примусового заходу виховного характеру і передачі його під нагляд батьків, встановити його тривалість.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
___________________ _____________________ ______________________
Орлова С.О. Вільгушинський М.Й. Лагнюк М.М.