Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Тельнікової І.Г., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Волошиної Т.Г.
розглянула в судовому засіданні 24 березня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2010 року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
громадянку України, не судиму,
за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,
громадянина України, не судимого,
за ч. 1 ст. 369 КК України до 5 100 грн. штрафу, за ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України до 510 грн. штрафу, а на підставі ст. 70 КК України шляхом складання призначених покарань остаточно визначено 5 610 грн. штрафу,
Постановлено стягнути із засудженої ОСОБА_1 незаконно отримані кошти в якості хабара в сумі 13 780 грн. на користь держави.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що вона, працюючи суддею Шполянського районного суду Черкаської області, являючись посадовою особою судової влади, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надані повноваження всупереч інтересам служби, повторно, вчинила декілька епізодів одержання хабара від приватного підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в приміщенні Шполянського районного суду Черкаської області які виконували посередницькі функції від імені осіб, зацікавлених в оперативному розгляді справи та в позитивному вирішенні на їх користь цивільних справ. Всього таким чином у період січня-лютого 2010 року ОСОБА_1 одержала хабарів загальною сумою 13780 грн.
ОСОБА_3 засуджено за те, що він, являючись приватним підприємцем та юристом за освітою, якому надано право надавати юридичну допомогу громадянам, у період січня-лютого 2010 року скоїв дачу хабара в приміщенні Шполянського районного суду Черкаської області судді ОСОБА_1, а також скоїв замах на заволодіння чужим майном шляхом обману.
Злочини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були скоєні за наступних обставин. Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 163 від 21 лютого 2002 року ОСОБА_1 була обрана на посаду судді Шполянського районного суду Черкаської області безстроково і виконувала обов'язки судді цього суду, являючись посадовою особою судової влади, яка займає відповідальне становище. ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 22.04.2003 року зареєстрований у Шполянській районній державній адміністрації як суб'єкт підприємницької діяльності з правом заняття адвокатською діяльністю (т. 1, а.с. 42-44), і на цій підставі надавав послуги юридичного характеру мешканцям Шполянського району та іншим, допомагаючи їм звертатись до суду з різного роду заявами та позовними заявами. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 склались певні стосунки, за яких ОСОБА_1 приймала документи юридичного характеру від ОСОБА_3 та за його проханням, за відповідну матеріальну винагороду, своєчасно вирішувала цивільні справи на користь осіб, які звертались за юридичною допомогою до юриста ОСОБА_3, одержуючи від нього хабарі. Так:
- 2 жовтня 2009 року ОСОБА_1 одержала від приватного підприємця-юриста ОСОБА_3 хабар в сумі 600 грн. за оперативний розгляд цивільних справ № 2-984/09 і № 2-0-55/09 та прийняття позитивного рішення на користь громадян ОСОБА_13 та ОСОБА_14;
-12 жовтня 2009 року під час розгляду цивільної справи №2-795/09 за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_22 ОСОБА_1 одержала від приватного підприємця-юриста ОСОБА_5 хабар в сумі 400 грн. за перенесення розгляду справи та закриття провадження у даній цивільній справі;
-26 жовтня 2009 року під час розгляду цивільної справи № 2-1080/09 за позовом ОСОБА_16, діючи повторно, одержала від приватного підприємця-юриста ОСОБА_3 в якості хабара 600 грн. за оперативний розгляд справи та прийняття позитивного рішення у цивільній справі на користь ОСОБА_16;
-30 жовтня 2009 року під час розгляду справи № 3-1017/09 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, одержала від приватного підприємця-юриста ОСОБА_5 хабар в сумі 300 грн. за прийняття позитивного рішення у справі на користь ОСОБА_17;
-18 листопада 2009 року під час розгляду цивільної справи № 2-1192/09 за позовом ОСОБА_18 та цивільної справи № 2-1193/09 за позовом ОСОБА_19 одержала в якості хабара в сумі 600 грн. від ОСОБА_3, який брав участь в якості представника позивачів, за оперативний розгляд справи та прийняття рішення на користь ОСОБА_18 та ОСОБА_19;
-20 листопада 2009 року під час розгляду цивільної справи № 2-1195/09 за позовом ОСОБА_20 одержала від представника позивача ОСОБА_3 хабар у сумі 500 грн. за оперативний розгляд справи та прийняття позитивного рішення на користь ОСОБА_20;
-24 листопада 2009 року під час розгляду цивільної справи № 2-1047/09 за позовом ОСОБА_21 про визнання права на спадщину одержала від приватного підприємця-юриста ОСОБА_5, який брав участь у справі в якості представника позивача в якості хабара 400 грн. за прискорення розгляду справи та прийняття позитивного рішення на користь ОСОБА_21;
-27 листопада 2009 року під час розгляду цивільної справи № 2-077/09 за заявою громадян Сполучених Штатів Америки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про усиновлення малолітнього громадянина України ОСОБА_9 одержала від громадянина ОСОБА_10, який брав участь у справі в якості перекладача та представника однієї із сторін, хабар у сумі 1 000 доларів США, які згідно офіційного курсу долара США до гривни України становить 7 980 грн., за прискорення розгляду справи та прийняття позитивного рішення у справі № 2-0-77/09 на користь громадян США;
-8 грудня 2009 року під час розгляду справи № 2-1194/09 за позовом ОСОБА_11, діючи умисно, повторно одержала від ОСОБА_3, який брав участь у справі в якості представника позивача, хабар в сумі 400 грн. за оперативний розгляд справи та прийняття позитивного рішення на користь позивача;
-9 лютого 2010 року під час розгляду справи № 2-83/10 за позовом ОСОБА_12, діючи умисно, повторно одержала від ОСОБА_3, який брав участь у справі в якості представника позивача, хабар в сумі 2 000 грн. за оперативний розгляд справи та прийняття позитивного рішення на користь позивача.
Крім того, ОСОБА_3, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, одержав від ОСОБА_12 5 000 грн. для нібито подальшої передачі їх як хабара судді ОСОБА_1, маючи при цьому намір залишити їх собі, але свій умисел до кінця не довів, оскільки був затриманий працівниками правоохоронних органів.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не заперечуючи доведеності вини засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в пред'явленому органами слідства обвинуваченні, просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням судом кримінального закону, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону і невідповідністю призначеного покарання засудженим тяжкості скоєних ними злочинів внаслідок м'якості, та направити справу на новий судовий розгляд. Зазначає, що суд безпідставно кваліфікував дії ОСОБА_3 ще й додатково за ч.1 ст. 15 і ч.1 ст. 190 КК України за епізодом одержання 5 000 грн. від сторони по цивільній справі ОСОБА_4 як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, чим порушив вимоги ст. 16-1, 275 та 277 КПК України, вийшовши за межі своїх повноважень. Кваліфікація дій ОСОБА_3 суперечить його показанням в тій частині, що дані гроші він брав з наміром передати їх у якості хабара ОСОБА_1, але не зробив цього тому що був затриманий працівниками міліції. На думку прокурора, суд необґрунтовано призначив засудженій ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення її права обіймати посади лише у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, не позбавляючи права обіймати посади пов'язані з виконанням владних повноважень. Крім того, суд не обговорив питання необхідності позбавлення засудженої на підставі ст. 54 КК України кваліфікаційного класу, а приватного підприємця-юриста ОСОБА_3 - правом займатися адвокатською діяльністю.
У касаційній скарзі прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, за аналогічних підстав, що наведені у касаційній скарзі прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 посилається на те, що її вина у вчиненні злочину за всіма епізодами обвинувачення одержання хабара не доведена матеріалами досудового та судового слідства. Суд на порушення вимог КПК не дав неналежної оцінки зібраним у справі доказам та безпідставно визнав її винною в одержанні хабарів. Предмет хабара ні по жодному епізоду одержання нею хабара не вилучений. Вважає вирок незаконним, необґрунтованим, таким, що постановлений з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати вирок та виправдати її.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосуванням судом кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Указує, що належних доказів вини ОСОБА_1 не здобуто, а докази, що покладені в основу обвинувачення, зокрема показання засудженого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, не можна вважати допустимими, так як вони отримані з порушенням норм кримінально-процесуального закону. Просить скасувати вирок та направити справу на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи касаційної скарг прокурорів і просив скасувати вирок на підставі наведених у касаційних скаргах прокурорів даних, а касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_3 - скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в судовому засіданні, в порядку ст. 277 КПК України, змінено обвинувачення ОСОБА_3 зі ч. 2 ст. 369 на ч. 1 ст. 369 КК України за епізодом одержання коштів від гр-на ОСОБА_12 в сумі 5000 грн. для їх подальшої передачі в якості хабара судді ОСОБА_1 за прийняте нею позитивне кінцеве рішення у цивільній справі № 2-83\10 на користь гр-на ОСОБА_12, тобто, на думку державного обвинувача, його злочинні дії були спрямовані на давання хабара судді без ознаки повторності. Однак, прокурор, який змінив обвинувачення щодо засудженого ОСОБА_3, та суд, визнавши ОСОБА_3 винним у скоєнні злочину, передбаченого у тому числі і за ч. 1 ст. 369 КК України, залишили без уваги і без відповідної юридичної кваліфікації факти передачіОСОБА_3ОСОБА_1 грошей при розгляді цивільних справ: за позовами ОСОБА_14 і ОСОБА_13 про визнання права власності на спадкове майно; за епізодом передачі ним грошових коштів судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_16 про визнання права власності на спадкове майно; за епізодом передачі коштів у якості хабара судді ОСОБА_1 по цивільним справам ОСОБА_18 та ОСОБА_19; за епізодом передачі коштів судді в якості хабара по цивільній справі за позовом ОСОБА_20 про визнання права власності на спадкове майно; за епізодом передачі в якості хабара судді по справі за позовом ОСОБА_11 За всіма зазначеними епізодами ОСОБА_1 визнана винною в тому, що вона, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно одержала від захисника ОСОБА_3 в якості хабара певні грошові кошти. Тобто, в мотивувальній частині вироку зазначено, що засуджена ОСОБА_1 одержувала гроші в якості хабара від ОСОБА_3 діючи повторно (т.3, а.с. 322-323) . При цьому, на порушення вимог, що зазначені у п. 3 примітки до ст. 368 КК України, ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за скоєння давання хабара посадовій особі за тими ж самими епізодами без наявності в його діях ознаки повторності (незалежно від наявності постанови про відмову в порушенні кримінальної справи т.3, а.с. 56-57), у даному випадку злочин - давання хабара не містить ознак продовжуваного злочину. За наявності у вироку зазначених суперечностей, колегія суддів вважає вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 таким що не відповідає вимогам ст. 323 КПК України про законність та обґрунтованість вироку та вимогам ст. 334 КПК України про зміст мотивувальної частини вироку.
Крім того, кваліфікуючи дії ОСОБА_3 по отриманню частини коштів (5000 грн.) від ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 15 і ч. 1 ст. 190 КК України, як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, суд керувався лише припущеннями без врахування показань засудженого ОСОБА_3 під час досудового слідства (т.1, а.с. 38-41, 162-163, т.3, а.с. 308-309). Слід врахувати, що обвинувачення засудженому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України органами досудового слідства не пред'являлося і в судовому засіданні у цій частині не змінювалося. Посилання у касаційних скаргах прокурорів на призначення засудженому ОСОБА_3 занадто м'якого покарання також заслуговує на увагу. На думку колегії суддів, обставини справи, що визнані судом доведеними, свідчать про те, що суддя ОСОБА_1 за жодним епізодом одержання нею хабара від представників позивачів та заявників у цивільних справах: ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не була ініціатором давання їй хабара за сприяння у прискоренні розгляду справи. Ініціатором передачі коштів судді після розгляду конкретної справи були саме названі представники сторін у цивільних справах. Зазначені обставини судом безпідставно не враховані при призначенні покарання ОСОБА_3 У колегії суддів викликає сумнів законність та правильність висновку слідчого, викладеного у постанові від 7 травня 2010 року про відмову в порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 на підставі ч. 3 ст. 369 КК України з огляду на те, що ініціатором передачі грошей судді у конкретних цивільних справах був саме він і заяви про передачу ним грошей судді в якості хабарів він писав лише після затримання його під час отримання грошей від ОСОБА_12
Касаційна скарга засудженої ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2
також підлягають задоволенню частково з наступних підстав. Згідно з ч. 2 ст. 22 КПК України про всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи суд не вправі перекладати обов'язок доказування своєї невинуватості на обвинуваченого. На порушення даної норми кримінально-процесуального закону суд не дослідив в судовому засіданні цілий ряд обставин, які, на думку колегії, мають важливе значення для правильного вирішення справи, належної оцінки зібраних у справі доказів та правильної кваліфікації дій засуджених. Так, поза увагою суду лишилось питання роботи судді ОСОБА_1 при розгляді цивільних справ. Чи допускала вона несвоєчасний розгляд інших цивільних справ, що перебували у її провадженні. Чи обговорювались питання сприяння у прискоренні розгляду справи та отримання за такі дії хабара у кожній справі, за кожним епізодом, за яким вона визнана винуватою в одержанні хабара. Чи обговорювалась до початку розгляду конкретної справи сума хабара. Більш детальній перевірці підлягає заява засудженої про те, щоОСОБА_3 писав заяви про передачу ним хабарів ОСОБА_1 під тиском працівників правоохоронних органів, і написання таких заяв була однією з умов його звільнення з ІТТ Придніпровського р-ну куди він був поміщений після затримання (т.1, а,с. 30). Крім того, суд не дав належної оцінки доказам у справі з точки зору їх достатності за умови що: засудженаОСОБА_1 своєї вини в одержанні хабарів не визнала, предмет хабара не вилучений і не оглянутий ні по одному епізоду одержання хабара, на носіях звукозапису розмов засудженої з особами, які заходили до неї у робочий кабінет, вона ні в одній розмові не говорила про те, що за позитивне вирішення питання необхідна матеріальна винагорода і у якій сумі, жодне рішення у цивільних справах, за якими засуджено ОСОБА_1 які вирішені за хабар у встановленому законом порядку не скасовано. Передачу грошей будь-кому в якості хабара заперечували і самі особи - заявники у цивільних справах (показання ОСОБА_13, ОСОБА_23). Одержання хабара 1210.2009 року за прийняття позитивного рішення на користь позивачки ОСОБА_15 через ОСОБА_5 не могло бути взагалі, тому що позивачка ОСОБА_15 пояснила, що ніяких грошей юристу ОСОБА_5 взагалі не давала. Чи міг юрист ОСОБА_5 дати судді хабар за розгляд справи, у якій йому взагалі не було сплачено ні копійки гонорару. За таких обставин суд мав мотивувати висновок, чому не бере до уваги показання засудженої ОСОБА_1 та бере до уваги показання осіб, які передавали гроші в якості хабара. Крім того, після закінчення у справі досудового слідства і після ознайомлення засудженої та її захисника з матеріалами справи та копіями відеозаписів подій, що відбувалися в її робочому кабінеті, захисником ОСОБА_24 було заявлене клопотання про те, що копії відеозаписів мають явні ознаки монтажу, долучені до справи копії фотознімків кабінету судді ОСОБА_1 (т.1, а.с. 117-119, 189-190, т. 2, а.с. 14-15, 47-48, 63-64, 78-79, 129-131, 167-168, 182-183, 213-214) і дій, які в ньому відбувалися, не чіткі, і такі, що не дають можливість переконливо зробити висновок про характер дій засудженої. Зазначені копії фотознімків не містять відображення грошових купюр. На підтвердження або на спростування обвинувачення ОСОБА_1 в одержанні хабарів, у чому вона себе винуватою не визнала і в судовому засіданні, суд дослідив протоколи перегляду під час досудового слідства слідчим відеозаписів (т.3, а.с. 316-318) та переглянув надані в якості речових доказів носії інформації відеозаписів. На переконання правильності відтвореної в зазначених протоколах даних і відповідності їх зафіксованим в ході проведення оперативно-розшукових заходів даним, що відтворені в протоколах перегляду носіїв інформації, суд не зазначив у протоколі судового засідання результати перегляду у судовому засіданні долучених до справи речових доказів - носіїв інформації з відеозаписом подій, пов'язаних з фіксуванням фактів одержання хабарів засудженою ОСОБА_1, а тому, на думку колегії суддів, не переконався у відповідності відеозаписів подіям, які в дійсності відбувалися. Крім того, не були предметом дослідження суду і дані про те, на які саме оперативно-розшукові заходи стосовно судді ОСОБА_1 був наданий дозвіл відповідною судовою інстанцією чи відповідною посадовою особою (головою Апеляційного суду Черкаської області). Долучені до матеріалів справи і оглянуті судом протоколи за результатами оперативно-розшукових заходів за ОРС (т.3, а.с. 236-279) не містять достовірних даних про надання відповідних дозволів відповідною судовою інстанцією чи відповідною посадовою особою.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності колегія суддів вважає, що зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону є такими, що перешкоджали суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний і справедливий вирок, а тому вирок Апеляційного суду Кіровоградської області щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням вимог кримінального та кримінально-процесуального закону та у зв'язку з однобічністю та неповнотою судового слідства.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, перевірити доводи, викладені у касаційних скаргах прокурорів, засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, а у разі підтвердження обвинувачення ОСОБА_3 призначене йому покарання у виді штрафу вважати м'яким.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 334-336 КПК України, колегія суддів
касаційні скарги прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.
М.А. Мороз І.Г. Тельникова Ю.П.Фурик