ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/7813.04.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»
про стягнення 7 019, 49 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Шупик О.А.
від відповідача: Борзенкова Ю.М.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача збитків у розмірі 6 461, 56 грн. в порядку регресу та 557, 93 грн. -пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № НТ 23129, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»ОСОБА_1, внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Шкода Октавіа», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», а також з огляду на те, що водія Форд визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу та пеню за час прострочення виплати страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.03.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи переносився через неналежне виконання сторонами виконання ними вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних на суму франшизи та просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 5 951, 56 грн. та 505, 71 грн. -пені.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
За таких обставин, враховуючи, що заява позивача подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне прийняти вищевказану заяву до розгляду.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому частково визнав позовні вимоги та зазначив, що сума страхового відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка становить 510, 00 грн.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 13.04.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) укладено поліс страхування засобу наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № НТ 23129 терміном дії з 21.09.2007 р. до 20.09.2008 р., відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Шкода Октавіа», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування»визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як встановлено судом, 03.02.2009 р. у місті Києві по вул. Малиновського, 7-А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 що належить ОСОБА_2, під керуванням останнього та автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1.
При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»автомобіль «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1.
У відповідності до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 23.05.2008 р. № 3-17643/2008 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 03.05.2008 р. у місті Києві по вул. Малиновського, 7-А за участю автомобілів «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1 та «ВАЗ»державний номерний знак НОМЕР_2.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи.
Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом, і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.
У відповідності до Звіту про оцінку автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1 здійсненої на замовлення Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»вартість збитку, завданого власнику вищевказаного автомобіля становить 6 461, 56 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1 становила 8 774, 46 грн., про що свідчить наряд-замовлення № 00000000009946 від 13.06.2008 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Прага Авто».
Відповідно до платіжного доручення № 7253 від 07.08.2008 р. Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Прага Авто»8 560, 88 грн., у якості оплати ремонту автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1 згідно полісу № НТ 23129
Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»зазначає, що у зв?язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ»державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», а також з огляду на те, що водія «ВАЗ»визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 5 951, 56 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 505, 71 грн. -пені за період прострочення виплати страхового відшкодування.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.
Між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 9077600, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ»державний номерний знак НОМЕР_2 (договір ІІІ типу відповідно до ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Умовами полісу № 9077600 франшизу встановлено у розмірі 510, 00 грн.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку -пошкодженням ОСОБА_2 автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, у відповідача виник обов?язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 8 560, 88 грн. було сплачено Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»на підставі полісу № 9077600.
У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до ОСОБА_2.
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 5 951, 56 грн. на підставі Звіту про оцінку автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1 за виключенням франшизи відповідно до умов полісу № 9077600.
Тож, зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано, доказів відшкодування збитків не надано.
Що ж до вимог позивача про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування, суд відмовляє у їх задоволенні з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Тож, наведене свідчить, що пеня нараховується у зв'язку з простроченням страховиком виплати страхового відшкодування страхувальнику.
Тобто, таке право у страхувальника та відповідно, обов?язок у страховика виникає на підставі відповідного договору страхування.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, що передбачено Цивільним кодексом України.
Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Разом з тим, сума, яку просить стягнути позивач за своєю правовою природою є збитками, право на відшкодування яких у позивача виникло на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено нарахування пені за прострочення перерахування суми збитків, право на відшкодування яких має страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 505, 71 грн. грн. за період прострочення виплати страхового відшкодування безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) шкоду у розмірі 5 951, 56 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна тисяча 56 коп.) грн., 86, 48 (вісімдесят шість грн. 48 коп.) грн. -державного мита та 200, 10 (двісті грн. 10 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Пригунова А.Б.
Повне рішення складено 05.05.2011 р.