донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.05.2011 р. справа №1/27пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючий:Дучал Н.М.
суддіВолков Р.В.
Новікова Р.Г.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю
від відповідача - ОСОБА_2,. за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс», м. Донецьк
На рішення господарського судуДонецької області
Від16.03.2011р. (підписане 17.03.2011р.)
у справі№ 1/27пд (суддя Азарова З.П.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс», м. Донецьк
до
проПублічного акціонерного товариства «Родовід Банк», м. Київ в особі Відділення «Донецький регіональний департамент», м. Донецьк
визнання недійсним кредитного договору № 2007-028 від 06.02.2007р. та додаткових угод до нього № 1 від 15.02.2007 р., №2 від 16.02.2007р., №3 від 19.02.2007 р., № 4 від 21.02.2007 р., № 5 від 23.02.2007 р., №6 від 28.02.2010 р., № 7 від 07.03.2007 р., № 8 від 13.03.2007 р., № 9 від 22.03.2007 р., № 10 від 29.03.2007 р., б/н від 15.11.2007 р., б/н від 09.01.2008 р., б/н від 03.03.2008 р., б/н від 26.01.2009 р., змін до додаткових угод від 26.01.2009 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс»звернулося з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», м. Київ в особі Відділення «Донецький регіональний департамент», м. Донецьк про визнання недійсними кредитного договору № 2007-028 від 06.02.07р., а також додаткових угод № 1 від 15.02.07р., № 2 від 16.02.07р., № 3 від 19.02.07р., № 4 від 21.02.07р., № 5 від 23.02.07р., № 6 від 28.02.07р., № 7 від 07.03.07р., № 8 від 13.03.07р., № 9 від 22.03.07р., № 10 від 29.03.07р., №б/н від 15.11.07р., №б/н від 09.01.08р., №б/н від 03.03.08р., №б/н від 26.01.09р. та змін до додаткових угод № б/н від 26.01.2009р. до кредитного договору № 2007-028 від 06.02.2007 р.
В підставу позову позивачем покладено невідповідність кредитного договору нормам Цивільного кодексу України та актам чинного законодавства України, а саме ст.ст. 203, 525, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність, п.п. 2.1, 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Національного банку України від 10 травня 2007 р. № 168.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. (підписане 17.03.2011р.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” про визнання недійсним кредитного договору №2007-028 від 06.02.2007р., додаткових угод №№1 від 15.02.2007р., 2 від 16.02.2007р., 3 від 19.02.2007р., 4 від 21.02.2007р., 5 від 23.02.2007р., 6 від 28.02.2007р., 7 від 07.03.2007р., 8 від 13.03.2007р., 9 від 22.03.2007р., 10 від 29.03.2007р., б/н від 15.11.2007р., б/н від 09.01.2008р., б/н від 03.03.2008р., б/н від 26.01.2009р. та змін до додаткових угод від 26.01.2009р.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено підстав за законом для визнання оскаржуваного кредитного договору з додатковими угодами недійсними.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. по справі № 1/27 пд та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача про визнання кредитного договору № 2007-028 від 06.02.2007р. та додаткових угод до нього недійсними.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме при розгляді справи суд повинен був звернути увагу на те, що даний кредитний договір за своєю правовою природою є договором приєднання, оскільки позивач був позбавлений можливості приймати участь у розробці умов договору та їх формулюванні, що здійснювалося відповідачем, і позивач лише приєднався до попередньо (завчасно) встановлених відповідачем стандартизованих умов, підписавши заготовлений та наданий відповідачем бланк кредитного договору.
Апелянт наполягає, що пунктом 3.1.6 договору визначено право банку змінювати розмір процентної ставки за кредитами у залежності від зміни ставок на грошовому ринку і облікової ставки Національного банку України, повідомивши позичальника письмово за сім днів про такі зміни; вважаючи, що фактично банк ставить позичальника перед фактом зміни процентної ставки за користування кредитом.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві № 09.2-11-б.б/2413 від 28.04.2011р. на апеляційну скаргу. Вважає рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011 року законним та обгрунтованим. Представник відповідача зауважив, що судом вже вирішений спір про визнання недійсним цього ж кредитного договору, але з інших підстав, за результатами розгляду позивачу відмовлено у задоволенні позову.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
06.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК", (правонаступником якого є відповідач) в особі Першого заступника керуючого Донбаською філією ("Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" («Позичальник») було укладено кредитний договір № 2007-028, відповідно до умов п. 1.1. якого сторони встановили мету, порядок та умови видачі (надання) Банком в майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в межах мультивалютної траншевої лінії з можливою конвертацією в національну валюту України та/або в іноземну валюту ( долари США) у розмірі загальної суми 475000,00 доларів США на основі Додаткових угод про надання кредиту ( траншу) до цього договору, які є його невід'ємною частиною; порядок та умови погашення(повернення) Позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами; види забезпечення зобов"язань Позичальника; порядок плати за кредити; відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредитів; взаємні права та зобов"язання Сторін, що виникають/виникнуть при видачі (наданні) Банком кредитів.
Пунктом 1.2 договору сторони обумовили, що кредитні зобов'язання Банку та зобов'язання Позичальника щодо погашення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені договором, виникають з моменту укладення сторонами за взаємною згодою Додаткових угод про надання кредитів до цього договору, які є його невід'ємними частинами, в межах суми кредитів, передбачених такими додатковими угодами. Строк користування кожним окремим кредитом визначається відповідною Додатковою угодою. Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних Додаткових угодах, але не пізніше 05.02.2009 р. Процентні ставки за користування кредитами визначаються Додатковими угодами за кожним окремим кредитом (траншем) (п. 2.6 договору).
Пунктом 2.7 договору визначений порядок нарахування та сплати процентів, згідно з яким проценти за користування кредитами, наданими відповідно до додаткових угод, нараховуються банком щомісячно 25-го числа (за період з 26-го числа місяця, що передує звітному, до 25-го числа звітного місяця включно -“звітний період”, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами, але не пізніше дат погашення кредитів, вказаних у відповідних додаткових угодах та дати, вказаної у пункті 1.2 договору, виходячи із суми заборгованості на відповідних позичкових рахунках та процентних ставок, що встановлені у відповідних додаткових угодах. Сплата нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії цього договору здійснюється позичальником щомісячно, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.
Пунктом 3.1.6 договору сторони обумовили право банку змінювати розмір процентної ставки за кредитами у залежності від зміни ставок на грошовому ринку і облікової ставки Національного банку України. При цьому Банк повідомляє Позичальника за сім календарних днів про такі зміни. У разі незгоди Позичальника з розміром нової процентної ставки Банк має право вимагати дострокового повернення кредитів, сплати процентів за фактичний час користування кредитами.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов"язань за цим договором та припиняється належним виконанням його умов (п. 5.1.договору).
Сторонами до договору підписані наступні додаткові угоди, а саме:
№1 від 15.02.07р., за якою Банк надає позичальнику кредит згідно з Кредитним договором в сумі 85 345, 00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 05.02.2009 року на рахунок банку № 2063807028.840.001; відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 16,0%;
№2 від 16.02.07р., за якою Банк надає позичальнику кредит згідно з Кредитним договором в сумі 15 750,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 05.02.2009 року на рахунок банку № 2063807028.840.002; відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 16,0%;
№3 від 19.02.07р., за якою Банк надає позичальнику кредит згідно з Кредитним договором в сумі 190 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 05.02.2009 року на рахунок банку № 2063807028.980.003; відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 21,0%;
№4 від 21.02.07р., за якою Банк надає позичальнику кредит згідно з Кредитним договором в сумі 167 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 05.02.2009 року на рахунок банку №2063807028.840.004; відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 16,0%;
№5 від 23.02.07р., за якою Банк надає позичальнику кредит згідно з Кредитним договором в сумі 10000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 05.02.2009 року на рахунок банку № 2063807028.840.005; відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 16,0%;
№6 від 28.02.07р., за якою Банк надає позичальнику кредит згідно з Кредитним договором в сумі 26930,00 доларів США, позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 05.02.2009 року на рахунок банку № 2063807028.840.006; відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 16,0%;
№7 від 07.03.07р., за якою Банк надає позичальнику кредит згідно з Кредитним договором в сумі 27723,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 05.02.2009 року на рахунок банку № 2063807028.840.007; відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 16,0%;
№8 від 13.03.07р., за якою Банк надає позичальнику кредит згідно з Кредитним договором в сумі 42000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 05.02.2009 року на рахунок банку № 2063807028.840.008; відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 16,0%;
№9 від 22.03.07р., за якою Банк надає позичальнику кредит згідно з Кредитним договором в сумі 23000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 05.02.2009 року на рахунок банку № 2063807028.840.009; відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 16,0%;
№10 від 29.03.07р., за якою Банк надає позичальнику кредит згідно з Кредитним договором в сумі 37000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані за цим кредитом в валюті кредиту, не пізніше 05.02.2009 року на рахунок банку № 2063807028.840.010; відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 16,0%.
Додатковою угодою б/н від 15.11.2007р. п. 1.1. Кредитного договору викладено у наступній редакції: цим договором встановлюються, зокрема: мета, порядок та умови видачі (надання) Банком в майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в межах мультивалютної траншевої лінії з можливою конвертацією в національну валюту України та/або в іноземну валюту (долари США) у розмірі загальної суми 380 000,00 доларів США на основі Додаткових угод про надання кредиту (траншу) до цього Договору, які є невід'ємною частиною.
Додатковою угодою б/н від 26.01.2009 року було викладено п. 1.2. Кредитного договору в наступній редакції: кредитні зобов'язання Банку та зобов'язання Позичальника щодо погашення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання Сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення Сторонами за взаємною згодою Додаткових угод про надання кредитів до цього Договору, які є його невід'ємними частинами, в межах суми кредитів, передбачених такими Додатковими угодами. Строк користування кожним окремим кредитом визначається відповідною Додатковою угодою.
Заборгованість за кредитами, наданими за цим Договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних Додаткових угодах, але не пізніше 04 лютого 2010р.
Пункт 3.4.4. договору змінено та викладено в наступній редакції: повністю погасити заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, у строк, встановлений у Додаткових угодах, але не пізніше дати, вказаної в п. 1.2. договору, з поступовим зменшенням ліміту кредитування рівними частинами в сумі 56 666,00доларів США, починаючи з 01.08.2009р. Ліміт заборгованості по усім наданим траншам повинен становити: з 31 серпня 2009 року - 283334,00 доларів США, з 30 вересня 2009 року -226668,00 доларів США, з 30 жовтня 2009 року -170002,00 доларів США, з 30 листопада 2009 року -113336,00 доларів США, з 31 грудня 2009 року -56670,00 доларів США. Датою погашення заборгованості вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах.
Додатковою угодою б/н від 09.01.2008р. сторонами зменшено загальний розмір суми кредиту до 340000,00доларів США.
26.01.2009р. сторонами було укладено зміни до додаткових угод до кредитного договору № 2007-028 від 06.02.2007р., стосовно порядку повернення грошових коштів, отриманих за цим кредитом.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст.ст. 11,202 Цивільного кодексу України).
Заявляючи позов про визнання недійсним кредитного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави "Позика, кредит, банківський вклад", якщо інше не встановлено параграфом 2 "Кредит" і не випливає із суті кредитного договору.
Помилковими є наполягання позивача (апелянта), що оспорюваний договір за своєю суттю відноситься до договору приєднання.
Статею 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.
Укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір не має форми формуляру, або іншої стандартної форми, яка є незмінною та обов'язковою для позичальника Банку.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Згідно частин 2,3 ст. 181 ГК України, проект договору може бути запропонований будь-якою стороною. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч.1ст.181 ГК України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Позивач не представив доказів, що кредитний договір погоджувався сторонами шляхом підписання протоколу суперечностей; та/або що після укладення кредитного договору позивач звертався до банку з пропонуванням внесення змін до кредитного договору стосовно доповнення будь-яких непогоджених сторонами умов.
Додаткові угоди до кредитного договору № 2007-028 від 06.02.2007р. є невід"ємними частинами Кредитного договору, тому мають розглядатися як частини кредитного договору.
Судом першої інстанції вірно встановлено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що сторонами кредитного договору № 2007-028 від 06.02.2007р. та додаткових угод, у встановленому законом порядку і формі, було досягнуто згоди відносно всіх істотних умов, текст був підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін.
Безпідставним є посилання позивача (апелянта) на приписи ст.1056-1 Цивільного кодексу України, щодо нікчемності умови оспорюваного договору стосовно права банку на зміну розміру процентної ставки.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Кредитним договором сторони обумовили можливість зміни процентної ставки за кредитом, зазначили правила, за якими процентна ставка може змінюватися, та що може бути підставою для зміни. Право банку змінювати процентну ставку в одностороннюму порядку договором не передбачено.
Крім того, зміни до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором" від 21.01.2010 р., який набув чинності 10.02.2010 р., тобто після укладення договору.
За викладених обставин, як правомірно зазначено судом першої інстанції, укладення сторонами кредитного договору № 2007-028 від 06.02.2007р. та додаткових угод до нього № 1 від 15.02.2007 року, №2 від 16.02.2007року, №3 від 19.02.2007 року, № 4 від 21.02.2007 року, № 5 від 23.02.2007 року, №6 від 28.02.2010 року, № 7 від 07.03.2007 року, № 8 від 13.03.2007 року, № 9 від 22.03.2007 року, № 10 від 29.03.2007 року, б/н від 15.11.2007 року, б/н від 09.01.2008 року, б/н від 03.03.2008 року, б/н від 26.01.2009 року, змін до додаткових угод від 26.01.2009 р. не суперечить вимогам чинного законодавства.
Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відповідність оспорюваних правочинів вимогам чинного законодавства, та відсутність підстав для визнання договору та додаткових угод недійсними.
З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення від 16.03.2011 р. (підписане 17.03.2011р.) у справі №1/27пд суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс".
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011 року (підписане 17.03.2011р.) по справі № 1/27пд залишити - без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011 року (підписане 17.03.2011р.) по справі № 1/27пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Дучал
Судді: Р.В. Волков
Р.Г. Новікова
Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 2-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО