Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" квітня 2011 р. Справа № 5023/449/11
вх. № 449/11
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - (за первісним позовом ) - ОСОБА_1 (дов. № 150 від 30.12.2010р.); відповідача - ( за первісним позовом) - ОСОБА_2 (дов. від 18.02.11 р.);
розглянувши справу за позовом Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський продкомбінат", смт. Чкаловське Чугуївського району Харківської області
про виконання договірних зобов'язань
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський продкомбінат", смт. Чкаловське Чугуївського району Харківської області
до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", м. Харків
про визнання договору неукладеним
Позивач за первісним позовом, Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом, ТОВ "Слобожанський продкомбінат", заборгованість у сумі 23 319,51 грн., з якої: 17 308,00 грн. сума основного боргу, 3 453,24 грн. індексація, 1 558,30 грн. пеня, 999,97 грн. - 3% річних, з покладенням судових витрат на відповідача. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії від 01.03.2008 р. № 28.
24 січня 2011 ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.02.11 р. на 10:10 год.
21.02.11 р. представник відповідача за первісним позовом надав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позову. Крім того, надав заяву про пропуск позивачем за первісним позовом строку позовної давності щодо стягнення пені, у зв*язку з чим просить відмовити позивачу в цій частині позовних вимог.
21.02.11 р. представник відповідача за первісним позовом надав зустрічну позовну заяву, в якій просить суд визнати договір поставки теплової енергії № 28 від 01.03.2008 р. неукладеним, з підстав наведених у позовній заяві. Свої вимоги обгрунтовує тим, що при укладенні договору про постачання теплової енергії від 01.03.2008 р. за № 28 сторонами не була узгоджена ціна; нові тарифи Додатковою угодою сторонами також не узгоджувалися; вищевказаний договір відрізняється від типового договору, що дає підстави вважати договір між сторонами неукладеним.
Згідно статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
21.02.11 р. зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський продкомбінат" прийнятий судом до розгляду, у судовому засіданні оголошено перерву до 16.03.11 р. до 11:00 год.
16.03.11р. представники сторін надали узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору за межі встановлені ст. 69 ГПК України.
Судом задоволено клопотання представників сторін, продовжено строк вирішення спору на п*ятнадцять днів та оголошено перерву до 21.03.11 р. до 09:30 год.
17 березня 2011 року представник позивача за первісним позовом через канцелярію суду надав уточнений розрахунок своїх вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 23151,56 грн., в тому числі 17308,00 грн. основного боргу, 3444,58 грн. індексації, 1399,01 грн. пені, 999,97 грн. 3% річних.
21.03.11 р. представник відповідача за первісним позовом надав клопотання про витребування доказів у позивача, а саме газету "Красная звезда" № 1 від 03.01.09 р.
Судом відмовлено відповідачу за первісним позовом в задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки згідно ст. 38 ГПК України він не зазначив обставин, що перешкоджають йому самостійно звернутися до позивача та отримати зазначений доказ та вважає подане клопотання засобом затягування судового процесу та прийняття рішення.
21.03.11 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 04.04.11 р. до 12:00 год.
04 квітня 2011 року представник позивача за первісним позовом підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача за первісним позовом заперечує проти позовних вимог з підстав наведених у відзиві.
Представник позивача за зустрічним позовом підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача за зустрічним позовом заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви за первісним позовом та позовної заяви за зустрічним позовом, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
01 березня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 28 про постачання теплової енергії. Відповідно до умов договору позивач бере на себе зобов"язння постачати відповідачу теплову енергію в обсягах, передбачених цим договором, а відповідач зобов"язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені цим договором.
Розділом 6 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням повинен самостійно сплатити енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі теплової енергії. Остаточні розрахунки за теплову енергію, що спожита протягом розрахункового періоду, здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно платіжного доручення.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем за первісним позовом було виконано зобов"язання за договором. Проте, в супереч договору, відповідач не здійснив оплату за поставлену теплову енергію, у зв"язку з чим утоворилась заборгованість у сумі 17 308,00 грн.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом в процесі розгляду справи рішенням виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 26.12.08 р. за № 233 затверджено тариф на послуги з теплопостачання - 624,91 грн. за 1 Гкал., опублікованим в газеті "Красная звезда" № 1 03.01.2009 р., який введено в дію з 03.01.2009 р. згідно до розпорядження ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" від 05.01.2009 р. № 1.
За ст. 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.І ст.189 Господарського кодексу України ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.
Згідно ч.З ст.189 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами (ч.4 ст.191 ГК України).
Згідно положень п. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Предметом спірних правовідносин є стягнення заборгованості за невиконання відповідачем умов договору щодо оплати послуг за постачання теплової енергії. Тобто, договір укладений між товариством з обмеженою відповідальністю та підприємством, яке тільки постачає електроенергію, а не встановлює тарифи на ці послуги.
За приписом п. "а" п.п. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів в сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Відповідно до ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Таким чином, встановлення тарифів на послуги, що надаються комунальними підприємствами, є виключним повноваженням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування, а тому сторони договору не можуть відійти від їх приписів, та у питанні визначення розміру плати за послуги постачання теплової енергії повинні керуватись тарифами, затвердженими в установленому порядку.
Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.
За ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.
Як зазначалося вище рішенням виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 26.12.08 р. за № 233 затверджено тариф на послуги з теплопостачання - 624,91 грн. за 1 Гкал., опубліковано в газеті "Красная звезда" № 1 03.01.2009 р., який введено в дію з 03.01.2009 р. згідно до розпорядження ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" від 05.01.2009 р. № 1.
Таким чином, Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" діяло в межах своїх повноважень визначених договором і чинним законодавством, належно проінформувало споживача про зміну тарифів, проте сама зміна ціни на постачання теплової енергії не відноситься до компетенції даного підприємства.
В силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 17308,00 грн., документів, що спростовували б викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 999,97 грн. та інфляційні у сумі 3444,58 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Позивач за первісним позовом надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення 1399,01 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.
У поданій зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом просить суд визнати договір поставки теплової енергії № 28 від 01.03.2008 р. неукладеним.
Свої вимоги він аргументує тим, що при укладенні договору про постачання теплової енергії від 01.03.2008 р. за № 28 сторонами не була узгоджена ціна, нові тарифи, за якими нарахована заборгованість Додатковою угодою сторонами не узгоджувалися, укладений між сторонами договір відрізняється від типового договору, що дає підстави вважати договір між сторонами неукладеним.
Однак доводи позивача за зустрічним позовом позбавлені правового та документального обґрунтування, оскільки на підтвердження своїх вимог позивачем не надано жодного аргументованого правового доказу.
Так, посилання відповідача за первісним позовом на те що в договором не встановлено ціну та тарифи, що суперечить ст. ст. 180, 181 ГК України є безпідставними, оскільки сторони узгодили додатком № 1В до договору тариф за 1 Гкал, який складає 146,65 грн. (а.с. 14). Позивач за зустрічним позовом посилається те, що договір відрізняється від типового договору, але не зазначає в чому це полягає.
Господарським судом, в межах наданих ним повноважень, були створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо одержання додаткових доказів.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову. У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи відсутність достатнього правового та документального обгрунтування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку в задоволенні зустрічного позову відмовити.
.Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом. Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129, 144 Конституції України, статей 1 11,15, 16, 509, 525, 526, 625, 598, 612, 625, 629, 632 Цивільного кодексу України, статей 20, 173. 174, 179, 189, 193, 198, 217, 230, 276, 509 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський продкомбінат" (63544 Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Леніна, б. 1, кв. 23, р/р 26001000121377, ФВАТ «Укрсімбанк», МФО 351618, код ЄДПОУ 31293235) на користь Харківського обласного Комунального Підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територіі" (61022 м. Харків, Держпром, 3 п., 5 пов., р/р 260033013298 Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 03361721) 17308,00 грн. основного боргу, 3444,58 грн. індексації, 1399,01 грн. пені, 999,97 грн. 3% річних, державного мита у сумі 231,51 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
В задоволенні зустрічного позов відмовити.
Суддя Смірнова О.В.
Повний текст рішення підписано 06 квітня 2011 року